Справа № 273/2079/13-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2014 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю. А. при секретарі Стаднюк В.В., за участю прокурора Лугинець О.С., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження № 12013060110000340 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з проханням перевірити баланс його банківської картки. ОСОБА_1 за допомогою свого мобільного телефону марки «Nokia Х2-00» з абонентським номером НОМЕР_1 зателефонував на безкоштовний номер сервісної служби ПАТ КБ «ПриватБанк» 0-800-500-003, який був вказаний на банківській картці та користуючись вказівками оператора, ввівши реквізити банківської картки, яку надав йому ОСОБА_2, дізнався залишок коштів на банківській картці ОСОБА_2, про що повідомив останнього. Тоді ж ОСОБА_1 переписав на аркуш паперу реквізити пенсійної картки ОСОБА_2, а саме її номер «НОМЕР_2», термін дії «до 10.13» та код «НОМЕР_3». Після цього запитав у ОСОБА_2 дату його народження, яку також записав на аркуші паперу, для того, щоб в подальшому використовувати дану інформацію для перевірки балансу пенсійного рахунку.
ОСОБА_1 аркуш паперу з інформацією про банківську картку ОСОБА_2 зберігав при собі, а в подальшому, маючи на меті використати дану інформацію для перевірки балансу пенсійного рахунку ОСОБА_2 та заволодіти його коштами сфотографував його за допомогою власного мобільного телефону «Nokia Х2-00» та зберіг цю фотокартку в пам'яті телефону, а аркуш паперу знищив. Крім цього, ОСОБА_1 дану фотокартку з інформацією про реквізити банківської картки ОСОБА_2 скопіював на жорсткий диск власного ноутбука, де її зберігав.
Після цього, ОСОБА_1 в період лютого - серпня 2013 року, зловживаючи довірою ОСОБА_2, тобто недобросовісно використовуючи дані довірені йому ОСОБА_2, який повідомив ОСОБА_1 реквізити своєї банківської картки, діючи умисно, маючи на меті заволодіння чужими коштами, зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1, телефонував на телефонний номер сервісної служби ПАТ КБ «ПриватБанк» 0-800-500-003 і слідуючи вказівкам оператора вводив наявні в нього реквізити банківської картки ОСОБА_2, а дізнавшись про наявність на картковому рахунку ОСОБА_2 коштів, телефонував в автоматизовану систему поповнення рахунку за номером «999», та згідно вказівок оператора, вводячи реквізити банківської картки ОСОБА_2, на власний розсуд розпоряджався його коштами здійснюючи електронні платежі, а саме поповнюючи мобільні рахунки власного абонентського номера, так і інших осіб, на різні суми коштів, заподіявши тим самим ОСОБА_2 шкоду в розмірі 1620 грн. Кошти, якими ОСОБА_1 поповнював мобільний рахунок власного абонентського номера, використав для здійснення дзвінків, мобільного доступу до мережі Інтернет та поповнення мобільних рахунків абонентських номерів інших осіб, шляхом перерахування коштів.
Таким чином ОСОБА_1, в період лютого - серпня 2013 року, шляхом зловживання довірою ОСОБА_2, заволодів його коштами в розмірі 1620 грн., які розміщувалися на картковому рахунку останнього, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», проводячи операції з безготівковими коштами шляхом електронних платежів з використанням електронно - обчислювальної техніки (мобільного телефону та мережі електричного зв'язку), яка виступає засобом вчинення злочину і без якої вчинення злочину було б неможливе.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що в період лютого - серпня 2013 року, шляхом зловживання довірою ОСОБА_2, заволодів його коштами, які розміщувалися на картковому рахунку останнього, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», проводячи операції з безготівковими коштами шляхом електронних платежів з використання мобільного телефону та мережі інтернет.
Беручи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, його показання відповідають суті пред'явленого обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого та матеріалами, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 190 КК України, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_1, не судимий (а.п. 89), не працює, за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 87), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 88).
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у виді позбавлення волі з застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено, судові витрати відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази, а саме ноутбук марки «Asus К53U-SX152P» залишити ОСОБА_1 за належністю; сім карту оператора мобільного зв'язку "Діджус", на якій містяться цифри НОМЕР_4 залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Бараніський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя: Ю.А. Ковалик
Судове рішення № 37500839, Баранівський районний суд Житомирської області було прийнято 06.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 273/2079/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: