Постанова № 37499330, 04.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа№ 911/4749/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Руденко Ю.Ф. - представник за дов. б/н від 31.12.2013р.;

від відповідача: Головков Є.І. - представник за дов. б/н від 03.03.2014р.;

від третьої особи: Вознюк Є.В. - представник за дов. № 14-61 від 22.02.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія енергозбереження"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.12.2013р.

у справі № 911/4749/13 (суддя - Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія енергозбереження"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 1627106,12 грн.,

В судовому засіданні 04.03.2014 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження" (далі - ТОВ "Енергозбереження", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія енергозбереження" (далі - ТОВ "Теплопостачальна компанія енергозбереження", відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", третя особа) про стягнення 1627106,12 грн.

До позовної заяви позивачем була додана заява про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходів до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові суми відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження" про вжиття заходів до забезпечення позову. Накладено арешт на суму 1627106,12 грн., що знаходяться на рахунках відповідача в певних банківських установах, а також на грошові суми, що знаходяться на будь-яких інших рахунках в інших банках, що будуть виявленні державним виконавцем.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ "Теплопостачальна компанія енергозбереження" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. про забезпечення позову у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з порушенням норм процесуального права, в неповному обсязі з'ясував обставин справи, зокрема, не встановив, що до заяви не додано доказів в обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову. Зокрема, апелянт зазначає, що Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2013р. визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 37 від 29.03.2013р. «Про анулювання ліцензії з постачання теплової енергії, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія енергозбереження», крім того відповідач вказує, що наслідком застосування заходів до забезпечення позову є повне припинення його господарської діяльності. Також, на думку апелянта, місцевий суд неправомірно взяв у якості доказу той факт, що керівник підприємства має кредитні заборгованості перед банківськими установами, оскільки дані докази не є належними в розумінні положень господарсько-процесуального законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія енергозбереження" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.02.2014р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коротун О.М. на лікарняному, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014р. апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів та призначено до розгляду на 04.03.2014р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014р. у зв'язку з виходом головуючого судді Коротун О.М. з лікарняного та перебуванням судді Майданевич А.Г. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Корсакова Г.В.

У судовому засіданні 04.03.2014 р. представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.03.2014р. підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, ухвалу місцевого суду - скасувати.

Представник третьої особи у судовому засіданні 04.03.2014р. залишив розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вжив заходи до забезпечення позову у справі № 911/4749/13, а саме: наклав арешт на 1627106,12 грн., що знаходяться на рахунках відповідача в наступних банках:

АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, рахунок № 26107010060361,

АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, рахунок № 26051000160361,

АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, рахунок № 26000010060361,

ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537, рахунок № 26101260100004,

ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537, рахунок № 26006260100109,

ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537, рахунок № 926006260100109,

ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537, рахунок № 26006260100109,

ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537, рахунок № 26006260100109,

ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 322669, рахунок № 26003420232567, а також на грошові суми, що знаходяться на будь-яких інших рахунках в інших банках, що будуть виявленні державним виконавцем.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, Господарський суд Київської області виходив з того, що предметом позову по даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондується зі способами захисту порушеного прав, а відтак заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майновою характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Так, місцевим судом правомірно встановлено, що зазначені заявником заходи до забезпечення позову не суперечать вимогам законодавства, а вжиття їх по справі є доцільним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, враховуюче наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до змісту п. 1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - Постанова Пленуму) при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 Постанови Пленуму умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий суд встановив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основний вид діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ" є надання послуг теплопостачання (код КВЕД 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний). Однак, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - Комісія) були проведені перевірки щодо законності здійснення господарської діяльності Товариства, за результатами яких було прийнято постанову від 29.03.2013р. № 37 «Про анулювання ліцензії з постачання теплової енергії, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія енергозбереження".

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що ним було оскаржено анулювання ліцензії в судовому порядку, проте доказів скасування зазначеної постанови Комісії (зокрема судового рішення, яке набрало законної сили) відповідачем надано не було.

Також правомірним є висновок місцевого суду про те, що розмір статутного капіталу відповідача складає 1000 (одна тисяча) гривень, що також підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ставить під сумнів платоспроможність відповідача по своїм борговим зобов'язанням (у випадку відсутності грошових коштів на відповідних рахунках, які належать відповідачу).

Крім того, апелянт наголошував про те, що застосовані заходи забезпечення позову були спрямовані в першу чергу на повне зупинення господарської діяльності відповідача.

Згідно п. 7.1. Постанови Пленуму у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи позивача стосовно того, що заходи щодо забезпечення позову обмежують розпорядження коштами в сумі 1627106,12 грн., а не взагалі всіма коштами, що знаходяться на рахунку скаржника, тому твердження відповідача про повне зупинення господарської діяльності є необґрунтованим.

Виходячи з вищенаведеного, забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладення арешту на кошти.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

На підставі викладеного, враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення по даній справі у майбутньому, з урахуванням значної суми позовних вимог, суд апеляційної інстанції, здійснивши співставлення заявлених позивачем заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог, дійшов висновку про правомірність задоволення місцевим судом заяви про забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти у сумі 1627106,12 грн., що знаходяться на рахунках відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта в частині того, що факт наявності у керівника ТОВ "Теплопостачальна компанія ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ" кредитних заборгованостей перед банківськими установи, а також відкриті кримінальні провадження за ухилення від сплати податків та фіктивне підприємництво (ст.. 212 ч. 1, ст. 205 ч. 1 ККУ) не є обставинами, які безпосередньо впливають на необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства, проте дані доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з огляду на встановлене у даній постанові.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в суді апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції по даній справі в розумінні ст. 104 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія енергозбереження" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. у справі № 911/4749/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. у справі № 911/4749/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/4749/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 06.03.2014р.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

Г.В. Корсакова