Рішення № 37499323, 04.03.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2014 р. Справа № 918/165/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" с. Грушине Первомайський район Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" м. Рівне

про стягнення 20 020 грн. 65 коп.

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін: не з'явились

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 10.02.2014р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 19.02.2014р.

Представники сторін в судове засідання 19.02.2014р. не з'явились.

Ухвалою суду від 19.02.2014р. розгляд справи відкладено на 04.03.2014 р.

Представники сторін в судове засідання 04.03.2014р. не з'явились.

26.02.2014 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2014р. яким направлено копію претензії від 11.12.2013р., витяг з ЄДРПОУ, докази зарахування судового збору до державного бюджету України та докази часткової сплати заборгованості, оригінал дистриб’юторського договору від 16.01.2013р. Також заявлено клопотання про проведення розгляду справи без участі представника ТОВ "Надія" з урахуванням доказів, які були надані.

Ухвала суду від 10.02.2014р. про порушення провадження у справі, ухвала від 19.02.2014р. направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України - м. Рівне, провулок Робітничий, 6, рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернуті до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п.3.9.2 зазначеної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору:

Як вбачається із позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 20020грн. 65коп. заборгованості за поставлений товар. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору №4 від 16.01.2013р. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме дистриб’юторським договором № 4 від 16.01.2013р., накладною №30 від 26.01.2013р., товарно-транспортною накладною №22, накладною на повернення № 6 від 28.01.2013р.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

16.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" (Дистриб’ютор) укладено дистриб’юторський договір №4.

В порядку та на умовах, передбачених договором, Постачальник зобов'язується виготовляти та постачати Дистриб'ютору продукцію круп'яного виробництва, надалі - товар, а дистриб'ютор зобов'язується приймати і своєчасно здійснювати оплату товару на умовах договору(п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору кількість і асортимент товару вказуються сторонами в рахунках і видаткових накладних, специфікаціях складених і підписаних уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.2.2.4 договору Дистриб’ютор зобов’язується своєчасно проводити оплату товару Постачальнику у строки та в обсягах, передбачених договором.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що оплата товару, зазначеного в п.1.1 договору, здійснюється Дистриб'ютором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу вартості партії Товару, на термін до 30 (тридцяти) календарних днів згідно відвантажувальних документів.

За умовами п.4.8 договору повернення товару здійснюється на підставі накладної на повернення, підписаної Сторонами;

Відповідно до п.4.10 договору у випадку повернення товару згідно договору, Постачальник проводить коригування податкової накладної та передає її Дистриб'ютору.

Згідно п.9.1 договір набуває чинності від дати його підписання та діє до 31 грудня 2013p., a в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що договір вважається продовженим на один календарний рік, якщо за 1 (один) місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі Сторін не повідомила іншу про його розірвання.

За умовами п.10.10 договір може бути змінений або розірваний за угодою сторін, яка повинна бути викладена у письмовій формі та підписана Сторонами.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання умов договору позивач, відповідно до видаткової накладної № 30 від 26 січня 2013 року передав, а відповідач прийняв товар на суму 37 353 грн. 40 коп.

Згідно накладної на повернення товару від 28.01.2013р. ТзОВ "Торговий дім "Ніко-Вест" повернув постачальнику товар на суму 31грн. 50коп.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав в сумі 17332грн. 75коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

13.12.2013 року позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити заборогованість, яка відповідачем залишена без відповіді.

На час розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий на підставі договору №4 від 16.01.2013 року відповідно до видаткової накладної № 30 від 26 січня 2013 року товар становить 19 989 грн. 15коп.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором №4 від 16.01.2013р. щодо поставки товару виконав належним чином, проте відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався.

Відповідно до вимог ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а саме видаткову накладну № 30 від 26 січня 2013 року, накладну на повернення товару від 28.01.2013р. на суму 31грн. 50коп., платіжні доручення про сплату заборгованості №1757 від 15.03.2013р., №1760 від 19.03.2013р., №1770 від 21.03.2013р., №1784 від 05.04.2013р., №1785 від 09.04.2013р., №1796 від 23.04.2013р., №1800 від 24.04.2013р., №1811 від 20.05.2013р., №1754 від 14.03.2013р., перевіривши правильність заявленої до стягнення суми боргу, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині 19989грн. 15коп.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості в сумі 19989грн. 15коп., а також не спростовано факту отримання товару на зазначену суму.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" с. Грушине Первомайський район Харківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" м. Рівне підлягають задоволенню в частині стягнення 19989 грн. 15коп. У решті позовних вимог необхідно відмовити.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" с. Грушине Первомайський район Харківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" м. Рівне про стягнення 20 020 грн. 65 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" (м. Рівне, провулок робітничий, 6, код ЄДРПОУ 35056680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (Харківської області, Первомайського р-н. с. Грушине вул. Первомайська, 101, код ЄДРПОУ 21250534) 19 989 грн. 15 коп. (дев’ятнадцять тисяч двятсот вісімдесят девять гривень 15коп.) - основного боргу, 1823грн. 34 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять три гривні 34коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.03.2014р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (64131, Харківська обл., Первомайський р-н., с.Грушине, вул. Первомайська, 101);

3 - відповідачу рекомендованим (33009, м.Рівне, провулок Робітничий, 6).