Ухвала суду № 37498569, 06.03.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Кіяшко В.Г.

Доповідач - Оробцова Р.І.

Справа № 414/1732/13-ц

Провадження № 22ц/782/4834/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Оробцової Р.І.

суддів: Дронської І.О., Карташова О.Ю.

при секретарі : Аліханян Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

на заочне рішення Кремінського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2013 року

за позовом ОСОБА_2 до Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання Наказу № 117-к від 09.07.2013 року «Про звільнення» незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2013 року позивач звернулася до Кремінського районного суду з позовом, в якому вказала, що працювала на посаді інспектора відділу кадрів на Кремінському виробничому об'єднанні водопровідно-каналізаційного господарства. 09.07.2013 року відповідно до наказу № 117-к була звільнена з посади з причин, що передбачені п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором). Позивач з вищевказаним наказом не згодна, оскільки наказ винесено не у відповідності з законодавством, згоду від профспілкового комітету роботодавець не отримав. А тому позивач прохає визнати наказ незаконним, скасувати вищевказаний наказ, поновити її на роботі на посаді інспектора відділу кадрів.

Оскаржуваним заочним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 до Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання наказу № 117-к від 09.07.2013 року «Про звільнення» незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю, визнано наказ Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства № 117-к від 09.07.2013 року «Про звільнення» незаконним та скасовано його, поновлено ОСОБА_2 на роботі в Кремінському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційному господарстві, іди. код 20160935, яке знаходиться за адресою Луганська область м. Кремінна, вул. Дзержинського, 2 «а» на посаді інспектора відділу кадрів, стягнуто з Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.07.2013 року по 07.10.2013 року.

Додатковим рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 08 січня 2014 року стягнуто з Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 09.07.2013 року по 07.10.2013 року у сумі 6059,52 грн., а з врахуванням виплаченої суми 1988,28 грн., стягнути остаточну суму 4073,24 грн.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що заочне рішення Кремінського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2013 року таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Незаконність і необґрунтованість стало можлива із-за неповноти встановлених обставин справи, а тому апелянт просить скасувати рішення Кремінського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що відповідно до наказу № 117-к від 09 07.2013 року ОСОБА_2 звільнена з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором.

Відповідно до трудової книжки а.с. 10 позивач працювала інспектором відділу кадрів. Відповідно до протоколу а.с. 11 ОСОБА_2 обрано головою профкому Кремінського ВУВКГ. Відповідно до наказу № 36 від 02.04.2013 року а.с. 27 ОСОБА_2 оголошено догану. Відповідно до акту а.с. 28 виявлено порушення, а саме відсутність трудових книжок працівників. Відповідно до акту а.с. 29 ОСОБА_2 відмовилася надавати пояснення відносно порушень.

Відповідно до подання а.с. 31 керівництво Кремінського ВУВКГ просило надати згоду на звільнення ОСОБА_2 Відповідно до протоколу а.с. 34 профком надав згоду на звільнення ОСОБА_2

Наказом № 86 від 05.07.2013 року а.с. 35 ОСОБА_2 оголошено догану. Відповідно до акту а.с. 45 ОСОБА_2 отримала усне розпорядження та відмовилася його виконувати.

Наказом № 32 від 18.03.2013 року а.с. 47 ОСОБА_2 оголошено догану. Відповідно до акту від 18.03.2013 року а.с.48 ОСОБА_2 відмовилася від підпису в наказі про оголошення догани. Відповідно до акту а.с. 49 ОСОБА_2 відмовилася виконувати розпорядження керівника. Відповідно до актів від 08.07.2013 року а.с. 51-52 ОСОБА_2 отримала усне розпорядження від керівника та відмовилася його виконувати.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що позивач по справі працювала на посаді інспектора відділу кадрів. В наказі від 05.07.2013 року підставою для його винесення став акт від 25.04.2013 року, але стягнення може застосовуватися не пізніше одного місяця з дня скоєння правопорушення.

Відповідно до ст.. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що наказ від 02.04.2013 року є безпідставним, оскільки з нього не видно, в чому виразилося неналежне виконання трудових обов'язків, перед винесенням наказу не витребувано пояснень у позивача по справі щодо допущених порушень.

Наказ від 09.07.2013 року не мотивований, оскільки з наказу не видно, які конкретно порушення допустила позивач по справі та що конкретно стало приводом її звільнення. Таким чином, не було підстав для звільнення позивача.

Висновки суду першої інстанції узгоджуються з встановленими в судовому засіданні обставинами і відповідають вимогам закону.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства відхилити.

Заочне рішення Кремінського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

Головуючий :

Судді :