Постанова № 37497115, 13.02.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Житомир справа № 806/7847/13-a

час прийняття: 10 год. 56 хв. категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

за участі секретарів Смолінської І.П., Павлюк В.О.,

за участі представника позивача Весельської М.О.,

за участі представників відповідача Романовського А.В., Гречковської Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0002092201 від 15 листопада 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 32500, 00 грн. основного платежу і 16250, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття оспорюваного рішення стали висновки контролюючого органу про непідтвердження реальності здійснення господарської діяльності та відносин продавця ПП "Клин-Маркет" з контрагентами, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгах постачання і придбання ТМЦ, а також відомості про повідомлення керівником ПП "Клин-Маркет" про те, що жодного відношення до діяльності підприємства він не має, первинні документи ним не підписувалися. З такими доводами Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області позивач не погоджується, оскільки реальність здійснення операцій з ПП "Клин-Маркет" підтверджується договором поставки, рахунками-фактурами, видатковою і податковою накладною, оплата здійснена у безготівковій формі, подальше використання придбаних плит підтверджується актами списання і карткою рахунку 205.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що повідомлення-рішення № 0002092201 від 15 листопада 2013 року скасуванню не підлягає у зв'язку з тим, що прийняте на підставі обгрунтованих висновків перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості плит в сумі 32500, 00 грн., які отримано у перевіреному періоді від ПП "Клин-Маркет", яке має ознаки фіктивності та в ланцюгах поставок яких не підтверджено походження товару й реальність здійснення господарської діяльності. Крім того, 30 травня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено вирок про визнання керівника ПП "Клин-Маркет" ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Приватним підприємством "Клин-Маркет" за жовтень 2010 року виявлено порушення пункту 44.1 статті 44, статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 32500, 00 грн. за жовтень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1885/15-01/33644098 від 25 жовтня 2013 року (а.с. 11-20).

Не погоджуючись з висновками перевірки Товариство подавало на них заперечення (а.с. 21-25), які залишені без задоволення.

На підставі вказаного акта контролюючим органом 15 листопада 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002092201 (а.с. 10) про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 32500, 00 грн. основного платежу і 16250, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 18-19), у жовтні 2010 року позивачем було отримано від ПП "Клин-Маркет" плити аеродромні ПАГ 14 2х6х14 у кількості 75 шт. на суму 195000, 00 грн., у тому числі: ПДВ 32500, 00 грн.

При проведеному аналізі відхилень згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів України між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Житомирський картонний комбінат" та його контрагентів за жовтень 2010 року встановлено розбіжність по контрагенту ПП «Клин-Маркет» в сумі 32500, 00 грн.

Перевіркою фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "Житомирський картонний комбінат" з ПП «Клин-Маркет» на підставі наданих до перевірки документів обліку та згідно матеріалів, які отримані від ДПІ у Приморському районі м. Одеса - акту від 01 квітня 2011 року № 432/23-513/36612865 про неможливість проведення документальної перевірки ПП "Клин-Маркет" щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами за березень-листопад 2010 року, постанови про відкриття кримінальної справи від 20 квітня 2012 року щодо групи осіб, які створили «конвертаційний центр» у період 2008-2011 роки, в т.ч. і по керівнику ПП «Клин-Маркет» ОСОБА_4, пояснення керівника ПП «Клин-Маркет» ОСОБА_4 щодо його непричетності до діяльності ПП «Клин-Маркет» встановлено, що в порушення пункту 44.1 статті 44, статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Житомирський картонний комбінат" безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості ТМЦ в сумі 32500, 00 грн., які отримано у перевіреному періоді від осіб, які мають певні ознаки фіктивності та в ланцюгах поставок яких не підтверджено походження товару та реальність здійснення господарської діяльності, та, відповідно, занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, в сумі 32500, 00 грн. за жовтень 2010 року.

В акті ДПІ у Приморському районі м. Одеса від 01 квітня 2011 року № 432/23-513/36612865 вказано, що у ПП «Клин-Маркет» складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності відсутні, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

У поясненні керівник ПП «Клин-Маркет» ОСОБА_4 повідомив, що погодився зареєструвати на своє ім'я фірму за 800 доларів США та що до її діяльності не має жодного відношення, лише підписав деякі папери, крім первинних і звітних, з іншими особами по роботі не спілкувався.

Отримані супровідні документи на товар не мають юридичної сили і не дають права платнику податків на формування податкового кредиту по податку на додану вартість, відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу.

Суд погоджується з висновками контролюючого органу з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Встановлено, що 11 жовтня 2010 року між позивачем (Покупець) і Приватним підприємством "Клин-Маркет" (Постачальник) укладено договір поставки № 60/П (а.с. 26-28), за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати партіями у власність Покупцеві залізобетонні плити ПАГ-14 розмірами в плані 6х2 і товщиною 14 см, виготовлені з важкого бетону в кількості 100 шт., а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити їх.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем, крім видаткової накладної (а.с. 29), актів списання товаро-матеріальних цінностей (а.с. 33-41), товарно-транспортних накладних, надано податкову накладну № 4269 від 29 жовтня 2010 року (а.с. 30).

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037 (у редакції, чинній на момент виписки податкової накладної, далі - Порядок).

За змістом пункту 2 Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Клин-Маркет" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 13 серпня 2009 року. Керівник підприємства - ОСОБА_4.

У матеріалах справи міститься вирок Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року, яким затвердженого угоду, укладену 29 травня 2013 року у приміщенні прокуратури Одеської області між старшим прокурором прокуратури Одеської області та обвинувачем Трибунським Б.М. про визнання винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (пособництво у створенні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності - ПП "Клин-Маркет" з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі), а також визнано ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого вказаними нормами Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки вироком суду керівника ПП "Клин-Маркет" визнано винним у пособництві в створенні фіктивного ПП "Клин-Маркет", отже, виписану від його імені податкову накладну не можна вважати належно оформленим та підписаним повноважною особою звітним документом, який посвідчує факт придбання товарів, а тому віднесення відображеної у ній суми ПДВ у розмірі 32500, 00 грн. до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0002092201 від 15 листопада 2013 року є правомірним і скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" на користь Державного бюджету України 1479, 62 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 17 лютого 2014 р.