Постанова № 37496658, 06.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1220/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1184,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом до суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в обґрунтування якого зазначив, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків з 11.08.2005.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не в повній мірі сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, станом на 12.02.2014 утворилась заборгованість в сумі 1184,35 грн.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога з повідомленням про вручення № Ф-461 від 05.05.2012 на суму 1184,35 грн., однак конверт із вказаною вимогою повернувся на адресу територіального управління Песійного фонду України із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. До суду повернувся конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ід.номер НОМЕР_1, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Алчевської міської ради 10.08.2005 за № 23840000000001310, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків з 11.08.2005 (а.с.4-7).

20.03.2010 відповідачем до Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області подано звіт про нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за 2009 рік, а 21.03.2011 відповідачем до Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області подано звіт про нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за 2010 рік, у яких самостійно визначено розмір страхових внесків. (а.с.9-11).

Згідно з даними картки особового рахунку громадянина-підприємця ОСОБА_1 нараховані внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2009-2010 роки ним сплачувались не в повному обсязі, у зв'язку з чим сума заборгованості, що підлягає сплаті станом на 05.05.2011 становила 1184,35 грн. (а.с.8)

Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу № Ф-461 від 05.05.2012 на суму 1184,35 грн., однак, конверт із вказаною вимогою повернувся на адресу територіального управління Песійного фонду України із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання». У встановленому Законом порядку вимогу УПФУ у м. Алчевську Луганської області відповідачем не оскаржено (а.с.12,13).

З картки особового рахунку громадянина - підприємця (а.с.8), звітів відповідача про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за 2009 та 2010 роки (а.с.10,11) та вимоги № Ф-461 від 05.05.2012 (а.с.12) вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 1184,35 грн.

Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.14 Закону № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу)

Таким чином суд визнає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (р/р 25605301727 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792347) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009, 2010 роки на загальну суму 1184,35 грн. (одна тисяча сто вісімдесят чотири грн. 35 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Суддя Т.В. Смішлива