Рішення № 37496162, 26.02.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/523/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/807/14 Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О.

Доповідач Бутенко С. Б.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Панченка О.О., Прядкіної О.В.

при секретарі: Зеленській О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2013 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним договором ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» про визнання договору поруки недійсним.

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2013 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернувся до суду із вказаним позовом, що його уточнив у квітні 2013 року та просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1939-006/06Р від 28.11.2006 року в сумі 222 819,01 гривень та понесені судові витрати в сумі 2 228,19 грн.

В березні 2013 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ПАТ КБ «Правекс-Банк», в якому просив визнати недійсним договір поруки від 28.11.2006 року за № 1939-006/06Р, який він не укладав та не підписував.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1939-006/06Р від 28.11.2006 року станом на 23.10.2012 року у сумі 208 376 гривень та понесені судові витрати в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у сумі 2 228,19 гривень.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» - задоволено.

Визнано недійсним договір поруки № 1939-006/06Р від 28.11.2006 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Правекс-Банк».

Стягнуто з ПАТ КБ «Правекс-Банк» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у загальній сумі 6 689,21 гривень, а саме: сплачений судовий збір у сумі 114,71 гривень, витрати за проведення судової експертизи у сумі 3 549,50 гривень та 25 гривень, витрати на правову допомогу у сумі 3 000 гривень.

З вказаним судовим рішенням не погодилися відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які в апеляційній скарзі просять рішення місцевого суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк». Посилаються на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, пропуск ПАТ КБ «Правекс-Банк» строку позовної давності для звернення до суду.

В частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» рішення суду першої інстанції сторонами по справі не оскаржувалось.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, встановивши за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вправі змінити рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 28.11.2006 року між АКБ «Правекс-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» - далі Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1939/006/06Р, за яким з метою оплати ОСОБА_1 вартості автомобіля, що купується за договором купівлі-продажу транспортного засобу в кредит № 139-п від 25.11.2006 р., а також оплати страхових платежів згідно з договором страхування автомобіля, Банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 17 714 євро.

Згідно п. 1.2. кредитного договору кредит було надано відповідачці ОСОБА_1 на строк з 28.11.2006 р. до 28.11.2013 р. зі сплатою 9,99 відсотків річних.

Відповідно до п.п. 4.4., 4.5. кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалась погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення щомісячних платежів в розмірі 211 євро до « 10» числа наступного місяця.

Відсотки за користування кредитом вона зобов'язалася сплачувати щомісяця (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) в термін до « 10» числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також, на момент припинення кредитного договору.

Виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором було також забезпечено заставою придбаного автомобілю марки «Форд», модель «Фокус С-МАХ», 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 (договір застави транспортного засобу № 1939-006/06Р від 28.11.2006 р.), та порукою.

Так, згідно договорів поруки № 1939-006/06Р від 28.11.2006 р. поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зобов'язались відповідати за виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором як солідарні боржники. Дані договори сторонами не оспорені, є чинними та створюють передбачені ними юридичні наслідки.

Задовольняючи частково позов Банку про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 простроченої заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 23.10.2012 р. в сумі 208 376 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ст.ст. 526, 543 ЦК України, згідно яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Встановивши, що підпис від імені ОСОБА_3 в договорі поруки № 1939-006/06Р від 28.11.2006 р. виконаний не ОСОБА_3, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 7124 від 29.10.2013 р., суд першої інстанції обґрунтовано визнав даний договір недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 215, п. 3 ч. 1 ст. 203 ЦК України, та відмовив у задоволенні позову Банку до ОСОБА_3 з цих мотивів.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши справу у відсутність сторін та не попередивши у відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України осіб, які беруть участь у справі, про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, дійшов передчасних висновків про відсутність підстав до застосування позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267, ст. 256 ЦК України сплив позовної давності - строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, є підставою для відмови у позові.

Згідно правових позицій Верховного Суду України у справі № 6-116 цс 13, що у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України, ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Оскільки умовами кредитного договору № 1939/006/06Р від 28.11.2006 р. (п.п. 1.2., 1.3., 4.4., 4.5., 10.1.) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника ОСОБА_1 повернути весь борг рівними частинами - по 211 євро щомісячно та щомісячно оплачувати відсотки за користування кредитом (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця), та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, колегія суддів приходить до висновку, що право на звернення до суду у позивача виникло з 01.10.2009 р. - від дня прострочення боржника.

Проте, позов по даній справі представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» направив до суду 01.02.2013 р.

За таких обставин колегія суддів вважає, що включення до суми заборгованості за вказаним кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як солідарних боржників, прострочених платежів, що мали місце поза межами трирічного строку позовної давності, не ґрунтується на вимогах закону.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2012 року Банк звертався до суду з аналогічним позовом до відповідачів, але ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17 липня 2012 року позовна заява була залишена без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги наявність заяви відповідачів - апелянтів по справі про застосування позовної давності, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність зміни ухваленого по справі судового рішення в частині зменшення суми заборгованості за кредитним договором № 1939/006/06Р від 28.11.2006 р., що стягнута в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з 208 376 грн. до 125 678,70 грн. - в межах трирічного строку позовної давності, що складається із заборгованості по тілу кредиту - 4 875,94 євро, що за обраним позивачем курсом НБУ станом на 23.10.2012 р. в гривневому еквіваленті дорівнює 50 904,81 грн., процентів за користування кредитом - 7 136 євро або 74 499,84 грн. та пені - 274,05 грн.

Відповідно до задоволених позовних вимог підлягає зменшенню і сума понесених позивачем судових витрат по справі, що у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у дольовому порядку.

В іншій частині рішення місцевого суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2013 року - змінити.

Зменшити розмір заборгованості за кредитним договором № 1939-006/06Р від 28 листопада 2006 року, що підлягає стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, з 208 376 грн. до 125 678 грн. 70 коп. та судового збору з 2228 грн. 90 коп. до 1256 грн. 78 коп. - по 418 грн. 93 коп. з кожного.

В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: С.Б. Бутенко

Судді: /підписи/ О.О. Панченко

О.В. Прядкіна

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.Б. Бутенко