Постанова № 37495082, 25.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа№ 925/1846/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

секретар Бутакова О.Ю.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Експоінвест"

на рішення господарського суду Черкаської області

від 09.01.2014 р. у справі №925/1846/13 (суддя Шумко В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ"

до Закритого акціонерного товариства "Експоінвест"

про стягнення 154703,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Експоінвест" про стягнення 154703,27 грн. боргу по оплаті поставленої теплової енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію згідно умов Договору №507 про постачання теплової енергії від 01.01.2005 р. та Договору №507 про постачання теплової енергії від 01.08.2012 р., спожиту за період з лютого 2010 р. по квітень 2013 р., внаслідок чого і виникла заборгованість.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.01.2014 р. у справі №925/1846/13 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Експоінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" 154703,27 грн. основного боргу, 3094,06 грн. відшкодування сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 09.01.2014 р. у справі №925/1846/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник вказує на ненаданням позивачем доказів повідомлення відповідача про зміну тарифів на поставку теплової енергії, доказів щодо кількості спожитої відповідачем теплової енергії, а також на необхідність застосування позовної давності до вимог про стягнення 22679,88 грн. боргу, нарахований позивачем до листопада 2010 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. у справі №925/1846/13 прийнято апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Експоінвест" до провадження, призначено розгляд справи на 25.02.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової колегії Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р. змінено склад колегії суддів.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого повним найменуванням товариства "Експоінвест" є Приватне акціонерне товариство "Експоінвест".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.01.2005 р. між ЗАТ "Експоінвест", як споживачем, та ВАТ "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", як енергопостачальною організацією, було укладено договір №507 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

01.08.2012 р. між ЗАТ "Експоінвест", як споживачем, та ВАТ "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", як енергопостачальною організацією, було укладено договір №507 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з п.п. 1.1 вказаних договорів енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.п. 5.1 пункту 5 вказаних договорів облік поставленої позивачем відповідачеві теплової енергії здійснювався розрахунковим способом по опалювальній (приведеній) площі приміщень відповідача, без застосування приладів обліку теплової енергії.

Обсяги теплової енергії, максимальні теплові навантаження, розподіл теплової енергії по кварталах згідно з заявленою відповідачем величиною, тарифи, що діють на день укладення договорів встановлені додатками №1 до вказаних договорів.

Цими ж додатками також підтверджено розподіл теплової енергії в Гігакалоріях, який застосовується для споживачів без приладів обліку - розрахунковим методом.

На підставі та згідно з умовами вказаних договорів, додатків до них позивач поставляв теплову енергію в гарячій воді відповідачеві з дня укладення вказаних договорів.

Як вбачається з розрахунку позивача, останній з лютого 2010 р. по квітень 2013 р. включно поставив відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в кількості 386,88 Гкал енергії в гарячій воді вартістю 183583,72 грн.

Розрахунок вартості поставленої теплової енергії позивачем здійснений з урахуванням чинних тарифів, які встановлювались рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.02.2009 р. №213, а з 01.10.2011 р. постановою №143 Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 р.

Вказані тарифи позивачем були доведені відповідачеві як при укладенні договорів, так і при зміні тарифів, що підтверджується додатками до договорів про постачання теплової енергії, укладених сторонами, в яких зазначені тарифи та відповідними листами-повідомленнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем правильно встановлена кількість поставленої відповідачеві в період з лютого 2010 р. по квітень 2013 р. включно теплової енергії, підтверджена належними доказами.

Виходячи зі змісту п. 6.1., п.6.2. договорів розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно Додатку №1 (показань приладу обліку) не пізніше 10 (десятого) числа наступного за розрахунковим місяця.

В порушення умов договорів відповідач здійснив розрахунки з позивачем лише частково. Так, в листопаді, грудні 2010 р., січні 2011 р. та лютому 2013 р. відповідачем окремими платежами сплачено позивачеві 28877,45 грн., що підтверджується виписками з руху коштів на рахунках позивача.

Отже, борг відповідача перед позивачем, станом на травень 2013 р. становить 154706,27 грн. (183583,72 грн. - 28877,45 грн.).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегією суддів встановлено, що позивачем виконано взяті на себе зобов'язання за договорами, а відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії не виконав та має перед позивачем заборгованість в сумі 154706,27 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків між Черкаська ТЕЦ та ПАТ "Експоінвест" станом на 05.11.2013 р., відповідно до якого відповідач визнає борг в розмірі 132026,39 грн.

Заперечення відповідача проти позову в частині стягнення боргу, що нарахований позивачем до листопада 2010 року в сумі 22679,88 грн., посилаючись на сплив загальної позовної давності, колегією суддів не приймаються з огляду на те, що в матеріалах справи міститься лист товариства "Експоінвест" вих. №82/96 від 22.12.2011 р. адресований директору ВП "Черкаська ТЕЦ" ПАТ "Черкаське хімволокно", в якому відповідачем визнавалась наявність боргу перед позивачем по оплаті теплової енергії, станом на 01.12.2011 р. в сумі 87115,92 грн. Також у вказаному листі відповідач допускав збільшення заборгованості до 140000 грн. та просив відстрочити сплату боргу до 30.06.2012 р.

Згідно з частиною 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Отже, підстави для застосування судом наслідків спливу позовної давності відсутні, оскільки перебіг позовної давності перервано визнанням відповідачем свого боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що борг відповідача перед позивачем по оплаті поставленої теплової енергії становить 154706,27 грн., проте, враховуючи те, що позивачем заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 154703,27 грн., задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі заявлені позивачем - 154703,27 грн.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Експоінвест" залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 09.01.2014 р. у справі №925/1846/13 - без змін.

2. Матеріали справи №925/1846/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич