Постанова № 37494990, 26.02.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 року Справа № П/811/292/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Світловодського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого матеріального забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченого матеріального забезпечення в сумі 2418,38 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та йому було призначено допомогу відповідно до п.п.1,2,3 ст.22, п.1 ст.23 „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 27.08.2012р. по 25.06.2013р. При проведенні розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, виявлено, що на час реєстрації в центрі зайнятості як безробітної особи у період з 01.03.2013р. по 05.09.2013р. відповідач приховав факт роботи за цивільно-правовою угодою (договором доручення) в ПАТ КБ «Приватбанк», в зв'язку з чим, позивач зазначає, що ОСОБА_1 втратив право на отримання допомоги по безробіттю та незаконно отримав допомогу з 01.03.2013р. по 23.05.2013р. у сумі 2418,38 грн. Тому видано наказ №186 від 05.12.2013р. про повернення коштів, однак відповідачем не сплачено дану суму та за останнім рахується заборгованість в сумі 2418,38 грн..

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Судом на адресу відповідача рекомендованими листами із зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення неодноразово направлялись повістки про виклик до суду відповідача, які повернуто поштовим відділенням на адресу суду з відміткою пошти „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також неявку в судове засідання відповідача, який про розгляд справи повідомлений належним чином, суд вважає можливим здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ) законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України „Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно п.1 ст.6, п.1 ст.7, п.1 ст.22, ст.23 Закону №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (далі за текстом - Порядок №307), допомога по безробіттю надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, та призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Світловодського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. З моменту реєстрації в якості безробітного, а саме з 27.08.2012р. не працював та потребував працевлаштування.

Відповідно до акту №63 від 05.12.2013р. про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", проведено перевірку ПАТ КБ «Приватбанк», якою встановлено, що ОСОБА_1 у 2 кварталі 2013р. отримував доходи в КБ «Приватбанк», як особа яка працює за угодами цивільно-правового характеру (а.с.14). Дані обставини підтверджено листом ПАТ КБ «Приватбанк» від 27.11.2013р. за №20.1.0.0.0/7-20131115/1330, довідкою, договором доручення від 15.03.2013р.. (а.с.10-13)

Також в акті Світловодського міськрайонного центру зайнятості від 05.12.2013р. зазначено, що відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю з 01.03.2013р. по 23.05.2013р. в сумі 2418,38 грн. (а.с.15)

З огляду на вказані обставини 05.12.2013р. директором Світловодського міськрайонного центру зайнятості прийнято наказ №186, згідно якого визначено стягнути з ОСОБА_1 суму допомоги по безробіттю у розмірі 2418,38 грн., як таку, що виплачена на підставі недостовірних відомостей з вини особи. (а.с.16)

Статтею 1 Закону України „Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року №5067-VI (далі за текстом - Закон №5067-VI) встановлено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.17 Закону №5067-VI, формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики.

Згідно ч.2 ст.22 Закону №5067-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань, зокрема ведуть облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг; здійснюють реєстрацію безробітних, ведуть облік наданих їм послуг; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників;

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.44 Закону №5067-VI зареєстровані безробітні зобов'язані, зокрема інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. за №915/5136, затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Так, згідно пп.5.5 п.5 даного Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлявся лист №08-17/3112/03 від 05.12.2013р., яким Світловодський міськрайонний центр зайнятості вимагав від відповідача сплатити суму боргу в 15-денний термін з дня отримання копії наказу та даного листа. (а.с.17)

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач був попереджений про те, що в разі провадження діяльності спрямованої на отримання прибутку в період пошуку роботи обов'язково повідомляти про даний факт центр зайнятості. (а.с.7)

Доказів повернення ОСОБА_1 до Світловодського міськрайонного центру зайнятості суми виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 2418,38 грн. суду не надано.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно з'ясувавши обставини справи, а також наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 38 коп. на користь Світловодського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 22220009).

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина