Рішення № 37494404, 19.02.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Владичана А.І., Міцнея В.Ф.

секретаря: Лисак О.А.

за участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів - ОСОБА_3, представника відповідача - Чепіля І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, третя особа без самостійних вимог відділ Держземагенства у Вижницькому районі Чернівецької області, про визнання рішення сільської ради недійсним, встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачі звернулися до суду з позовом до Чорногузівської с/ради Вижницького району, третя особа без самостійних вимог - відділ Держземагенства у Вижницькому районі про визнання рішення сільської ради недійсним, встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер їх батько ОСОБА_6. Після його смерті в селі Чорногузи на території Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області відкрилася спадщина, яка складається з 2,77 га землі, наданої батькові у довічне успадковуване володіння для ведення селянського /фермерського/ господарства.

Зазначали, що рішенням Вижницького районного суду від 12 липня 2011 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, являвся ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рідним батьком, а тому вони, в силу вимог ст.1261 ЦК України, є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька. Вони своєчасно звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної від 04 жовтня 2011 року їм відмовлено у видачі Свідоцтва про право на вказану спадщину за законом, оскільки за життя спадкодавцем ОСОБА_6 не було оформлено свого права власності на вищевказану земельну ділянку у відповідності до вимог чинного законодавства України, а також з тієї причини, що державний акт та рішення Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області видано на ім'я «Патаковського Філімона Романовича», а помер «Потаковський Филимон Романович».

Рішенням Чорногузівської сільської ради ХХVІ сесії VІ скликання за №376-26/13 від 22 серпня 2013 року припинено право користування земельною ділянкою фермерського господарства «Зелена діброва» - ОСОБА_6, і вирішено перевести вищевказану ділянку в запас сільської ради.

Вважають дане рішення незаконним і таким, що порушує їхні права на вищевказану земельну ділянку, як спадкоємців після смерті ОСОБА_6, оскільки орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права користування проводиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Просили визнати зазначене рішення недійсним та скасувати його. Також просили визнати приналежним Державний акт на право довічного успадкованого володіння землею серії Б № 000142, виданий Вижницькою районною радою народних депутатів на підставі Рішення Вижницької районної ради народних депутатів Вижницького району Чернівецької області від 31 березня 1992 року, померлому ОСОБА_6, як правовстановлюючий документ на право довічного успадкованого володіння 2,77 гектарів землі для ведення селянського (фермерського) господарства. Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємців за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_6, право на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки за кожною.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення 26 сесії 6 скликання Чорногузівської с/ради Вижницького району №376-26/13 від 22 серпня 2013 року про припинення права користування земельною ділянкою фермерського господарства «Зелена Діброва» - ОСОБА_6, площею 2,77 га. та переведення вказаної земельної ділянки в запас сільської ради.

Встановлено факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 державного акта на право довічного успадкованого володіння землею серія Б №000142 від 31 серпня 1992 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право довічного успадкованого володіння землею за №19, площею 2,77 га землі, виданого Вижницькою районною радою народних депутатів на підставі рішення Вижницької районної ради народних депутатів Вижницького району Чернівецької області від 31 березня 1992 року, на ім'я ОСОБА_6.

Визнано за ОСОБА_1 право на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 2,77 га, належних померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, згідно державного акта на право довічного успадкованого володіння землею серія Б №000142 від 31.08.1992 року, виданого Вижницькою районною радою народних депутатів на підставі рішення Вижницької районної ради народних депутатів Вижницького району Чернівецької області від 31 березня 1992 року.

Визнано за ОСОБА_2 право на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 2,77 га землі, належної померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, згідно державного акта на право довічного успадкованого володіння землею серія Б №000142 від 31.08.1992 року, виданого Вижницькою районною радою народних депутатів на підставі рішення Вижницької районної ради народних депутатів Вижницького району Чернівецької області від 31 березня 1992 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2013 року Чорногузівська с/рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт вважає, судом першої інстанції при ухваленні рішення було порушено норми процесуального права, не з'ясовано обставини, які мають значення для справи.

В апеляційній скарзі посилається на те, що згідно рішення Вижницької районної ради Чернівецької області від 31 березня 1992 року ОСОБА_6 було надано 2,5 га землі, а в державному акті зазначено 2,77 га. Крім того, вказаний позов є передчасний, оскільки на даний час спору між сторонами немає.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення позивачів та їх представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані докази підтверджують належність державного акту на право довічного успадкованого володіння землею померлому ОСОБА_6, державний акт на право довічного успадкованого володіння землею серія Б №000142 від 31 серпня 1992 року на ім'я ОСОБА_6 є дійсним на сьогоднішній день. Також суд виходив із того, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєчасно прийняли спадщину після смерті батька і є всі підстави, передбачені ч. 3 ст. 1268,1269 ЦК України, для визнання за ними права на частку в спадковому майні, крім того, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та відсутні умови для одержання такого свідоцтва.

Проте погодитись із таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 серпня 1992 року на підставі рішення Вижницької районної Ради народних депутатів Вижницького району Чернівецької області Української РСР ОСОБА_6 отримав Державний акт про право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 2,77 га для ведення фермерського господарства в с. Чорногузи. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадкованого володіння землею за №19.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Представника Президента України від 26 жовтня 1992 року зареєстровано фермерське господарство «Зоря», яке складається з трьох членів та головою якого є ОСОБА_6. Дане господарство є юридичною особою, розташоване в с.Чорногузи Вижницького району Чернівецької області, приватної форми власності, вид діяльності вирощування зернових, технічних культур та розведення великої рогатої худоби, видано свідоцтво про державну реєстрацію серія ААО №720891.

Фермерське господарство «Зелена діброва» взято на облік в ДПІ у Вижницькому районі 29 жовтня 1992 року за № 202, керівником являється ОСОБА_6. З 2000 року фермерське господарство є платником фіксованого податку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданим виконкомом Чорногузівської сільської ради 03 квітня 2011 року, актовий запис №07.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 є діти спадкодавця - позивачі у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2, які звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної постановою від 04.10.2011 року їм відмовлено у видачі Свідоцтва про право на вказану спадщину за законом, як спадкоємцям першої черги, оскільки ними не надано належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_6 на дані земельні ділянки, а також з тієї причини, що державний акт та рішення Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області видано на ім'я ОСОБА_6, а помер ОСОБА_6, що підтверджується копією постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 04.10.2011 року №622/02-31.

Рішенням Вижницького районного суду від 12 липня 2011 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, являвся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, рідним батьком.

Судом також встановлено, що оскаржуваним рішенням Чорногузівської сільської ради ХХVІ сесії VІ скликання за № 376-26/13 від 22 серпня 2013 року, припинено право користування земельною ділянкою фермерського господарства «Зелена діброва» - ОСОБА_6, площею 2,77га., і вирішено перевести вищевказану ділянку в запас сільської ради.

Згідно з Постановою Верховної Ради УРСР від 05 грудня 1990 року № 511 «Про вирішення питань, пов'язаних з правом власності на землю» громадянам надавалися земельні ділянки для ведення селянського й особистого підсобного господарства, садівництва та обслуговування жилих будинків, задоволення інших потреб, передбачених законом, у довічне успадковуване володіння.

За вимогами ст. 6 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року (в редакції станом на 15 березня 1991 року) у довічне успадковуване володіння земля надавалась громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського) господарства, а введеним в дію 15 березня 1992 року Земельним кодексом України не передбачалося право довічного успаковуваного володіння землею. Згідно ст. 6 вказаного Кодексу громадяни України мали право на одержання у власність земельної ділянки, в тому числі для ведення селянського (фермерського) господарства.

Статтею 19 Закону України про селянське (фермерське) господарство, в редакції 1991 року визначено, що успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України, такі ж самі вимоги щодо успадкування майна фермерського господарства містяться в ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», а ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство визначає, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою розгляду справи позивачі вказують на відмову державного нотаріуса у видачі Свідоцтва про право на вказану спадщину за законом, як спадкоємцям першої черги, оскільки ними не надано належним чином оформлених документів, що посвідчують право власності ОСОБА_6 на дану земельну ділянку, отже, позивачі повинні надати докази, що спірна земельна ділянка дійсно належить спадкодавцю на праві приватної власності.

Відповідно до ст. 23 цього Закону успадкування фермерського господарства здійснюється відповідно до закону. В чинному законодавстві не передбачені механізми успадкування земельних ділянок, які належали спадкоємцям на праві довічного успадковуваного землеволодіння. Водночас інше майно, як рухоме, так і нерухоме, що належало голові на праві приватної власності, спадкується на загальних засадах, передбачених Цивільним кодексом України.

У відповідності до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У пункті 8 постанови Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» від 13 березня 1992 року встановлено, що громадяни яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковування або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до земельного кодексу.

За вимогами ст. 22 Земельного кодексу України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

За ст. 23 ЗК УРСР 1991 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Доводи позивачів про те, що за ними необхідно визнати право на зазначену земельну ділянку на підставі ст. 153 ЗК України безпідставні, оскільки цією статтею передбачено гарантії права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 126 ЗК України єдиним документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку і право користування нею, є державний акт.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Як встановлено судом, за життя ОСОБА_6 державний акт на право власності на спірну земельну ділянку або на право користування нею не отримував.

Наведене свідчить про те, що позивачі не набули в установленому законом порядку права на землю, яке б підлягало судовому захисту, оскільки спадкодавець ОСОБА_6 на час смерті такого права не мав.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішенням Чорногузівської сільської ради ХХVІ сесії VІ скликання за № 376-26/13 від 22 серпня 2013 року про припинення права користування земельною ділянкою фермерського господарства «Зелена діброва» - ОСОБА_6, а також про визнання за позивачами як за спадкоємицями за законом права власності на частку земельної ділянки, цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у порядку спадкування, з наведених у позові мотивів, оскільки права позивачів як землекористувачів порушені не були. Оскаржуване рішення не позбавляє їх можливості скористатись у подальшому своїм правом на приватизацію земельної ділянки.

За положеннями п. 11 ст. 118 ЗК України, п. 4 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», питання передачі земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства відноситься до компетенції органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування і вирішується в судовому порядку в разі відмови цього органу у передачі земельної ділянки або у разі залишення заяви без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що на час смерті ОСОБА_6 був головою селянського фермерського господарства «Зелена Діброва». Рішенням № 08-15/04 Чорногузівської сільської ради Чернівецької області ХУ сесії ІУ скликання від 09 листопада 2004 року «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю), розглянувши заяви ОСОБА_6 та членів селянського /фермерського/ господарства «Зелена Діброва» - ОСОБА_2 та ОСОБА_1, сільська рада вирішила погодити останнім надання земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, які знаходяться в постійному користуванні їх господарства, та дати дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обраний позивачами спосіб захисту не відповідає характеру правовідносин, а заявлені позовні вимоги є передчасними, оскільки ними не втрачена можливість вирішення цього питання в установленому законом порядку.

За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області задовольнити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, третя особа без самостійних вимог - відділ Держземагенства у Вижницькому районі Чернівецької області, про визнання рішення сільської ради недійсним, встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області судовий збір в сумі по 145 грн. з кожної.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: