Рішення № 37492438, 04.03.2014, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.2014 Справа № 901/176/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Механізація будівництва»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Пересувна механізована колона №8» Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд»

про стягнення 26120,59 грн.

Суддя Куртлушаєв М.І.

Представники:

від позивача - Рудюк І.В., представник, дов. від 22.01.2014.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Механізація будівництва» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Пересувна механізована колона №8» Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» заборгованості за виконані роботи в сумі 26120,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Закритим акціонерним товариством «Механізація будівництва», перейменованим у Публічне акціонерне товариство «Механізація будівництва», на підставі гарантійного листа №40 від 01.11.2010 були виконані Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Пересувна механізована колона №8» підрядні роботи на загальну суму 26120,59 грн.

Як на підставу звернення до суду позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати виконаних підрядних робіт.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

17.02.2014, до початку судового засідання, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядження керівника та представника товариства.

Суд долучив документ до матеріалів справи, задовольнивши його.

04.03.2014 у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи установчих документів та власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору.

Суд долучив документи до матеріалів справи.

Відповідач явку представника у судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимоги суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі від 14.01.2014 була направлена рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд», вул. Кримських партизан, 2Б, м. Сімферополь, 95013; Структурний підрозділ «Пересувна механізована колона №8» Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд», вул. Кримських партизан, 2Б, м.Сімферополь, 95013.

Вказана ухвала була отримана уповноваженими особами відповідача (а.с. 20,21).

Наступна ухвала також була спрямована на зазначену адресу.

Таким чином, відповідач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

У відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на участь у судовому процесі, суд вважає за можливе у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з наданих доказів, 01.11.2010 «Пересувна механізована колона №8» Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» звернулася до Закритого акціонерного товариства «Механізація будівництва» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Механізація будівництва») з гарантованим листом № 40 (а.с. 7).

Відповідно до вказаного листа, відповідач просив виділити будівельно-дорожні машини та механізми: екскаватор ЕК-14 з гідромолотом.

У пункті 13 гарантованого листа зазначено, що документом, якій підтверджує виконання робіт та є підставою для оплати, є Акт вартості виконаних робіт. Строк оплати - в продовж трьох днів з дати підписання Акту (оплата здійснюється я за кожним Актом окремо).

Як встановлено судом, сторонами було підписано Акт № 387 приймання вартості виконаних робіт за період з 01.12.2010 по 30.12.2010 на суму 23340,53 грн. та Акт № 2 за період з 05.01.2011 по 06.01.2011 на суму 2780,06 грн. (а.с. 8,9).

У подальшому, 28.12.2013 на адресу відповідача та його структурного підрозділу рекомендованим листом з описом вкладення позивачем було направлено вимогу про сплату заборгованості за Актами № 387 та № 2 (а.с. 13-19).

Несплата відповідачем коштів у сумі 26120,59 грн. (2780,06+23340,53) стала підставою для звернення позивача з позовом за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дії позивача та відповідача щодо виконання робіт будівельно-дорожньою технікою є юридичним фактом, який породжує права і обов'язки аналогічні тим, що випливають із договорів підряду.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, гарантійний лист № 40 від 01.11.2010 та Акти № 2 та № 387 про прийняття виконаних робіт, визначає статус сторін у даному правовідношенні - замовника та підрядника, а також підтверджує факт виконання позивачем певних робіт, що на думку суду свідчить про укладання між сторонами договору підряду у спрощений спосіб у розумінні положень ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Проте частини 3 та 4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачають, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідач не заявляв, що виконані позивачем підрядні роботи містять приховані недоліки.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України - кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Приймаючи до уваги, те що позивач виконав роботи на загальну суму 26120,59грн., що обумовлює виконання відповідних зобов'язань, а також те, що встановлені обставини судом відповідачем не були спростовані належними доказами з урахуванням положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у сумі 1720,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Приймаючи до уваги те, що позивач при подачі позову сплатив судовий збір у сумі 1827,00 грн., коли мав сплатити 1720,50 грн. (оскільки позов вважається поданим 28.12.2013 згідно з поштовим штампом на конверті), то судовий збір у сумі 106,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 04.03.2014 судом оголошено вступну та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 06.03.2014.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Пересувна механізована колона №8» Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» на користь Публічного акціонерного товариства «Механізація будівництва» заборгованість за виконані роботи в сумі 26120,59 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Механізація будівництва» з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 48, код ЄДРПО України 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь, код банку 824026) зайве сплачений судовий збір у сумі 106,50 грн., перерахований на підставі платіжного доручення № 918 від 27.12.2013.

Видати накази після вступу рішення в законну силу.

Суддя М.І. Куртлушаєв