Рішення № 37491495, 27.02.2014, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Провадження №2/641/68/2014 Справа №641/2725/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря - Носач А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

зустрічним позовом

ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» про визнання договору поруки недійсним;

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі ПАТ КБ) «Приватбанк» звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 26 квітня 2007 року було укладено договір кредиту № НАН2АW11680001, за умовами якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності грошові кошти у розмірі 54 483 грн. 82 коп. з кінцевим строком повернення 25 квітня 2012 року та сплатою процентів за користування коштами.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26 квітня 2007 року між цими ж сторонами було укладено договір застави та передано у заставу Банку: автомобіль ГАЗ, модель: 330202414, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Бортовий-С, № кузова/шассі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1

Крім цього, 22 березня 2011 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» було укладено договір поруки б/н, за умовами якого товариство взяло на себе зобов'язання відповідати перед Банком за належне виконання відповідачем умов договору кредиту в розмірі обмеженою сумою зазначеною в Додатку № 1 до цього договору - 200 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов'язань, позивач просив: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 квітня 2007 року в сумі 156 740,43 грн., з яких: 42717,07 грн. - заборгованість за кредитом; 49080,67 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2517,24 грн. комісія; 62625,45 грн. - пеня, витребувати у відповідача ОСОБА_1 та передати в заклад (володіння) шляхом вилучення позивачу предмет застави, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля; звернути стягнення на транспортний засіб, який є предметом застави шляхом продажу автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по Свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», в особі філії ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», в якому просив визнати недійсним договір поруки б/н від 22 березня 2011 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Верус».

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилався на те, що в листопаді 2012 року ПАТ «Приватбанк» вже подавав позов до нього та до ТОВ «Верус», в особі філії у Дзержинському районі. ОСОБА_1 зазначав, що договір поруки є фіктивним, оскільки направлений не на реальне забезпечення виконання грошових зобов'язань позичальником, а заради можливості маніпулювати підсудністю справ для подання позовних заяв. Він не був повідомлений про укладення договору поруки та не надавав згоди на покладення на нього відповідних обов'язків, що виникли при укладенні спірного договору поруки.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Катеринюк В.В., який діяв на підставі та в межах виданої йому довіреності, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підтримав в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити, посилаючись на його безпідставність.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, направив до суду свого представника, який в задоволенні первісного позову просив відмовити, зустрічний позов підтримав в повному обсязі. Крім цього, заявив про застосування до вимог ПАТ КБ «Приватбанк» позовної давності.

Представник ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 26 квітня 2007 року було укладено договір кредиту № НАН2АW11680001, за умовами якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності грошові кошти у розмірі 54 483 грн. 82 коп. з кінцевим строком повернення 25 квітня 2012 року та сплатою процентів за користування коштами.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26 квітня 2007 року між цими ж сторонами було укладено договір застави та передано у заставу Банку: автомобіль ГАЗ, модель: 330202414, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Бортовий-С, № кузова/шассі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1

Крім цього, 22 березня 2011 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» було укладено договір поруки б/н, за умовами якого товариство взяло на себе зобов'язання відповідати перед Банком за належне виконання відповідачем умов договору кредиту в розмірі обмеженою сумою зазначеною в Додатку № 1 до цього договору - 200 грн.

Встановлено, що в період дії кредитного договору відповідач не дотримувався умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 17 січня 2013 року його заборгованість перед позивачем складає: 42717,07 грн. - заборгованість за кредитом; 49080,67 грн. - заборгованість за процентами; 2517,24 грн. - комісія; 62625,45 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Відповідно до змісту ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту в частині стягнення заборгованості за кредитом, процентами та комісією є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього Банком ОСОБА_1 нарахована пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 62625,45 грн. за період з 1 лютого 2009 року по 17 січня 2013 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Представник ОСОБА_1 заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за договором кредиту, в тому числі й пені.

За таких підстав, суд застосовує до вимог про стягнення пені позовну давність в один рік та задовольняє вимоги про стягнення пені в розмірі 20078 грн. 40 коп.

Підстави для застосування позовної давності до інших позовних вимога Банку відсутні, оскільки на час звернення до суду з позовом трирічний строк пред'явлення вимоги до відповідача не сплинув.

Щодо посилань представника відповідача на незаконне підвищення позивачем відсоткової ставки за договором кредиту в односторонньому порядку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним, за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», тобто до 9 січня 2009 року.

Крім цього, ОСОБА_1 після встановлення нового розміру щомісячного платежу зі збільшеною відсотковою ставкою, продовжував виконувати свої грошові зобов'язання за договором кредиту.

Правовими наслідками невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою є право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави.

В силу застави, згідно зі статтею 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно до ст. 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі - продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі - продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах.

В частині позовних вимог до ТОВ «Верус» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

Зі змісту договору поруки укладеного 22 березня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та Філією ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою зазначеною в Додатку № 1 до договору поруки, а саме 200 грн.

З огляду на вищезазначене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за договором кредиту в розмірі 200 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Параграфом 3 Глави 49 ЦК України врегульовано забезпечення виконання зобов'язання порукою.

Відповідно до ст. 553 ЦПК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

При цьому закон не вимагає будь-якого погодження з боржником або його обов'язкового повідомлення про укладення такого договору.

Розмір зобов'язання поручителя, відповідно до ст.ст. 6, 12, 553, 554, 627 ЦК України, визначається сторонами договору поруки на власний розсуд і на сторін такого договору, якими є кредитор та поручитель, не покладено законом обов'язку погоджувати його з боржником.

З огляду на вищезазначене підстави для задоволення зустрічних позовних вимог відсутні.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 553, 554, 572, 590, 627, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAH2AW11680001 від 26 квітня 2007 року в сумі 114 393 (сто чотирнадцять тисяч триста дев'яносто три) грн. 38 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ГАЗ, модель: 330202414, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Бортовий-С, № кузова/шассі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1) шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) укладанням публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» договору купівлі - продажу з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в ДАІ України. Початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Передати в заклад публічному акціонерному банку комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), шляхом вилучення в ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1) предмет застави - автомобіль ГАЗ, модель: 330202414, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Бортовий-С, № кузова/шассі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля ГАЗ, модель: 330202414, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Бортовий-С, № кузова/шассі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 200 (двісті) грн. заборгованості за договором кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1143,93 грн. (одна тисяча сто сорок три).

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя- О . А . Фанда