Постанова № 37490055, 13.02.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Житомир справа № 806/37/14

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

за участі секретаря Талько А.М.,

за участі представника позивача Ляшенко Р.В.,

за участі представника відповідача Дурави В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миропільський Бекон" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконними та скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миропільський Бекон" звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 7 від 20 грудня 2013 р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000052200 від 09 січня 2014 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що висновки акту перевірки є безпідставними. Зазначає, що за наслідками кожного окремого звітного періоду Товариство реалізувало сільськогосподарські товари, питома вага яких за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду дорівнює 100 відсотків. Вважає, що рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування № 7 від 20 грудня 2013 р. та податкове повідомлення-рішення № 0000052200 від 09 січня 2014 р. є безпідставними та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Встановлено, що у період з 03 грудня 2013 р. по 09 грудня 2013 р. посадовими особами Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Миропільський Бекон" з питань дотримання вимог податкового законодавства, нарахування та сплати ПДВ за період з 05 вересня 2012 р. по 30 червня 2013 р., за результатами якої складено акт № 1079/22-00/38249219 від 16 грудня 2013 р. (а.с. 7-17).

У акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 та п. 209.1, 209.6 та 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 2520,00 грн., в тому числі: за лютий 2013 року в сумі 1001,00 грн., за березень 2013 року в сумі 357,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 689,00 грн., за травень 2013 року в сумі 28,00 грн., за червень 2013 року в сумі 445,00 грн.

За результатами розгляду акту перевірки, Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийнято рішення № 7 від 20 грудня 2013 р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та податкове повідомлення-рішення № 0000052200 від 09 січня 2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3150,00 грн., у тому числі: 2520,00 грн. - за основним платежем та 630,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Встановлено, що підставою для прийняття спірних рішень став висновок перевіряючих про те, що у листопаді 2012 року позивач не здійснював реалізацію сільськогосподарської продукції.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 209.1 статті 209 ПК України визначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

01 лютого 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Миропільський Бекон" зареєстровано спеціальним суб'єктом оподаткування податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 200099910 серії НБ № 109841 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 47-48).

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПК України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.6 статті 209 ПК України визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Згідно із пунктом 209.7 статті 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Як свідчать матеріали справи, 01 жовтня 2012 р. позивач придбав у ТОВ "Фаворит-Агро" свиней для відгодівлі у кількості 10 голів, загальною вагою 340 кг, за ціною 8041,68 грн., у тому числі ПДВ 1340,28 грн., що підтверджується видатковою накладною № 546 від 01 жовтня 2012 р. та податковою накладною № 639/2 від 01 жовтня 2012 р. (а.с. 49, 50).

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 ПК України.

Так, визначальним для встановлення права новоутвореного сільськогосподарського підприємства застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів/послуг, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду.

Встановлено, що 28 листопада 2012 р. позивач реалізував ТОВ "Фаворит-Агро" свиней з відгодівлі - 2 голови, загальною вагою 68 кг, вартістю 1608,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 28 листопада 2012 р., довіреністю на отримання товару № 729 від 28 листопада 2012 р. та банківською випискою про зарахування оплати за свиней (а.с. 51-53).

Доводи відповідача про те, що дана господарська операція була поверненням придбаних свиней, а не продажем, ґрунтуються лише на припущеннях і не відповідають дійсним обставинам, встановленим у ході судового розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 7 від 20 грудня 2013 р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки позивачем дотримано питому вагу вартості реалізованих сільськогосподарських товарів за листопад 2012 року, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для визначення Товариству податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а тому податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000052200 від 09 січня 2014 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна думка викладена Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі № 2614/12/13-12 від 28 грудня 2012 р.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих оскаржуваних рішень.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 7 від 20 грудня 2013 р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000052200 від 09 січня 2014 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миропільський Бекон" 251,52 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 17 лютого 2014 р.