Ухвала суду № 37489165, 24.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

24 лютого 2014 року Справа № 805/9021/13-а

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлена у нарадчій кімнаті

в порядку письмового провадження суддею Наумовою К.Г.

розглянувши заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (м. Київ)

про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства “Міська страхова компанія” (м. Донецьк)

про стягнення штрафу у сумі 17000 грн., -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року по справі № 805/9021/13-а позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Міська страхова компанія” (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, буд. 111, ЄДРПОУ 30244124) на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника на балансовий рахунок 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету” код бюджетної класифікації за доходами 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, символ звітності 106, штраф у сумі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Постановою також стягнуто з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 170 грн. (сто сімдесят гривень).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду.

Заявник у своїй заяві посилається на неможливість виконання судового рішення згідно з тимчасовим кошторисом та планом асигнувань на 2014 рік та просить справу розглянути за відсутності представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Представник відповідача у судове засіданні не з’явився про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши заяву про відстрочення виконання рішення суду та надані до неї матеріали, суд –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року по справі № 805/9021/13-а позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Приватного акціонерного товариства “Міська страхова компанія” про стягнення штрафу у сумі 17000 грн. задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Міська страхова компанія” (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, буд. 111, ЄДРПОУ 30244124) на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника на балансовий рахунок 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету” код бюджетної класифікації за доходами 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, символ звітності 106, штраф у сумі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень). Постановою також стягнуто з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 170 грн. (сто сімдесят гривень).

На виконання зазначеної постанови 30 жовтня 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом були видані відповідні виконавчі листи зі строком пред’явлення виконавчого документа до виконання до 24 вересня 2014 року.

Згідно ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження – із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із наведеного слідує, що необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що унеможливлюють виконання рішення, або роблять його неможливим.

Відстрочення виконання судового рішення передбачає обов’язкове встановлення строку (терміну), після якого судове рішення підлягає виконанню. Строк може бути визначений у вигляді певного періоду у часі, зі спливом якого рішення суду підлягає виконанню, або певного моменту у часі (зазначення події), з настанням якого (якій) рішення суду підлягає виконанню.

За своїм правовим змістом відстрочення не передбачає відмову від обов’язкового виконання судового рішення, а має тимчасовий характер, що обумовлюється виконанням судового рішення після настання встановленого строку (терміну). Таким чином, якщо суд ухвалює рішення про відстрочення виконання судового рішення до настання певної події, повинні бути достатні підстави вважати, що така подія дійсно настане. В іншому випадку втрачається право особи, на користь якої ухвалено рішення суду, (стягувача) на виконання цього рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обов’язковість рішень суду. Тобто, Основним Законом закріплений конституційний принцип обов’язковості рішень судів за ознакою територіальності – на всій території України.

Ці положення також відображені в ст.ст. 1, 11 Закону України “Про судоустрій України”, із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 7, ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Наведений принцип обов’язковості судового рішення також знаходить своє відображення у судовий практиці Верховного суду України (зокрема: постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” (п. 23), від 13.06.2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” (п. 10).

Отже, обов’язковість виконання судового рішення є конституційною засадою судочинства та принципом адміністративного судочинства. При цьому норми діючого законодавства України не містять будь-яких виключень із обов’язку по виконанню судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у якості підстави для відстрочення виконання постанови суду, заявник посилається на неможливість такого виконання згідно з тимчасовим кошторисом та планом асигнувань на 2014 рік. В той же час, в заяві Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг не має жодної вказівки на тимчасовість таких обставин та на строк (термін), після якого судове рішення може бути виконано останнім.

З огляду на зазначене, суд не приймає посилання заявника на неможливість виконання рішення суду з наведених підстав, оскільки недостатність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від виконання законних зобов’язань, зокрема, судового рішення. Також суд звертає увагу на те, що сума коштів стягнута постановою по цій справі є дуже незначною та її стягнення у примусовому порядку не може спричинити будь-які несприятливі наслідки.

Доказів наявності інших обставин, які б у розумінні ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України вказували на неможливість виконання судового рішення або підтверджували наявність обставин, які ускладнюють таке виконання, заявником суду не надано.

З урахуванням викладеного, заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення виконання судового рішення від 04.09.2013 року згідно виконавчого листа від 30.10.2013 року в адміністративній справі № 805/9021/13-а є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись статями ст.ст.4-12, 23, 58, 160, 165, 186, 254, 263 Кодекс адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення виконання Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року по справі № 805/9021/13-а - відмовити.

Зазначена ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Скарга подається на ім’я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Наумова К.Г.