Ухвала суду № 37488987, 03.03.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4983/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/574/14

Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М.

Доповідач Лобов О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів: Петренка В.М., Гальонкіна С.А.

при секретарі Цилюрик М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Укрторгбуд» на рішення Київського районного суду м.Полтави від 14 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ «Укрторгбуд» про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення та за зустрічним позовом ТОВ «Укрторгбуд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням у гуртожитку та зняття з реєстраційного обліку.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із вказаним позовом, просили ухвалити рішення, яким визнати за ними право користування житловим приміщенням - кімнатами АДРЕСА_1; вселити позивачів у вказані житлові приміщення; зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні цими приміщеннями.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 у 1982 році на законних підставах отримав у користування для себе і членів сім'ї кімнату №5 у гуртожитку. У подальшому у зв'язку з народженням дітей додатково для сім'ї були виділені кімнати №5 і 8. З початку 2007 року відповідач як балансоутримувач гуртожитку перешкоджає позивачам користуватися спірними приміщеннями, а у червні 2013 року їх було незаконно виселено з гуртожитку.

У липні 2013 року ТОВ «Укрторгбуд» пред?явило зустрічний позов, просило ухвалити рішення, яким визнати позивачів такими, що втратили право користування житловими приміщеннями, посилаючись на те, що кімнати №4 і 8 були зайняті ними самовільно, а з 2010 року вони взагалі не проживають у спірних приміщеннях.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 14 листопада 2013 року первісний позов задоволений частково: за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітньою ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнане право користування кімнатами АДРЕСА_1; вселено вказаних осіб у зазначені житлові приміщення; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укрторгбуд», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд у порушення вимог ст.212 ЦПК України дав однобоку, упереджену оцінку доказам, наданим у справу, усупереч ст.10 ЦПК України позбавив ТОВ «Укрторгбуд» права на подання доказів.

Додатковим рішенням Київського районного суду м.Полтави від 11 січня 2014 року вирішене питання про судові витрати: стягнуто з ТОВ «Укрторгбуд» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 по 76 грн. 46 коп. кожному витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 14 січня 2014 року виправлена описка у вступній частині додаткового рішення: правильно зазначений рік його ухвалення замість 2013 - 2014 рік.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває у державній власності. У жовтні 1993 року гуртожиток переданий на баланс ТОВ «Укрторгбуд».

У 1982 році у встановленому законом порядку ОСОБА_2 як працівник Полтавського орендного підприємства будівельно-монтажного управління «Укрторгбуд» та члени його сім'ї отримали для проживання кімнату №5 вказаного гуртожитку. Цей факт ТОВ «Укрторгбуд» не заперечує.

У подальшому у зв'язку з народженням дітей ОСОБА_2 у встановленому законом порядку виділена додаткова кімната №4 у цьому ж гуртожитку.

Наказом №10 від 15 березня 2013 року ТОВ «Укрторгбуд» змінена нумерація кімнат у гуртожитку по АДРЕСА_1 зокрема кімната №5 отримала номер « 11», кімната №4 - номер « 10», кімната №8 - номер « 14».

У період з 2007 по 2013 рік ТОВ «Укрторгбуд» чинило перешкоди позивачам у користуванні кімнатами №4 (10) і №5(11), у червні 2013 року позивачі взагалі були позбавлені можливості користуватися спірними кімнатами.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову. При цьому суд правомірно послався на приписи ст.128, ст.129 ЖК України та виходив з того, що позивачі у встановленому законом порядку отримали право на проживання у спірних кімнатах, а відповідач безпідставно чинить їм перешкоди у реалізації цього права.

Доводи апеляційної скарги про позбавлення відповідача можливості подавати суду докази є надуманими та суперечать матеріалам справи.

Відповідно до ст..60 ЦПК України обов'язок доказування покладений на сторони.

Частиною третьою ст.27 ЦПК України сторони зобов'язано добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про допит свідків подано ТОВ «Укрторгбуд» у попередньому судовому засіданні відповідно до вимог ст.131 ЦПК України (а.с.94).

Судове засідання 28 серпня 2013 року відкладено за письмовим клопотанням ТОВ «Укрторгбуд», при цьому заявник посилався на зайнятість свого представника у іншому судовому процесі, що не є поважною причиною для юридичної особи (а.с.112,115).

Повідомлений про час та місце розгляду справи 14 жовтня 2013 року представник ТОВ «Укрторгбуд» не з?явився у судове засідання без повідомлення про причини неявки (а.с.128, 137). Судове засідання відбулося - допитані свідки, які з?явилися за клопотанням позивачів ОСОБА_2.

Представник ТОВ «Укрторгбуд» з?явився у судове засідання 30 жовтня 2013 року (а.с.141,152), проте засідання відкладене у зв'язку з неявкою представника позивачів ОСОБА_2. Разом з тим, згідно журналу судового засідання представник ТОВ «Укрторгбуд» жодних клопотань про допит заявлених ним свідків не оголошував.

У судове засідання 14 листопада 2013 року представник ТОВ «Укрторгбуд» не з'явився, надавши суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю у іншій справі (а.с.168).

Аналіз наведеної хронології розгляду цієї справи дає підстави для висновку про недобросовісне користування представником ТОВ «Укрторгбуд» своїми процесуальними правами, внаслідок чого не були допитані заявлені ним свідки.

Твердження апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права є безпідставними.

Відповідно до ст.128, ст.129 ЖУ України законною підставою для вселення і проживання у гуртожитку є ордер, який видається на підставі спільного рішення адміністрації підприємства і профспілкової організації.

Визначаючи встановленим факт видачі ОСОБА_2 ордеру на користування кімнатою №4(10), суд першої інстанції у відповідності до правил ст. 212 ЦПК України дав належну оцінку усім доказам і обставинам у їх сукупності, зокрема довідкам за відомостями адресно-довідкового відділу (а.с.17-23), показанням допитаних свідків, відмові ТОВ «Укрторгбуд», як балансоутримувача гуртожитку надати суду копії документів (а.с.155), на підставі яких ОСОБА_2 надавалися у користування житлові кімнати у гуртожитку, з урахуванням того, що архівні документи Полтавського орендного підприємства будівельно-монтажне управління «Укрторгбуд» до Державного архіву Полтавської області не передавалися (а.с.110). Стверджуючи, що сім'я ОСОБА_2 була вселена до кімнати №5 (№11) законно на підставі ордеру, ТОВ «Укрторгбуд» відмовився надати документи і щодо цієї кімнати.

Заперечуючи проти позову сім'ї ОСОБА_2, ТОВ «Укрторгбуд» у зустрічному позові просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловими приміщеннями гуртожитку з підстав, передбачених ст.71, ст.72 ЖК України, обґрунтовуючи вимоги фактом тривалого не проживання без поважних причин у спірних житлових приміщеннях, а також самовільним зайняттям частини срібних приміщень.

За змістом ст.71, ст.72 ЖК України суд вправі визнати такими, що втратили право користування житловими приміщенням лише тих осіб, які вселилися і проживали у них на законних підставах. Для випадків самовільного вселення та користування житловим приміщенням, тому числі і гуртожитку за відсутності на те правових підстав законом передбачені інші способи захисту порушеного права.

З огляду на приписи ст.11, ст.31 ЦПК України суд не вправі за своєю ініціативою змінити предмет позову.

Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ «Укрторгбуд» відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.А. Лобов

Судді В.М. Петренко

С.А. Гальонкін

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов