Ухвала суду № 37485780, 25.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/11179/13-а

25.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Шереніна Ю.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С.) від 21.01.14 у справі № 801/11179/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" (пр. Перемоги, 82, оф.3, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення № 0009342270 від 02.09.2013 року, винесене Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 90000 гривень, з яких 60000 гривень - основний платіж та 30000 гривень - штрафні санкції.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" судовий збір у розмірі 180 грн. з Державного бюджету України.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 25.02.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.08.13р. протягом 5 робочих днів відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВТК Пеліфікс ЛТД» з питань взаємовідносин з ПП «Унісон дизайн» у вересні 2012 року, ТОВ «Теренс груп» у вересні 2012 року, жовтні 2012 року, грудні 2012 року та ТОВ «Компанія ТЕІ» у вересні 2012 року та відображення їх в податковій звітності, за результатами якої було складено Акт №646/22.7/24496566 від 16.08.2013 року (а.с.6-19).

В ході проведення перевірки ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим було отримано акт від 17.01.2013 року №165/2240/34795572 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Унісон Дизайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень, вересень, жовтень 2012 року».

В даному акті йдеться мова про те, що перевірку ПП «Унісон Дизайн» неможливо провести у зв'язку з тим, що платник та посадові особи підприємства не знаходяться за юридичною адресою: м.Київ, вул.Артема, 37/41.

Проведеною перевіркою відповідачем встановлені порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано ПДВ за вересень 2012 року у сумі 60000 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0009342270 від 02.09.2013 року, яким ТОВ «ВТК Пеліфікс ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 90000 гривень, з яких 60000 гривень - основний платіж та 30000 гривень - штрафні санкції (а.с.10).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2012 року між Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (Замовник) та ТОВ «ВТК Пеліфікс ЛТД» (Підрядник) було укладено договір №69/417/070 Про закупівлю робіт за державні кошти, Об'єкт «Аварійно-відновні роботи частини будівлі ДУЗ «Сказка» у с.Пожарське Сімферопольського району» (а.с.128-133).

Відповідно до умов договору, підрядник зобов'язаний у 2012 році виконати роботи, вказані у постанові Верховної Ради АР Крим від 28.12.2011 року №662-6/11 «Про бюджет АР Крим на 2012 рік» зі змінами та доповненнями.

Найменування робіт - аварійно-відновні роботи по об'єкту «Аварійно-відновні роботи частини будівлі ДУЗ «Сказка» у с.Пожарське Сімферопольського району», вид робіт - капітальний ремонт.

Вартість робіт на 2012 рік складає 2587,64 тис. грн.

Для виконання умов договору №69/417/070 від 27.08.2012 року, 17.09.2012 року між ТОВ «ВТК Пеліфікс ЛТД» (Генпідрядник) та ПП «Унісон Дизайн» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №1531 (а.с.36-38).

Відповідно до умов даного договору, замовник поручає, генпідрядник приймає на себе, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту «Аварійно-відновні роботи частини будівлі ДУЗ «Сказка» у с.Пожарське Сімферопольського району».

Вартість договору складає 2 500 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання договору з позивачем, ПП «Унісон Дизайн» було зареєстроване у якості юридичної особи та перебувало на обліку платника податку на додану вартість (а.с.123-127).

Відповідно до Ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ПП «Унісон Дизайн» на момент взаємовідносин з позивачем мало право займатися господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури (а.с.138).

На виконання умов договору субпідряду №1531 від 17.09.2012 року, яким передбачено, що роботи виконуються ПП «Унісон Дизайн» в тому числі власними засобами, ним було поставлено позивачу будівельні матеріали на суму 81452,88 грн., у тому числі ПДВ у сумі 13575,48 грн., які були в подальшому використані під час будівництва, що підтверджується видатковою накладною №0510-12 від 05.12.2012 року (а.с.42).

26.09.2012 року позивачем на користь ПП «Унісон Дизайн» було перераховано 360000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 60000 грн., в якості передплати за виконання робіт за договором субпідряду, що підтверджується платіжним дорученням №89 від 26.09.2012 року та банківською випискою (а.с.39, 40).

По факту внесення позивачем передплати, ПП «Унісон Дизайн» була виписана на ім'я ТОВ «ВТК Пеліфікс ЛТД» податкова накладна №348 від 27.09.2012 року на загальну суму 360000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 60000 грн. (а.с.41).

Дана податкова накладна була опублікована у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Витягом з реєстру (а.с.89).

Отримання податкової накладної також підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «ВТК Пеліфікс ЛТД» за вересень 2012 року (а.с.112-115).

Роботи згідно умов договору субпідряду №1531 від 17.09.2012 року були виконані ПП «Унісон Дизайн» в грудні 2012 року, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 288113,78 грн., а саме:

- акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2012 року на загальну суму 95724,02 грн. (а.с.44-49);

- акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2012 року на загальну суму 80380,58 грн. (а.с.55-59);

- акт приймання виконаних будівельних робіт №3 за грудень 2012 року на загальну суму 76512,26 грн. (а.с.63-68);

- акт приймання виконаних будівельних робіт №4 за грудень 2012 року на загальну суму 35496,92 грн. (а.с.73-78).

Таким чином, позивачем підтверджено виконання його контрагентом - ПП «Унісон Дизайн», робіт згідно умов договору субпідряду №1531 від 17.09.2012 року, які призвели до змін у структурі активів та пасивів ТОВ «ВТК Пеліфікс ЛТД», що підтверджується карткою рахунку 631 (а.с.141-142).

Крім того, 19.10.2012 року позивачем до ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року разом з Додатком №5, згідно з яким ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 60000 гривень, на підставі податкової накладної, виписаної ПП «Унісон Дизайн» (а.с.116-122).

Отже, матеріалами справи спростовані висновки відповідача про нікчемність господарських операцій між підприємствами.

Крім того, судова колегія зауважує, що згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутись до суду про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, наведені відповідачем обставини не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами, а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С.) від 21.01.14 у справі № 801/11179/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С.) від 21.01.14 у справі № 801/11179/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Ю.Л.Шеренін

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян