Постанова № 37485604, 25.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р. Справа № 805/2011/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дворникова М.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А1402 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення підйомної допомоги у зв'язку з присвоєнням офіцерського звання, призначенням на посаду офіцерського складу в іншому населеному пункті у розмірі 2926,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до військової частини А1402 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення підйомної допомоги у зв'язку з присвоєнням офіцерського звання, призначенням на посаду офіцерського складу в іншому населеному пункті у розмірі 2926,80 грн.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що лейтенант ОСОБА_2, який закінчив військовий навчальний заклад з присвоєнням офіцерського звання, був призначений на військову посаду у військовій частині А 1402, наказом командира військової частини А1402 (по стройовій частині) від 23.07.2013 № 149 був зарахований до списків особового складу та допущений до виконання обов'язків за посадою.

Прокурор вказує, що згідно з вимогами ст. 9-1, 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року передбачено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків на кожного члена сім"ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби. Однак, в порушення чинного законодавства, військовою частиною не було забезпечено виплату підйомної допомоги ОСОБА_1 на суму 2926,80 грн., що підтверджується довідкою № 267/1 від 04.02.2014 р.

На підставі зазначеного, прокурор просив визнати бездіяльність військової частини А1402 протиправною та стягнути на користь ОСОБА_1 підйомну допомогу у зв'язку з присвоєнням офіцерського звання, призначенням на посаду офіцерського складу в іншому населеному пункті у розмірі 2926,80 грн.

Прокурор в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. 24.02.2014 року надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Також, представником відповідача надані письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач позовні вимоги визнає частково, та зазначає, що військова частина № А1402 є бюджетною установою, фінансується виключно з державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань, та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Крім того, як зазначено в письмових заперечення, військова частині № А1402 не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування, що в свою чергу на даний час унеможливлює виплату заборгованості позивачу з підйомної допомоги у сумі 2926,80 грн., тому просить суд відстрочити виплату заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, однією з функцій прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1

Підставою представництва в суді інтересів ОСОБА_1 є його письмова заява, у якій він посилається на неспроможність самостійно захистити свої порушені права та реалізувати свої процесуальні повноваження (а.с. 6)

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1402 (м. Донецьк) №149 від 23.07.2013 лейтенанта ОСОБА_1, випускника Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, призначеного наказом Міністра оборони України від 21 червня 2013 року № 187 на посаду начальника зенітної ракетної обслуги (у батареї - 2) зенітної ракетної батареї військової частини А 1428, з 23 липня 2013 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення (а.с. 7).

Довідкою № 267/1 від 04.02.2014 року підтверджується заборгованість військової частини А1402 по підйомній допомозі перед військовослужбовцем ОСОБА_1 у розмірі 2926,80 грн. (а.с. 8).

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Крім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності.

Військова частина А1402 є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Інструкцією «Про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженою наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 року №370.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складаються з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Так, відповідно до вимог п. З ст. 9-1 Закону, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Порядок та підстави здійснення зазначеної виплати регулюється Інструкцією «Про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженою наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 року №370.

Так, згідно з п. 4.1. вищевказаної Інструкції тим офіцерам, які переїхали у зв'язку з призначенням на посади підйомна допомога виплачується за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадою.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в день видання командиром частини наказу про зарахування військовослужбовця до списків особового складу частини та про вступ його на посаду.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20рп-/2004 у справі № 1-27/2004 за конституційним поданням Народних Депутатів України щодо відповідності Конституції України /конституційності/ положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України "Про бюджет України на 2004 рік" визначено правову позицію даного суду з питань обмеження гарантій та компенсацій військовослужбовцям, згідно якої комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту останніх, зумовлений особливістю їх професійних обов'язків. Здійснення, таких заходів не залежить від наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Згідно довідки від 04.02.2014 року №267/1, яка видана ОСОБА_1 військовою частиною А1402, сума заборгованості перед позивачем по підйомній допомозі складає 2926,80 грн.

Відповідач не заперечує проти законності вимог позивача, підтвердивши цей факт довідкою, у якій зазначено, що заборгованість перед позивачем по виплаті підйомної допомоги у зв'язку з переїздом на нове місце служби складає 2926,80 грн.

Суд виходить з того, що принципи, на яких базується здійснення прав і свобод військовослужбовців, включаючи і право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, передбачене статтями 1,3, статтею 9, статтею 9-1, статтями 19-23 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не може бути звужене чи скасоване.

Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у зв'язку з присвоєнням офіцерського звання, призначенням на посаду офіцерського складу в іншому населеному пункті у розмірі 2926,80 грн. є протиправною, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Оскільки відповідач до теперішнього часу не виплатив ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 2926,80 грн. та з урахуванням заяви відповідача щодо фактичного визнання адміністративного позову, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, як вже зазначалось судом раніше, відповідач в своїх письмових запереченнях просив суд відстрочити виплату заборгованості.

Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що заява відповідача про встановлення порядку виконання рішення суду шляхом відстрочення сплати боргу не підлягає задоволенню у зв'язку з недостатністю та необґрунтованістю наведених в ній доказів, щодо неспроможності відповідача відшкодувати суму заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 2926,80 грн. А саме не надано доказів недостатності фінансування відповідача на 2014 рік, та не визначено на який саме час відповідач просить відстрочити виконання цього рішення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А1402 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення підйомної допомоги у зв'язку з присвоєнням офіцерського звання, призначенням на посаду офіцерського складу в іншому населеному пункті у розмірі 2926,80 грн., - задовольнити.

Визнати бездіяльність командування військової частини А1402 щодо невиплати лейтенанту ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі 2926 (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) гривень 80 копійок протиправною.

Стягнути з військової частини А1402 (ЄДРПОУ 07760091, адреса: 83007, м. Донецьк, вул. Стратонавтів, 7) на користь ОСОБА_1 (адреса: 83007, м. Донецьк, вул. Привокзальна, 68) підйомну допомогу у зв'язку з присвоєнням офіцерського звання, призначенням на посаду офіцерського складу в іншому населеному пункті у розмірі 2926 (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) гривень 80.

Відмовити у задоволенні заяви військової частини А1402 про встановлення способу виконання рішення суду шляхом його відстрочення.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.