Постанова № 37485292, 27.02.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2014 р. Справа № 909/172/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Костів Т.С.

Розглянувши апеляційну скаргу від 06.12.13 р. за № 80/11-9 Яремчанської міської ради

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.13р.

у справі № 909/172/13-г

за позовом: Приватного підприємства "В.І.В.", м. Чернівці

до відповідача: Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, м. Яремче, Івано-Франківська область

про визнання незаконним п.п. 21-21.3 рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 31.05.12 № 211-11/2012 "Про вилучення, надання та передачу земельних ділянок із земель комунальної власності у власність (користування) громадян та юридичних осіб; внесення змін та доповнень до рішень Яремчанської міської ради"; зобов'язання Яремчанську міську раду Івано-Франківської області утриматись від прийняття рішень чи вчинення дій щодо земельної ділянки площею 1,5650 га по вул. Петраша у м. Яремче Івано-Франківської області, розташовану біля колиби "Гражда" та майнового комплексу ресторану "Гуцульщина", у спосіб інший, ніж спрямований на обслуговування пам'ятки культурної спадщини - будівлі ресторану "Гуцульщина" з охоронним № 416-м, яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Кухарук Т.А.- представник;

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", справу № 909/172/13-г розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.13 у склад колегії для розгляду справи № 909/172/13-г господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Желіка М.Б. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.13 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 23.01.14.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.14 у склад судової колегії внесено зміни замість судді Малех І.Б. введено суддю Костів Т.С. з підстав, викладених у розпорядження.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.14 розгляд справи №909/172/13-г відкладено на 06.02.14.

У судовому засіданні 06.02.14 оголошено перерву до 11.02.14.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.14 розгляд справи відкладено на 20.02.14.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.14 у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання розгляд справи відкладено на 27.02.14.

Рішенням Господарського суду Івано - Франківської області від 14.10.13 у справі №909/172/13-г (суддя Шіляк М.А.) позов ПП "В.І.В." до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області задоволено, визнано незаконним п.п. 21-21.3 рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 31.05.12 № 211-11/2012 "Про вилучення, надання та передачу земельних ділянок із земель комунальної власності у власність (користування) громадян та юридичних осіб; внесення змін та доповнень до рішень Яремчанської міської ради", зобов'язано Яремчанську міську раду Івано-Франківської області утриматись від прийняття рішень чи вчинення дій щодо земельної ділянки площею 1,5650 га по вул. Петраша у м. Яремче Івано-Франківської області, розташовану біля колиби "Гражда" та майнового комплексу ресторану "Гуцульщина", у спосіб інший, ніж спрямований на обслуговування пам'ятки культурної спадщини - будівлі ресторану "Гуцульщина" з охоронним № 416-м, яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2, стягнуто з відповідача Яремчанської міської ради Івано-Франківської на користь позивача Приватного підприємства "В.І.В." 2 294,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове, яким в позові відмовити.

При цьому, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням обставин , що мають значення для справи.

Також, на думку апелянта, місцевим господарським судом помилково зазначено про те, що позивач, як власник нерухомого майна та об'єкта культурної спадщини - майнового комплексу ресторану «Гуцульщина» має право на використання території в межах охоронної зони.

Крім того, відповідач вважає, що висновок господарського суду стосовно того, що п.21-21.3 Яремчанської міської ради від 31.05.12 № 211-11/2012 порушує право позивача, як власника нерухомого майна є помилковим. Натомість, на думку скаржника, рішення Яремчанської міської ради не порушує існуючий охоронний договір та права фізичних і юридичних осіб, в тому числі позивача.

3 лютого 2014 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 24.10.13 у даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав законності та обґрунтованості прийнятого рішення.

26 лютого 2014 року до Львівського апеляційного господарського суду представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні подане представником позивача клопотання, судова колегія зазначає, що статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, відповідача не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія відмовляє в задоволенні поданого клопотання та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, оскільки наявних матеріалів справи є достатньо для правильного вирішення даної справи.

У судовому засіданні представник відповідача навів свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 27.02.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на підставі укладеного договору купівлі - продажу від 23.05.06 зареєстрованого за № 4883 (а.с.13-14) ПП «В.І.В» отримало у власність нежитлову будівлю - ресторану "Гуцульщина", загальною площею 748,1 кв.м., яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного 02.06.06 зареєстрованого за № 2254 (а.с.25-26), позивач став власником нежитлових будівель, а саме: водоочисної споруди (хлораторна) загальною площею 21,9 кв.м., артезіанської свердловини загальною площею 25,9 кв.м., електрогенераторної (трансформаторна) загальною площею 33,8 кв.м., що розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2 (вул. Дачна).

На підставі договору купівлі-продажу від 02.06.06 зареєстрованого за № 2257, позивач отримав у власність колибу загальною площею 25,7 кв.м. за адресою: Івано-Франківська, область м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2 (вул. Дачна) (а.с.34-35).

Також, за договором купівлі-продажу від 02.06.06, зареєстрованого за № 2260 позивач став власником кондитерського цеху загальною площею 97,5 кв. м., розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2 (вул. Дачна) (а.с.42-43).

Як вбачається з матеріалів справи, отримана позивачем у власність будівля ресторану "Гуцульщина" на підставі рішення Івано-Франківського облвиконкому від 04.01.80 № 7 визнана пам'яткою культурної спадщини з присвоєнням охоронного номеру № 416-м.

12 квітня 2007 року між Відділом музейної роботи та охорони культурної спадщини головного управління туризму і культури Івано-Франківської області державної адміністрації та ПП "В.І.В." укладено охоронний договір № 33 на пам'ятку культурної спадщини - будівлі ресторану "Гуцульщина" (а.с.86-89). Відповідно до цього договору обов'язком ПП "В.І.В." є збереження пам'ятки культурної спадщини.

Згідно з умовами охоронного договору від 12.04.07 № 33 користувач зобов'язується утримувати територію пам'ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб (п.5, п.11 договору.)

Паспорт об'єкта культурної спадщини, який розроблений у серпні 2005 року Державним науково-реставраційним управлінням Івано-Франківської обласної державної адміністрації на замовлення попереднього власника будівлі, є додатком до охоронного договору (а.с.90-93).

Відповідно до п. 13 Паспорту об'єкта культурної спадщини територія об'єкта (пам'ятки) має площу 3,7 га. З опису меж території об'єкта вбачається, що з північної сторони пам'ятка межує з границею ріки прут, з південної сторони межує з краєм дороги Яремча-Ворохта, з західної - з обривом ріки Прут, а зі східної - зі стиком ріки Прут та автотрасою.

Також, в матеріалах справи міститься підготовлена у 2009 році план-схема охоронної зони ресторану "Гуцульщина" та погоджена начальником відділу охорони культурної спадщини та музейної роботи управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (а.с.94-95). З вказаної план - схеми вбачається, що за об'єктом культурної спадщини - рестораном «Гуцульщина» закріплено територію (охоронну зону), яка є необхідною для забезпечення належної експлуатації та збереження вказаної пам'ятки, в межах якої може здійснюватися господарська діяльність позивача, яка пов'язана безпосередньо із функціонуванням вказаного об'єкта нерухомості.

Для обслуговування придбаного у власність зазначеного вище майнового комплексу, ПП "В.І.В." придбало у власність земельні ділянки, а саме:

За договором купівлі - продажу земельної ділянки від 23.11.09 укладеного між Яремчанською міською радою та ПП.»В.І.В.» зареєстрований за № 3928, позивачем викуплено земельну ділянку площею 0,3899 га, розташовану на вул. Петраша, 2 у м. Яремче, Івано-Франківської області. На підставі вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки позивачу видано державний акт про право власності на зазначену земельну ділянку від 24.11.09 № 020929800009 (а.с.68-71).

За договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного з Яремчанською міською радою 22.12.10 та зареєстрованого за № 3407 (а.с.75-78), ПП.»В.І.В» набуло у власність земельну ділянку площею 0,6293 га ( відповідно до планів меж земельної ділянки, одна земельна ділянка площею 0,5213 га, а.с.80, інша площею 0,1080 га, а.с.82), яка розташована на вул. Петраша, 2 у м. Яремче, Івано-Франківської області.

На підтвердження факту отримання у власність земельних ділянок позивачу видано державні акти на право власності на земельні ділянки від 24.11.09 № (а.с.73), від 03.03.11 № 261100002000003 (а.с.79) та від 03.03.11 № 26110000200004 (а.с.81).

Разом з цим, площа набутих позивачем у власність земельних ділянок є меншою за площу охоронної зони, яка вказана у Паспорті об'єкта культурної спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення позивача спеціалізованою ліцензованою землевпорядною організацією ПП "Геодезцентр" підготовлено земельно-кадастровий план земельної ділянки площею 1,5650 га на вул. Петраша у м. Яремче, яка є необхідною ПП "В.І.В." для обслуговування майнового комплексу ресторану "Гуцульщина" та забезпечення режиму земель історико-культурного призначення, виключно в межах охоронної зони ресторану "Гуцульщина (а.с.83-85).

Для отримання у користування необхідної для обслуговування майнового комплексу земельної ділянки, позивач звертався до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,5650 га для обслуговування майнового комплексу ресторану "Гуцульщина".

Яремчанською міською радою 30.12.11 прийнято рішення № 164-8/2011, п. 17 якого відмовлено Приватному підприємству "В.І.В." у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5650 га для обслуговування майнового комплексу ресторану "Гуцульщина" та влаштування рекреаційної паркової зони по вул. Петраша (а.с.96). дане рішення позивачем оспорено в судовому порядку.

Натомість, рішенням Яремчанської міської ради Івано - Франківської області від 31.05.12 №211-11/2012 «Про вилучення, надання та передачу земельних ділянок із земель комунальної власності у власність (користування ) громадян та юридичних осіб, внесення змін і доповнень до рішень Яремчанської міської ради» (а.с.112) віднесено до земель запасу міської ради земельну ділянку площею 1,5650 га по вул. Петраша, розташовану біля колиби «Гражда» та майнового комплексу ресторану «Гуцульщина» (п.21 рішення). Земельну ділянку, вказану у п. 21 даного рішення віднесено за цільовим призначенням до земель рекреаційного призначення. Встановлено вид використання земельної ділянки виключно для відпочинково - паркової зони з елементами історико - етнографічного музею, співочим полем, дитячими атракціонами, спортивно - масовими, розважальними, освітньо - виховними заходами в м. Яремче (п.21.1; п.21.2); відділу земельних ресурсів міськвиконкому замовити у ліцензованої землевпорядної організації план - схему (земельно - кадастровий план) земельної ділянки.

Не погодившись з прийняттям такого рішення органом місцевого самоврядування, позивач подав позов до Яремчанської міської ради про визнання незаконним п.п. 21-21.3 рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 31.05.12 № 211-11/2012 "Про вилучення, надання та передачу земельних ділянок із земель комунальної власності у власність (користування) громадян та юридичних осіб; внесення змін та доповнень до рішень Яремчанської міської ради" та про зобов'язання Яремчанської міської ради Івано-Франківської області утриматись від прийняття рішень чи вчинення дій щодо земельної ділянки площею 1,5650 га по вул. Петраша у м. Яремче Івано-Франківської області, розташованої біля колиби "Гражда" та майнового комплексу ресторану "Гуцульщина", у спосіб інший, ніж спрямований на обслуговування пам'ятки культурної спадщини - будівлі ресторану "Гуцульщина" з охоронним № 416-м, яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2. Посилаючись на те, що рішення органу місцевого самоврядування порушує вимоги законодавства та права позивача.

Як зазначено вище, місцевим господарським судом позов задоволено повністю. Колегія суддів, апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним п.п. 21-21.3 рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 31.05.12 № 211-11/2012 "Про вилучення, надання та передачу земельних ділянок із земель комунальної власності у власність (користування) громадян та юридичних осіб; внесення змін та доповнень до рішень Яремчанської міської ради" з огляду на наступне:

Закон України "Про охорону культурної спадщини" регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

У відповідності зі ст. 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Згідно зі ст. 54 ЗК України встановлено, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Частинами 1 та 3 статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини. На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП «В.І.В.» є власником нерухомого об'єкта та об'єкта культурної спадщини - майнового комплексу ресторану «Гуцульщина», а на підставі охоронного договору від 12.04.07 №33 та Паспорта об'єкта культурної спадщини, як додатку до охоронного договору, встановлено територію об'єкта культурної спадщини та встановлено її межі, а відтак, зважаючи на вищенаведене, позивачу належить право на використання території в межах охоронної зони та відповідний обов'язок по її утриманню та упорядженню.

А тому, твердження апелянта стосовно відсутності у позивача права щодо спірної земельної ділянки, не підтверджуються матеріалами справи.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Зважаючи на те, що на спірній ділянці знаходиться пам'ятка архітектури та наявна охоронна зона пам'ятки архітектури, то за цільовим призначенням дана ділянка належить до земель історико-культурного призначення. Проте, оскаржуваним рішенням вказану спірну земельну ділянку віднесено до земель запасу, а за цільовим призначенням - до земель рекреації (п.21.1 оскаржуваного рішення).

Відповідно до ч.7 ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Відповідачем не подано доказів, які б свідчили про погодження з КМУ зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 21 ЗК України встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Крім того, судова колегія зазначає, що п.21 оскаржуваного рішення Яремчанської міської ради можна віднести до питань землеустрою, що вірно встановлено місцевим господарським судом, оскільки, відповідно до ст. 181 ЗК України землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

В матеріалах справи міститься висновок судової земельно-технічної експертизи № 1448 від 20.09.13 (а.с.178-181), з якого вбачається, що розроблена на замовлення відповідача документація та інші первинні документи земельної ділянки площею 1,5650 га по вул. Петраша в м. Яремче, Івано-Франківської області, розташованої біля колиби "Гражда" та майнового комплексу ресторану "Гуцульщина", не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Невідповідність полягає у порушенні вимог земельного законодавства щодо виготовлення матеріалів землеустрою земель.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.12 по справі № 5010/390/2012-з-15/20, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.12 та постановою ВГС України від 18.12.12, визнано незаконним п. 17 Рішення Яремчанської міської ради від 30.12.11 № 164-8/2011, а також визнано за позивачем право на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5650 га на вул. Петраша у м. Яремче Івано-Франківської області.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Вищенаведеними матеріалами справи підтверджується невідповідність оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування нормам законодавства, що має наслідком визнання його недійсним.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Яремчанську міську раду Івано-Франківської області утриматись від прийняття рішень чи вчинення дій щодо земельної ділянки площею 1,5650 га по вул. Петраша у м. Яремче Івано-Франківської області, розташовану біля колиби "Гражда" та майнового комплексу ресторану "Гуцульщина", у спосіб інший, ніж спрямований на обслуговування пам'ятки культурної спадщини - будівлі ресторану "Гуцульщина" з охоронним № 416-м, яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Статтею 16 ЦК України та ст.20 ГК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Вказаним переліком не передбачено такого способу захисту як зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій на майбутнє.

Натомість, вбачається, що заявлена позивачем позовна вимога щодо заборони вчиняти певні дії є по своїй суті відноситься до заходів по забезпеченню позову, визначених ст.67 ГПК України. Проте, заява про забезпечення позову не подається яе позов. Разом з цим, згідно з нормою ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь - якій стадії провадження у справі, якщо не вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Неправильно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови у позові.

Зазначена обставина не була врахована місцевим господарським судом, що призвело до прийняття неправильного рішення в цій частині.

Відповідно до п. 2 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

За таких обставин, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.13 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог стосовно зобов'язання Яремчанської міської ради Івано-Франківської області утриматись від прийняття рішень чи вчинення дій щодо земельної ділянки площею 1,5650 га по вул. Петраша у м. Яремче Івано-Франківської області, розташовану біля колиби "Гражда" та майнового комплексу ресторану "Гуцульщина", у спосіб інший, ніж спрямований на обслуговування пам'ятки культурної спадщини - будівлі ресторану "Гуцульщина" з охоронним № 416-м, яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2. В цій частині слід прийняти нове рішення: в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову у якій має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що предметом спору у даній справі є дві вимоги немайнового характеру. З апеляційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує рішення місцевого господарського суду в цілому, а відтак, відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги, апелянтом має бути сплачено судовий збір в розмірі 1147,00 грн. Натомість, з доданого скаржником платіжного доручення №462 від 06.12.13 вбачається, що ним сплачено 1606,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з п.5.2. постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.13 питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Зважаючи на вищенаведене, зайво сплачена сума судового збору в розмірі 459,00 грн. підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Яремчанської міської ради задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.13 у справі №909/172/13-г в частині задоволення позову щодо зобов'язання Яремчанської міської ради Івано-Франківської області утриматись від прийняття рішень чи вчинення дій щодо земельної ділянки площею 1,5650 га по вул. Петраша у м. Яремче Івано-Франківської області, розташовану біля колиби "Гражда" та майнового комплексу ресторану "Гуцульщина", у спосіб інший, ніж спрямований на обслуговування пам'ятки культурної спадщини - будівлі ресторану "Гуцульщина" з охоронним № 416-м, яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша Івана, 2 - скасувати. В цій частині прийняти нове рішення - в позові відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "В.І.В." (вул. Руська, 281-Б, к. 33, Першотравневий район, м. Чернівці, 58013; код ЄДРПОУ 34382694) на користь Яремчанської міської ради Івано-Франківської (вул. Свободи, 266, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500; код ЄДРПОУ 33309833) 573,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. В решті рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Яремчанської міської ради Івано-Франківської (вул. Свободи, 266, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500; код ЄДРПОУ 33309833) на користь позивача Приватного підприємства "В.І.В." (вул. Руська, 281-Б, к. 33, Першотравневий район, м. Чернівці, 58013; код ЄДРПОУ 34382694) 1147,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

6. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

7. Повернути Яремчанській міській раді Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 33309833,адреса: 78500, Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Свободи, 266) з спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області ,УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 459,00 грн. судового збору, який зайво сплачений згідно платіжного доручення №462 від 06.12.13.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 05.03.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.