Рішення № 37485240, 26.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1739/14 26.02.14За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Святошинського району м. Києва

про стягнення 21768,94 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Кравчик С.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - Петруньок І.В. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (далі - Відповідач) заборгованості та штрафних санкцій за Договором № 8774001 від 01.08.2004 на постачання теплової енергії у гарячій воді, всього в сумі 21768,94 грн., з яких 20327,02 грн. основного боргу та 1441,92 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам вищенаведеного договору, допустив виникнення заборгованості за спожиту теплову енергію, що стало підставою для звернення Позивача до суду та нарахування 3% річних на суму заборгованості у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Відповідач у судовому засіданні зазначив, що визнає заявлену Позивачем суму основної заборгованості за договором в розмірі 20327,02 грн., на підтвердження чого надав відповідну довідку по підприємству про суми часткових оплат за утворених заборгованостей, а в частині заявлених до стягнення 3% річних за ст. 625 ЦК України заперечень не висловив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2004 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є Позивач (Постачальник), та Комунальним підприємством «Галагани», правонаступником якої є Відповідач (Споживач) було укладено договір № 8774001 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

За умовами пункту 2.2.1. Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що при виконанні умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.3.1. Договору, Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку №2.

Відповідно до пунктів 9, 10 додатку № 2 до Договору (Тарифи та порядок розрахунків) Споживач щомісяця з 12 по 15 числа самостійно отримує оформлену Постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

Зобов'язання за Договором щодо постачання теплової енергії у гарячій воді виконувались Позивачем належним чином та в повному обсязі, що підтверджується залученими до матеріалів справи обліковими картками (табуляграмами) Позивача щодо фактичного споживання Відповідачем енергії за період з листопада 2011 року по жовтень 2013 року, та відомостями про тарифи, що діяли станом на згаданий час споживання теплової енергії.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами існує спір або розбіжності щодо обсягів та якості поставленої Позивачем Відповідачу теплової енергії по Договору, за вищевказані періоди.

Суд перевірив, вважає обґрунтованим та таким, що виконаний арифметично правильно, наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача, відповідно до якого заборгованість за поставлену по Договору теплову енергію, яка постачалась у період з листопада 2011 року по жовтень 2013 року (період нарахування заборгованості 01.12.2011 - 01.11.2013), становить 20327,02 грн.

При цьому, суд приймає до уваги та визнає обґрунтованими пояснення Позивача, щодо порядку проведення розрахунків між сторонами.

Так, при зарахуванні коштів, сплачених Відповідачем за споживання теплової енергії, Позивач керувався Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованою Мінюстом 29.03.2004 за № 377/8976 (далі - Інструкція), та внутрішнім Положенням ПАТ «Київенерго» про порядок відображення коштів, які надходять від споживачів теплової та електричної енергії від 24.06.2005 (далі - Положення), складеним на підставі вищезазначеної Інструкції та чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції, реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документ, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

При цьому, Положенням передбачено, що при перерахуванні коштів за електричну та теплову енергію платіжним дорученням, споживач в реквізиті «призначення платежу» повинен надати повну інформацію, а саме: за що здійснено платіж, період споживання, підстава для сплати (номер, дата договору, рахунка, рішення (наказу, постанови, ухвали, суду, мирової угоди). Якщо у призначенні платежу Споживача зазначено неповну інформацію про платіж, то кошти зараховуються як оплата найдавнішого боргу, в тому числі такого, строк позовної давності якого сплинув на момент здійснення такого платежу.

В зв'язку з викладеним, платежі, здійснені Відповідачем без зазначення повної інформації про призначення платежу, були зараховані Позивачем в якості оплати наявних боргів за попередні періоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Факт наявності у Відповідача заборгованості за поставлену по Договору теплову енергію в сумі 20327,02 грн., яка не була погашена на час подання позову, Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість за наведені в ньому періоди нарахування, з січня 2012 року по жовтень 2013 року (включно), та оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем Позивачу нарахованих 1441,92 грн. - 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення їх в примусовому порядку.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, та задовольняє їх в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, за звернення Позивача до суду з даним позовом покладається на Відповідача в повному обсязі.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (м. Київ, вул. Прилужна, 6; ідентифікаційний код 03366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 20327 (двадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 02 коп. основного боргу, 1441 (одну тисячу чотириста сорок одну) грн. 92 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2014

Суддя Сташків Р.Б.