Ухвала суду № 37483474, 25.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2014 р. м. Київ К/800/51839/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Мороза В.Ф.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Донця О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства «Міські дороги» до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Комунальне підприємство «Міські дороги» звернулось із позовом, у якому з урахуванням змін та доповнень до нього просило скасувати рішення Пенсійного фонду від 21 березня 2012 року за № 855 про застосування фінансових санкцій в розмірі 152670 грн. 08 коп. та нарахування пені у розмірі 170493 грн. 05 коп.

Позов обґрунтований тим, що 21 березня 2012 року Пенсійним фондом прийнято рішення № 855, яким до позивача застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 323163 грн. 13 коп. за несвоєчасну сплату страхових внесків за 2010 рік. 09 квітня 2012 року. Позивач оскаржив вказане рішення Пенсійного фонду до Головного управління ПФУ в Одеській області, оскільки штрафні санкції застосовано до комунального підприємства із порушенням п. п. 1 та 10 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 01 червня 2012 року № 2933/08 відмовлено КП «Міські дороги» у задоволенні скарги із посиланням на ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за несвоєчасну оплату підприємством страхових внесків. На думку позивача, єдиним критерієм своєчасності сплати страхових внесків є одночасність їх сплати з отриманням коштів на оплату праці.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року позовні вимоги КП «Міські дороги» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Пенсійного фонду від 21 березня 2012 року № 855 про застосування фінансових санкцій та пені.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги КП «Міські дороги» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Пенсійного фонду від 21 березня 2012 року № 855 в частині застосування до КП «Міські дороги» штрафу в розмірі 110566 грн. 10 коп. та пені в розмірі 145886 грн. 05 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Пенсійний фонд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову КП «Міські дороги».

З'ясувавши обставини справи та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами встановлено, що КП «Міські дороги» є платником страхових внесків у зв'язку з чим перебуває на обліку в Пенсійному фонді з жовтня 2003 року.

21 березня 2012 року Пенсійним фондом прийнято рішення № 855, яким до комунального підприємства застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 323163 грн. 13 коп. за несвоєчасну сплату страхових внесків за 2010-й рік.

09 квітня 2012 року назване рішення відповідача оскаржене КП «Міські дороги» до Головного управління ПФУ в Одеській області.

Рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 01 червня 2012 року № 2933/08 відмовлено КП «Міські дороги» у задоволенні скарги із посиланням на ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Абзацами 5 та 6 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 1 січня 2011 року, встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Зі змісту наведених норм чинного законодавства вбачається, що органи Пенсійного фонду України мають право накладати штрафні санкції на страхувальника у разі несвоєчасної сплати страхових внесків за період 2010 року і після 1 січня 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків та пеня виникли в період дії п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року у справі № 21-432а12, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій та пені по особовому рахунку КП «Міські дороги», на підставі якого прийнято рішення № 855, санкції відповідачем розраховано за період з 18 грудня 2010 року по 10 листопада 2011 року.

Водночас, із врахуванням положень пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідач має право після 01 січня 2011 року нарахувати позивачу штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків, зарахованих на рахунок КП «Міські дороги» до 01 січня 2011 року, що відповідно до розрахунків, наданих відповідачем, складає 42103 грн. 98 коп. (штраф) та 24607 грн. (пеня).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правильно встановлені обставини справи, а рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення апеляційного суду не вбачається.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року залишити без змін.

Рішення може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

О.Є. Донець