Ухвала суду № 37483335, 12.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 року м. Київ К/9991/84152/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Сімферополі (далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011

у справі № 2а-14675/10/5/0170

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новий фенікс" (далі - Товариство)

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0017741502/0 у зв'язку з його протиправністю.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства (зокрема, підпунктам 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість») та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та відмовити у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для її задоволення виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку достовірності заявленої Товариством суми бюджетного відшкодування ПДВ у податковій декларації за серпень 2010 року, оформлену актом від 01.10.2010 № 13966/15-2/34309077.

За наслідками цієї перевірки податковим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за розглядуваний період у розмірі 127 570 грн.

Підставою для прийняття цього акта індивідуальної дії став висновок податкової інспекції про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з огляду на те, що за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій Товариства склав 1667 грн., тобто менше, ніж заявлена до відшкодування сума ПДВ.

За змістом підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У справі, що переглядається, попередні судові інстанції встановили, що від'ємне значення ПДВ в оспорюваній сумі виникло у податковому обліку платника за наслідками придбання Товариством послуг з розробки проектної документації для будівництва лікувального блоку та поліпшення спальних корпусів на об'єкті позивача у товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» за договором від 01.09.2006 № 01/п-06.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку вихідних даних на проектування; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Таким чином, розробка проекту об'єкта є обов'язковим етапом будівництва, що обумовлює правильність здійсненої судами кваліфікації спірних господарських операцій з придбання позивачем послуг з розроблення проектної документації як таких, що пов'язані з будівництвом основних фондів Товариства.

Наведене з огляду на положення підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про правомірність включення позивачем до розрахунку бюджетного відшкодування сум ПДВ за цими операціями незалежно від обсягу оподатковуваних операцій Товариства за останні 12 місяців.

Не знайшли свого документального підтвердження і посилання ДПІ на неправильне заповнення позивачем рядка 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року внаслідок допущеної арифметичної помилки.

Так, судами було з'ясовано, що показник цього рядку було обчислено Товариством шляхом перенесення значення рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за липень 2010 року до рядка 23.2 податкової декларації за серпень 2010 року з подальшим врахуванням цього показника при розрахунку бюджетного відшкодування за спірний звітний період.

Таке заповнення податкової декларації з ПДВ цілком відповідає Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

З урахуванням викладеного висновок судових інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для оспорюваного донарахування відповідає наявним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги були розглянуті судами першої та апеляційної інстанцій по суті, цим доводами було надано правильну юридичну оцінку. Підстави для їх переоцінки у суду касаційної інстанції відсутні в силу статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Сімферополі відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 у справі № 2а-14675/10/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько