ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" лютого 2014 р. м. Київ К/800/32939/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року
у справі№ 2а-13038/12/2070 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комітет об'єднаних аудиторів» доДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби проскасування рішення про застосування адміністративного арешту майна , - В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комітет об'єднаних аудиторів» (надалі також - ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, відповідач) про скасування рішення від 20 листопада 2012 року№4 про накладання арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комітет об'єднаних аудиторів».
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року позов задоволено: скасовано рішення від 20 листопада 2012 року №4 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про накладання арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комітет об'єднаних аудиторів».
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року по справі № 2а-13038/12/2070 залишено без змін.
ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач не скористався процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до підпункту 78.1.7 підпункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ДПІ видано наказ від 14 листопада 2012 року №1421 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів».
Під час проведення зазначеної перевірки контролюючим органом встановлено відсутність витребуваних документів, у зв'язку з чим ДПІ складено акт про відмову платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 15 листопада 2012 року № 1319/221/35698428.
На підставі зазначеного акту ДПІ прийнято рішення від 20 листопада 2012 року № 4 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів».
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України, тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України як платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до нього може бути застосовано арешт майна.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, непред'явлення витребуваних документів позивачем до перевірки відбулось у зв'язку з тим, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 8 жовтня 2012 року у справі № 5023/4402/12 за позовом ТОВ «Інформ-Прогрес сервіс» до ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» було призначено судово-економічну експертизу, на виконання вимог якої позивачем передано оригінали документів до експертної установи.
Про існування об'єктивних причин неможливості надання позивачем витребуваних документів відповідачу було відомо, що підтверджується даними, що містяться в акті про відмову платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 15 листопада 2012 року № 1319/221/35698428.
За таких обставин, з огляду на встановлення вищенаведених обставини на підставі доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли вірного висновку, про те, що відмова позивача від проведення перевірки (що є передумовою застосування адміністративного арешту) не мала місця, оскільки ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» лише повідомлено відповідача про відсутність документів щодо господарських операцій.
В той же час, положення пункту 94.2 статті 94 ПК України не визначають відсутність документів, як обставину, за існування якої до платника податків може застосовуватись арешт майна.
За таких обставин, з огляду на відсутність факту відмови позивача від проведення перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав, що передбачені підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, для застосування адміністративного арешту майна платника ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів».
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: М.В. Сірош
Є.А. Усенко
Судове рішення № 37483225, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13038/12/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: