Ухвала суду № 37483194, 22.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2014 р. м. Київ К/9991/9812/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року

у справі № 6/216

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

до Приватного підприємства «Офір»

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Офір» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 8951047,93 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

В обґрунтування позовних вимог, заявлених у позовній заяві від 01 листопада 2007 року за вих. № 364/10-029, позивач посилався на те, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Офір» з питань правових відносин з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 01 січня 2006 року по 31 липня 2006 року, результати якої оформлені актом № 118/23-60/32854673 від 18 червня 2007 року, за висновками якого було встановлено порушення ПП «Офір» вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за період з лютого по липень 2006 року включно на загальну суму 9983777,00 грн. та до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період на загальну суму 34422942,00 грн.

02 липня 2007 року на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0001492310/0, яким визначила ПП «Офір» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 14975662,50 грн., у тому числі: 9983777,00 грн. - за основним платежем, 4991885,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001502310/0, яким зменшила ПП «Офір» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 35422942,00 грн., визначила податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12165283,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6082641,50 грн.

Також, ДПІ у Святошинському районі м. Києва у позовній заяві вказувала на те, що сума, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 02 липня 2007 року №0001492310/0, була повністю погашена за рахунок переплати, яка обліковувалась у відповідача. Сума, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 02 липня 2007 року №0001502310/0, була частково погашена у сумі 28436267,50 грн. за рахунок переплати, яка обліковувалась у відповідача, інша частина суми, визначеної у вказаному податковому повідомленні-рішенні, залишилась непогашеною, у зв'язку з чим у відповідача існує узгоджена сума податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 8951047,93 грн., з огляду на що податковий орган звернувся до суду з вказаним позовом.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Разом з цим, рішенням ДПА у м. Києві від 06 лютого 2008 року № 371/10/25-114 «Про розгляд скарг» скарги ПП «Офір» на податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2007 року № № 0001492310/0 та №0001502310/0 були повністю задоволеними на користь ПП «Офір».

В процесі розгляду справи, ДПІ у Святошинському районі м. Києва подала заяву про зміну позовних вимог від 03 листопада 2010 року за № 1255/10-029, в якій просила суд стягнути з ПП «Офір» податковий борг, що виник за податковими повідомленнями-рішеннями від 31 березня 2008 року № 0000632310/0 (Р) та № 0000642310/0 (В1).

Вказана заява не була прийнята судом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2007 року № 0001492310/0 та №0001502310/0 були відкликані податковим органом, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Також, суд виходив з того, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа № 2а-283/09/2670 за позовом ПП «Офір» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, ДПА у м. Києві, ДПА України, ГУ ДКУ в м. Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 березня 2008 року № 0000632310/0 (Р) та № 0000642310/0 (В1). При цьому, суд вказав, що заява про зміну позовних вимог не може бути прийнята судом з урахуванням положень статті 137 Кодексу адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

За приписами пункту 9 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 02 березня 2001 року № 82 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень, зокрема: скасовує рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків. У разі скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу вважаються відкликаними податкові повідомлення або податкові вимоги з дня прийняття рішення про скасування суми податкового зобов'язання або податкового боргу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням ДПА у м. Києві від 06 лютого 2008 року № 371/10/25-114 «Про розгляд скарг» скарги ПП «Офір» на податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2007 року №0001492310/0 та №0001502310/0 були повністю задоволеними на користь ПП «Офір» (т.1 арк. справи 144-148), з огляду на що колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав, вказаних ДПІ у Святошинському районі м. Києва у позовній заяві.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для прийняття до розгляду заяви ДПІ у Святошинському районі м. Києва про зміну позовних вимог, оскільки вказана заява містила зміну не лише предмета позову, а й підстав цього позову, а саме: стягнення податкового боргу ПП «Офір», який виник у зв'язку з узгодженням податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 31 березня 2008 року № 0000632310/0 (Р) та № 0000642310/0 (В1), прийнятими на підставі акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18 березня 2008 року № 44/23-40.

При цьому, матеріали справи містять ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2009 року про відкриття провадження у справі № 2а-283/09/2670 за позовом ПП «Офір» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, ДПА у м. Києві, ДПА України, ГУ ДКУ в м. Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 березня 2008 року № 0000632310/0 (Р) та № 0000642310/0 (В1) (т.1 арк. справи 213-214).

Отже, за встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Святошинському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна