ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2014 року м. Київ К/9991/37893/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «ЧОС»
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року
у справі № 2а-682/11/0970
за позовом Приватного підприємства «ЧОС»
до Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області,
Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області
про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «ЧОС» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області (відповідач-1) та Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області (відповідач-2) про визнання нечинним рішення № 090447 від 09 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідачі просять залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці, що належить позивачу, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 3/32-03/30475664 від 27 січня 2011 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем-2 прийнято рішення № 090447 від 09 лютого 2011 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 3 частини 1 статті 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР) у зв'язку з продажем алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщенні навчального закладу.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв.
Частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що порушення наведеного припису тягне за собою застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн.
Як встановлено судами, позивач здійснює господарську діяльність в нежитловому цокольному приміщенні, яке знаходиться в студентському гуртожитку, на підставі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також договору оренди державного майна № 07/07 від 23 травня 2007 року.
З огляду на викладене, слід погодитись з доводами судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність застосування контролюючим органом до ПП «ЧОС» фінансових санкцій оскаржуваним рішенням.
При цьому судовими інстанціями обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на наявність в приміщенні господарської одиниці окремого входу, як на підставу для скасування спірного рішення, оскільки статтею 15-3 Закону № 481/95-ВР встановлено пряму заборону на здійснення реалізації спиртних напоїв та тютюнових виробів у приміщеннях навчальних закладів та на їх території, незалежно від наявності чи відсутності у такому приміщенні окремого входу.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «ЧОС» відхилити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Судове рішення № 37483188, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-682/11/0970. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: