Ухвала суду № 37483136, 10.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2014 р. м. Київ К-34727/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника відповідача Бобруйко І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Козелецької об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (правонаступника Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010

у справі №2а-1073/10/2570

за позовом Малого приватного підприємства виробничо-комерційного центру «Регіон»

до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 скасовано. Позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бобровицькому районі Чернігівської області №0002442330/0 від 23.02.2010 визнано протиправним та скасовано, в решті позовних вимог провадження закрито.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.55 КАС України у справі проведено заміну сторони відповідача Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області на правонаступника Козелецьку об?єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт від 16.02.2010 №192/23/21401944.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1.4, 1.6 ст.1, пп. 4.5.1 п.4.5 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 та пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168/97-ВР), чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі - 344852,00 грн., в тому числі за жовтень 2008 року - 120564,00грн., за листопад 2008 року - 224289,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2010 №0002442330/0 про нарахування зобов?язань з податку на додану вартість у сумі 517278 грн., в т.ч. 344852 грн. - основного платежу та 172426 грн. - штрафних санкцій.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.4.5 ст.4 цього Закону якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку (пп.4.5.1 цього пункту) відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Для цілей оподаткування платники податків ведуть облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством або сплати грошових коштів.

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, на виконання п.6 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні», затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція №281), яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між МПП ВКЦ «Регіон» (продавець) та TOB «Фірма Лімана» (покупець) був укладений договір поставки від 25.09.2007 №25/09 за умовами якого, продавець на протязі дії договору, зобов'язаний поставляти та передавати у власність покупця товар, асортимент якого визначається в Додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується приймати товар і здійснювати оплату на умовах даного Договору.

Позивач, на виконання умов договору, здійснив поставку товару TOB «Фірма Лімана», за наслідками операцій видані податкові накладні та накладні на відпуск продукції, всього на загальну суму 48106692 грн., яку отримував по довіреності особисто ОСОБА_3, оплата за товар надходила на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до пункту 8.2 вказаного договору строк дії даного договору складає один рік з моменту його підписання, а в частині взаєморозрахунків до повного його проведення.

У зв?язку з не проведенням оплати за поставлений товар, між ТОВ «Фірма Лімана» та позивачем у жовтні 2008 року досягнуто усної домовленості про повернення МПП ВКЦ «Регіон» дизпалива в кількості 366984 л. ТОВ «Фірма Лімана» виписано видаткові накладні на повернення товару на суму 2069114,69 грн., що стало підставою для проведення позивачем коригування податкових зобов?язань, на загальну суму 2069114,31 грн., в тому числі ПДВ 344852,40 грн.

При цьому, акти приймання-передачі та товарно-транспортні накладні, на підтвердження факту повернення та транспортування дизпалива в кількості 366984 л на загальну суму - 2069114,31 грн. до МПП ВКЦ «Регіон» від TOB «Фірма Лімана» відсутні.

31.10.2008 МПП ВКЦ «Регіон» укладено договір комісії №31/10-08 з ТОВ «ОДС Максикомплект», згідно якого МПП ВКЦ «Регіон», в подальшому Комітент в особі директора Гусака A.M., який дії на підставі Статуту, з однієї сторони та ТОВ «ОДС Максикомплект», в подальшому Комісіонер, в особі директора Паламарчука О.В., який діє на підставі Статуту, в порядку та на умовах, визначених Договором, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента, за плату вчинити правочин від свого імені, але за рахунок Комітента та продати паливно-мастильні матеріали в кількості 366984 л по 6,20 грн. за літр, що належать Комітенту.

Відповідно п.2.1 даного Договору Комісіонер зобов'язаний провести роботу, знайти Покупців паливно-мастильних матеріалів, провести всю переддоговірну роботу й укласти з Покупцями правочин відповідно до вказівок Комітента на найбільш вигідних умовах для останнього. У разі не укладання до 25.12.2010 правочину щодо продажу паливно-мастильних матеріалів повернути до 31.12.2010 отримані від Комітента паливно-мастильні матеріали.

Відповідно до п.3.1 даного Договору передбачено, що Комітент зобов'язаний передати на протязі 5-х днів Комісіонеру паливно-мастильні матеріали для виконання передбаченого Договором доручення.

Директором МПП ВКЦ «Регіон» видано розпорядження від 31.10.2008 №31/10 на відвантаження нафтопродуктів, згідно якого МПП ВКЦ «Регіон» розпоряджується відвантажити самовивозом дизельне паливо в кількості 366984 л, що йому належить і знаходиться у ТОВ «Фірма Лімана», підприємству ТОВ «ОДС Максикомплект».

Акти приймання-передачі нафтопродуктів, наявні в матеріалах справи, підписані директором МПП ВКЦ «Регіон» Гусаком A.M. та директором TOB «ОДС Максикомплект» Паламарчуком О.В., незважаючи на те, що передача паливно-мастильних матеріалів згідно розпорядження директора МПП ВКЦ «Регіон» від 31.10.2008 №31/10 мала здійснюватись TOB «Фірма Лімана».

Видаткова накладна на повернення дизпалива позивачу від ТОВ «Фірма Лімана» видана 06.10.2008, доказів передачі позивачем дизельного палива ТОВ «Фірма Лімана» на відповідальне зберігання на період з 06.10.2008 по 31.10.2008 суду не надано.

Згідно товарно-транспортних накладних: ТТН №0000011868 від 01.11.2008 - 34676 л.; ТТН №0000011871 від 01.11.2008 - 38721 л.; ТТН №0000011874 від 02.11.2008 - 34676 л.; ТТН №0000011879 від 02.11.2008 - 38721 л; ТТН №0000011889 від 03.11.2008 -38721 л.; ТТН №0000011881 від 03.11.2008 - 34676 л.; ТТН №0000011915 від 04.11.2008 - 38721 л.; ТТН №0000011934 від 05.11.2008 - 34675 л.; ТТН №0000011938 від 05.11.2008 - 38721 л.; ТТН №0000011911 від 04.11.2008 - 34676 л., вантажовідправником паливно-мастильних матеріалів визначено TOB «Бровада», яке знаходиться на обліку у Броварській ОДПІ та щодо якого 01.10.2008 прийнято рішення про його припинення та розпочато ліквідаційну процедуру.

В ході відпрацювання інформації, яка міститься в товарно-транспортних накладних, наданих для перевірки, співробітниками ВПМ Ніжинської ОДПІ (лист від 15.02.2010 №351/7/26-31) встановлено, що зазначені в товарно-транспортних накладних автомобілі не є автомобілями, які призначені для транспортування паливно-мастильних матеріалів в зазначених кількостях.

За встановлених обставин, слід погодитись з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано належних доказів повернення йому дизпалива в кількості 366984 л від ТОВ «Фірма Лимана» та подальшої передачі його TOB «ОДС Максикомплект», оскільки акти прийому-передачі нафтопродуктів від Комітента (МПП ВКЦ «Регіон») Комісіонеру (TOB «ОДС Максикомплект») та товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) не відповідають вимогам первинних облікових документів, тобто вони є лише юридичною формою документа, але не обліковують операції у відповідності до їх сутності, та не фіксують факти здійснення господарської операції відповідно до вимог ст.ст. 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Інструкції №281.

При цьому судом першої інстанції правильно відхилено доводи позивача про те, що всі оригінали документів у нього були вилучені працівниками податкової міліції Ніжинської ОДПІ 23.12.2009. Згідно листа ВПМ Ніжинської ОДПІ від 14.01.2010 №31/7/26-31 первинні документи по господарським операціям між МПП ВКЦ «Регіон» та ТОВ «Фірма Лімана», позивачем на виконання акту про витребування від 23.12.2009 та за описом витребуваних документів від 25.12.2009 не надавались. Листом ВПМ Ніжинської ОДПІ від 03.02.2010 №252/7/26-31 підтверджено, що фінансово-господарські документи щодо проведення операцій з повернення ТОВ «Фірма Лімана» у жовтні 2008 року паливно-мастильних матеріалів на МПП ВКЦ «Регіон» не вилучались.

За встановлених обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Козелецької об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 скасувати.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун