Ухвала суду № 37483050, 17.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2014 р. м. Київ К/800/23213/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2013

у справі № 812/235/13-а

за позовом Приватного підприємства «Промсервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Промсервіс» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби від 03.01.2013 № 0000012342, № 0000022342.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Промсервіс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Оптпоставка-2007» за період травень, липень, вересень 2008 року в частині правомірності нарахування податку на додану вартість, з питань взаємовідносин з ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Східдон Маркет» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в частині правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, складено акт № 582/22/30463816 від 17.12.2012, в якому зафіксовані порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 152 150 грн., у тому числі: за І квартал 2010 року в сумі 34 012 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 65 282 грн., за ІV квартал 2010 року в сумі 52 856 грн.; пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 155 291 грн., в тому числі по періодах: за травень 2008 року на суму - 2 700 грн., за липень 2008 року на суму - 22 584 грн., за вересень 2008 року на суму - 7 687 грн., за січень 2010 року на суму - 16 634 грн., за березень 2010 року на суму - 37 616 грн., за квітень 2010 року на суму - 13 240 грн., за травень 2010 року на суму - 12 545 грн., за листопад 2010 року на суму - 285 грн., за грудень 2010 року на суму - 420 00 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 03.01.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000012342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 190 187,50 грн., в т.ч.: 152 150 грн. основного платежу та 38 037,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000022342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 152 900 грн., в т.ч.: 122 320 грн. основного платежу та 30 580 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями, податковий орган виходив з того, що відсутні підтвердження реального здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами: ТОВ «Оптпоставка-2007», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Східдон Маркет», внаслідок чого ПП «Промсервіс» занижено податок на прибуток за перший, другий, четвертий квартали 2010 року на загальну суму 152 150 грн., та податок на додану вартість за травень, липень, вересень 2008 року та січень, березень, квітень, травень, листопад, грудень 2010 року на загальну суму 155 291 грн.; в ході судового слідства у кримінальних справах № 75-11-05-115, № 69-150 були допитані директори ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Східдон Маркет», які пояснили, що ніякої діяльності від імені зазначених товариств не здійснювали.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем були надані всі належним чином оформлені податкові накладні; не зазначення вулиці місця розташування продавця по чотирьох податкових накладних ТОВ «Донтрансторг» є незначною помилкою і не є підставою для виключення сум з податкового кредиту, з урахуванням реальності угод; вироку суду або будь-якого іншого рішення по кримінальним справам податковим органом не надано.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Приймаючи судові рішення по даній справі, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (придбання товару, надання послуг, виконання робіт), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «Оптпоставка-2007», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Східдон Маркет», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні поставлених товарів та наданих послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Також судами попередніх інстанцій не встановлено, чи були контрагенти позивача (ТОВ «Оптпоставка-2007», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Східдон Маркет»), податкові накладні яких стали підставою для формування ПП «Промсервіс» податкового кредиту, на момент укладення договорів з позивачем та їх виконання, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість, та чи виписані від їх імені податкові накладні можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а в протилежному випадку, віднесення відображених в податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вищевказаними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний