Постанова № 37482634, 04.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 913/2227/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ,

на рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013

зі справи № 913/2227/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Агрохім" (далі - Товариство), м. Луганськ,

до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання недійсним і скасування рішення,

за участю представників сторін:

позивача - Шайтури О.М.,

відповідача - Новицького М.З.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 31.07.2013 № 01-24/162 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.10.2013 (суддя Воронько В.Д.) позов задоволено повністю. Рішення місцевого суду зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано невідповідністю висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 (колегія суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Склярук О.І., Ушенко Л.В.) рішення місцевого суду стосовно пункту 1 Рішення АМК скасовано та в задоволенні цієї частини позову відмовлено. В решті рішення господарського суду Луганської області від 22.10.20013 залишено без змін. Постанову апеляційного суду з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону № 2210 мотивовано правомірністю висновків відповідача, викладених у пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення просить зазначені рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про повну відмову в позові.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Рішенням АМК:

- визнано, що Товариство в 2012 році займало монопольне (домінуюче) становище на ринку торгівлі сполуками азотними та добривами в територіальних межах Луганської області з часткою 41,2 відсотка (пункт 1);

- дії Товариства із застосування різних умов у договорах на постачання сполук азотних та добрив визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку торгівлі сполуками азотними та добривами шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання (покупцями) без об'єктивно виправданих на те причин (пункт 2);

- за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 20 000 грн. (пункт 3).

Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права та з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, дослідивши зміст доводів Рішення АМК стосовно вчинення Товариством відповідного порушення (виходячи з факту зазначення в трьох самостійних договорах на поставку продукції двох різних варіантів строків поставки), з'ясувавши відсутність у Рішенні АМК як доказів зловживання Товариством монопольним (домінуючим) становищем, так і доказів на спростування доводів Товариства щодо вільного волевиявлення сторін при укладенні згаданих договорів та включення до них спірних умов (у наявній редакції) саме за ініціативою контрагентів Товариства, дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності визнання Рішення АМК недійсним стосовно встановлення згаданого порушення в діях Товариства та в частині накладення штрафу.

При цьому суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, також правомірно за відсутності підстав, передбачених статтею 59 Закону № 2210, відмовив у визнанні недійсним пункту 1 резолютивної частини Рішення АМК стосовно частки Товариства на ринку.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків оскаржуваної постанови, а тому й не можуть бути підставами для її задоволення. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 зі справи № 913/2227/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов