Рішення № 37481376, 03.03.2014, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/327/2014-ц

Провадження 2/235/495/14

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2014 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Токарєва А.Г.

при секретарі Сизон Ю.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Малиновського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ ШУ «Покровське», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Красноармійську, Красноармійська центральна районна лікарня про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із травмою на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем перебував у трудових відносинах за професією гірник очисного забою з 08.07.1999 року по 11.11.2012 року, та у зв'язку з виконанням своїх обов'язків постійно під час роботи, на вказаного часу, знаходився в шкідливих умовах праці. Це призвело до виникнення у нього захворювання попереку, що було визнано як професійне захворювання. Було встановлено діагноз - хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з помірним м'язово-тонічним легким больовим, корінцевим синдромом, та супутні захворювання. Звільнився на підставі ст.. 38 КЗпП України за власним бажанням. На теперішній час ніде не працює, оскільки дужу погано себе почуває в наслідок отриманого професійного захворювання.

В зв'язку з чим він був оглянутий Донецькою обласною профпатологічною МСЕК, де йому 19.12.2013 р. було встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності. Рекомендовано нагляд і лікування у невропатолога, кардіолога за місцем проживання, в ОКБП.

В зв'язку із ушкодженням здоров'я, яке він зазнав внаслідок роботи в шкідливих умовах праці, у нього періодично погіршується самопочуття та він неодноразово звертався за наданням медичної допомоги.

Внаслідок довгої праці в шкідливих умовах, він отримав захворювання попереку у зв'язку з чим він зазнав моральної шкоди, відчував негативні почуття та переживання, також йому доводиться додавати зусиль для встановлення того стану та зв'язків життя, які існували раніше, та постійно додавати зусиль для організації свого та життя своєї родини, він відчував та продовжує відчувати моральні страждання у зв'язку з чим не може реалізувати в повній мірі своїх повсякденних занять, звичок та бажань, що у сукупності вимагає від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності та ушкодження здоров'я призвели до моральних страждань, оскільки у нього порушився нормальний життєвий ритм, він позбавлений можливості займатися фізичною працею. Вимушений постійно приймати ліки, проходити стаціонарне лікування від професійної хвороби.

Заподіяну йому моральну шкоду позивач оцінює в 60000 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні , підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» в судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив справу вирішити на розсуд суду.

Дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 з відповідачем по справі з 08.07.1999 року по 11.11.2012 року перебував в трудових відносинах (а.с. 07-11). Зараз не працює.

Під час виконання трудових обов'язків, він отримав професійного захворювання хронічне, діагноз - хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з помірним м'язово-тонічним легким больовим, корінцевим синдромом, та супутні захворювання (а.с. 12-14).

В зв'язку з чим він був оглянутий Донецькою обласною профпатологічною МСЕК, де йому 19.12.2013 р. було встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності (а.с. 15,16).

В зв'язку із професійним захворюванням проходив періодичне лікування (а.с. 17-21).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров"я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов"язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв"язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 40% працездатності, визнаний інвалідом 3 групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина. Має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на теперішній час навчається у Донецькому державному університеті на 5 курсі, потребує матеріального утримання у зв'язку із платним навчанням (а.с. 22-24).

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Вищезазначене законодавство, а також роз"яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року "Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"пов"язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв"язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров"я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 40%, позивач визнаний інвалідом 3 групи.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 16000 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового сбору - в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 14, 60, 88, 208-210, 215 294 ЦПК України,

ст. 232, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 16,23,1168 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»» на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі 16 000 (шістнадцяти тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Це рішення набирає законної сили, якщо його не буде оскаржено в строк, передбачений для оскарження останнього.

На рішення протягом десяти днів з його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд.

Суддя Токарєв А.Г.