Вирок № 37480127, 05.03.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10519/13-к

Провадження № 1-кп/361/39/14

дата документу: 05.03.2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Міхієнкової Т.Л.

при секретарі - Сюр О.М.

з участю прокурора - Каспрук Д.І.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013100100000171 від 15.07. 2013 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Будапешт, Республіки Угорщина, українця, громадянина України, з вищою юридичною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Наказом Головного управління юстиції у Київській області від 30 грудня 2012 року № 1219/20 ОСОБА_2 був призначений на посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, яку обіймав до 18 серпня 2013 року і звільнився за власним бажанням після вчинення кримінального правопорушення.

Знаючи про те, що ОСОБА_2 обіймає вказану вище посаду, 12 липня 2013 року ОСОБА_3, який раніше працював з обвинуваченим в одній державній установі і підтримував з останнім дружні стосунки, звернувся до ОСОБА_2 з проханням провести державну реєстрацію права власності п»яти земельних ділянок та видати відповідні правовстановлюючі документи. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2, що реєстрацію необхідно провести позачергово, за один день, та запропонував останньому винагороду у розмірі 200 доларів США за кожен витяг, на загальну суму 1000 доларів США, на що ОСОБА_2 погодився.

23 липня 2013 року приблизно о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_2, будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище, перебуваючи у своєму робочому кабінеті № 2, розташованому в приміщенні Державної реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області по вулиці Київський шлях № 89 в м. Бориспіль Київської області з метою отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, зустрівся з ОСОБА_3 Обвинувачений передав ОСОБА_3 відповідні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, після чого останній передав ОСОБА_2 обіцяну неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, які останній поклав до лівої кишені штанів. Як тільки ОСОБА_3 залишив робочий кабінет ОСОБА_2 відразу ж затримали працівники Служби безпеки України та вилучили у нього незаконно отриману вигоду у розмірі 1000 доларів США.

З таким обвинуваченням з самого початку прокурор звернувся до суду, але під час судового розгляду на підставі ст. 338 КПК України прокурор з метою зміни правової кваліфікації обвинувачення з ч. 2 на ч. 4 ст. 368 КК України змінив обвинувачення в суді.

В судому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі, визначеному у зміненому в суді обвинувальному акті, визнав частково. Намагаючись спростувати факт вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_3, обвинувачений пояснив наступне.

12 липня 2013 року з проханням про отримання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права на п»ять земельних ділянок протягом одного дня до нього звернувся його знайомий, ОСОБА_3, з яким він разом працював у Бориспільському міськрайонному суді Київської області та підтримував дружні стосунки. За позачергову реєстрацію права власності на земельні ділянки ОСОБА_3 пообіцяв віддячити його. Однак реєстрація права власності на земельні ділянки в запропонований ОСОБА_3 строк була не можлива за наявності значної кількості аналогічних заяв. Він пообіцяв, що зможе спробувати зареєструвати право власності на земельні ділянки протягом чотирьох - п»яти днів з часу подання ОСОБА_3 заяв про реєстрацію права власності, попередньо перевіривши документи на земельну ділянку на предмет їх повноти та достовірності, сплати близько 200 грн. державного мита та витрат за видачу витягів. Як показав обвинувачений, він погодився виконати прохання свого товариша на запропонованих умовах. Під час наступних зустрічей 17 та 19 липня 2013 року ОСОБА_3 передав йому необхідні документи для проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки, і вже 17 та 20 липня 2013 року він здійснив реєстрацію в Єлектронній базі Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно п'яти заяв про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. 23 липня 2013 року під час зустрічі з ОСОБА_3 в приміщенні реєстраційної служби він видав ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на земельні ділянки та витяги з Державного реєстру прав на всі п'ять ділянок, за що ОСОБА_3 передав йому 1000 доларів США, які він поклав до лівої кишені штанів. Коли ОСОБА_3 залишив його робочий кабінет, туди відразу зайшли працівники Служби безпеки України та працівники міліції з понятими, які затримали його і вилучили отримані від ОСОБА_3 кошти. Обвинувачений категорично заперечував проти того, що ним вимагалася неправомірна вигода від ОСОБА_3, оскільки останній сам запропонував йому винагороду за позачергове отримання витягів на земельні ділянки. Зареєструвавши право власності на земельні ділянки на підставі наданих ОСОБА_3 документів, він порушив вимоги закону щодо порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, яка здійснюється виключно в порядку черговості надходження заяв. Тому вважає, що не створював штучних умов та перешкод у реєстрації права власності на земельні ділянки, оскільки такі обмеження у реєстрації встановлені законом.

Суд, вислухавши обвинуваченого, свідка ОСОБА_3, який в суді спростував факт вимагання обвинуваченим неправомірної вигоди; дослідивши надані прокурором письмові докази, прийшов до висновку, що змінене прокурором обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації на ч. 4 ст. 368 КК в судді не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду і дії обвинуваченого підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України з наступних підстав.

Відповідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України, суд досліджує докази безпосередньо і не можуть бути визнані доказами відомості, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

З цих підстав суд визнає доказами показання свідка ОСОБА_3, які свідок надав безпосередньо у судовому засіданні, де останній на неодноразові запитання сторін кримінального провадження та суду після перегляду відеозапису його зустрічі з ОСОБА_2 підтвердив, що кошти в сумі 1000 доларів США за термінову реєстрацію права власності на земельні ділянки ОСОБА_2 від нього не вимагав. Звернення до Служби безпеки України із заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди, свідок однозначно пояснити не зміг, мотивуючи такі дії тим, що частина власників земельних ділянок не бажали платити таку винагороду і порадили йому звернутися до СБУ, що він і зробив. Додатково останній пояснив, що 12 липня 2013 року він звернувся до ОСОБА_2, з яким раніше працював в одному колективі і мав дружні стосунки, з проханням терміново провести реєстрацію права власності та отримання витягів відносно п'яти земельних ділянок в той же день чи наступного дня, на що ОСОБА_2 повідомив про неможливість реєстрації в такі строки, оскільки в нього на виконанні перебуває значна кількість заяв, за якими не прийняті рішення про реєстрацію права власності. В зв'язку з цим, свідок сам запропонував винагороду за реєстрацію протягом обумовленого ним терміну, однак ОСОБА_2 повідомив про неможливість реєстрації в такі строки не зважаючи на запропоновану винагороду, побоюючись того, що його можуть звільнити із займаної посади, якщо він зареєструє право власності в такі короткі строки при наявності інших заяв і про виконання прохання свідка лише протягом 4-5 днів.

23 липня 2013 року під час зустрічі свідка з ОСОБА_2 в приміщенні реєстраційної служби обвинувачений видав йому Свідоцтва про право власності на земельні ділянки та витяги з Державного реєстру прав на всі п'ять земельних ділянок, після чого ОСОБА_3 передав їх ОСОБА_2 обіцяні 1000 доларів США.

Достовірність показань свідка ОСОБА_3 підтверджується переглянутим судом відеозаписом, де зафіксована зустріч ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та їх розмова під час зустрічі, яка відбувалася 17 липня 2013 року на території Державної реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 запропонував обвинуваченому незаконну винагороду за задоволення його незаконного інтересу, пов»язаного з позачерговою реєстрацією права власності на земельні ділянки, що повністю спростовує доводи обвинувачення щодо одержання ОСОБА_4 як службовою особою неправомірної вигоди для себе в інтересах того, хто надає вигоду чи в інтересах третьої особи з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23 липня 2013 року старшим оперуповноваженим Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, у присутності двох понятих ОСОБА_3, з якого вбачається, що ОСОБА_3 вручалися грошові кошти у розмірі 1000 доларів США, з позначенням спеціальним люмінесцентним фломастером напису «Хабар СБУ», для їх подальшої передачі ОСОБА_2

Під час огляду місця події обставини вчиненого правопорушення в установленому законом порядку належним чином закріплені у протоколі огляду місця події від 23 липня 2013 року, згідно якого під час затримання обвинуваченого у службовому кабінеті у приміщенні Державної реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області у ОСОБА_2 з лівої кишені штанів вилучені кошти у розмірі 1000 доларів США, номіналом по 100 доларів США, які, як пояснив ОСОБА_2, він отримав від ОСОБА_3

Факт отримання обвинуваченим незаконної вигоди при зазначених ним обставинах повністю підтверджується також висновком судово-криміналістичної експертизи, за висновкам якої на представлених на експертизу марлевих тампонах зі змивами з лівої руки ОСОБА_2, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування, яка люмінесціює в УФ- променях жовтувато зеленим кольором. Спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на марлевих тампонах зі змивами з лівої руки ОСОБА_2 має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовино, яка представлена на експертизу у вигляді експериментального зразку, що знаходився у конверті з написом « К;конверт № 1 Зразок люмінесцентного порошку «Люмінор 54 ОТ», яким були помічені грошові купюри при врученні їх громадянину ОСОБА_2 На представленому на експертизу клаптику кишені з лівої внутрішньої кишені штанів ОСОБА_2 виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування, яка люмінесціює в УФ- променях жовтувато-зеленим кольором.

На грошових купюрах номіналом по 100 доларів США, вилучених у ОСОБА_2 з наступними серійними номерами: FB 56722443C; FC 66186165A; HH 34455189A; HF 22411920B; HH 19497924A, на лицьовій частині виявлено горизонтальний напис «ХАБАР УБК», який люмінесціює блакитним кольором.

На підставі детального аналізу представлених доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що така кваліфікуюча ознака, як одержання ОСОБА_2 неправомірної вигоди, поєднана з її вимаганням, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки вимоги ОСОБА_3 про проведення позачергової реєстрації прав власності на земельні ділянки були незаконними і самі по собі порушували встановлений ч. 5 ст. 3 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка мала проводитися в строк, що не перевищує чотирнадцять робочих днів з моменту надходження заяви про таку реєстрацію, тобто з дотриманням порядку встановленої черговості.

А, як вбачається з наданого Державною реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області на запит суду копії Акту прийому-передачі реєстраційних заяв, зареєстрованих в електронній базі Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за якими не були прийняті рішення про державну реєстрацію речових прав, станом на 23 липня 2013 року кількість таких заяв, які перебували на виконанні у обвинуваченого, становила близько 77 заяв, що свідчить про ймовірне порушення законних прав громадян на своєчасне отримання свідоцтв про право власності на нерухоме майно і підтверджує незаконність вимог ОСОБА_3, з якими останній звертався до ОСОБА_2, та спростовує висновки обвинувачення щодо створення обвинуваченим умов, за яких свідок змушений був надати неправомірну вигоду.

Таким чином, суд остаточно приходить до висновку, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, яке представник державного обвинувачення просить кваліфікувати за ч. 4 ст. 368 КК України, не відповідає нормам матеріального права і вважає необхідним змінити правову кваліфікацію вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення на ч. 2 ст. 368 КК України за ознаками одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України вважається кримінальним правопорушенням середньої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання та за попереднім місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, одружений, має на утриманні малолітню дитину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які б обтяжували покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Приймаючи рішення щодо призначення ОСОБА_2 виду основного покарання, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, суд дійшов висновку, про призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з адміністративно- розпорядчою діяльністю.

Враховуючи те, що судом прийнято рішення про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 2 ст. 368 КК України, санкція якої не передбачає конфіскацію майна як вид додаткового покарання, арешт грошових коштів у розмірі 11800 грн. та 300 доларів США, які належать ОСОБА_2, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2013 року на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню, а вилучені кошти мають бути повернуті ОСОБА_2, оскільки відповідно до п. 6 ч.1 ст. 91 КПК України та ст. 92 КПК України сторона обвинувачення під час судового розгляду не довела, що грошові кошти у розмірі 11800 грн. та 300 доларів США, що належать особисто ОСОБА_2, на які слідчим суддею накладено арешт, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або мають інше походження, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 91 КПК України, що надало б підстави суду для вирішення питання застосування спеціальної конфіскації, в порядку передбаченому ч. 9 ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про речові докази, суд відповідно до ст. 100 КПК України, дійшов висновку, що 10 (десять) грошових купюр номіналом по 100 Доларів США, які знаходяться на зберіганні у фінансовій частині Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області необхідно повернути Службі безпеки України в місті Києві та Київській області.

Марлеві тампони зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_2, фрагмент тканини із внутрішньої лівої кишені штанів ОСОБА_2, зразок люмінесцентного фломастеру, яким зроблено запис «Хабар СБУ» та зразок люмінесцентного порошку «Люмінор 540Т», які перебувають на зберіганні у камері зберігання речових доказів Бориспільського ГУ МВС України в Київській області, - знищити.

Витрати, пов'язані з проведення судово-криміналістичної експертизи в кримінальному провадженні та надання висновку від 22 серпня 2013 року № 1153/х, розмір яких становить 489 грн. 44 коп., що підтверджується відповідною довідкою науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, також підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Відносно ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2013 року застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22 940 грн., яка не була звернута в дохід держави, у зв»язку з чим відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава підлягає поверненню заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу .

Керуючись ст. ст. 368, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі одна тисяча триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 22 100 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з адміністративно-розпорядчою діяльність терміном на три роки.

Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави залишити до вступу вироку в законну силу. Після припинення запобіжного заходу заставу у розмірі 22 940 грн., внесену на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2013 року ОСОБА_5 на депозитний рахунок Бориспільського міськрайонного суду Київської області №37311001003559, МФО 821018, код 26539653 ГУ ДКСУ у Київській області на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України повернути заставодавцю, ОСОБА_6.

Зняти арешт, накладений ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2013 року з грошових коштів ОСОБА_2, вилучених під час огляду 23 липня 2013 року із службового кабінету № 2 ВДРРПНМ Бориспільського МРУЮ Київської області у розмірі 11800 грн. та 300 доларів США, які прийняті на зберігання Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області, та повернути їх ОСОБА_2.

Марлеві тампони зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_2, фрагмент тканини із внутрішньої лівої кишені штанів ОСОБА_2, зразок люмінесцентного фломастеру, яким зроблено запис «Хабар СБУ» та зразок люмінесцентного порошку «Люмінор 540Т», які перебувають на зберіганні у камері зберігання речових доказів Бориспільського ГУ МВС України в Київській області, - знищити

Відповідно до ст. 100 КПК України десять купюр номіналом по 100 Доларів США, які знаходяться на зберіганні у фінансовій частині Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, - повернути Службі безпеки України в місті Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення судово-криміналістичної експертизи від 22 серпня 2013 року № 1153/х 489 грн. 44 коп. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

На підставі ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження вправі отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя /підпис/ Т. Л. Міхієнкова