Рішення № 37479116, 05.03.2014, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 256/8289/13-ц

2/256/226/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 березня 2014 року

Калінінській районний суд м. Донецька Донецької області в складі:

головуючої судді - Токарєвої Н.М.,

при секретарі - Некрасової Г.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача

ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

У позовній заяві позивач посилався на те, що він є власником автомобіля ВАЗ-11183, державний № НОМЕР_1. 16 січня 2013 року об 11-00 годині на перехресті вул. Герцена та б. Шахтобудівників у Калінінському районі м. Донецька відповідач ОСОБА_3 - водій автомобіля DAEWOO NUBIRA, державний номер НОМЕР_2, допустив порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем позивача. Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 18.04.2013 року провадження по справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративною відповідальності. Але цією ж Постановою суд визнав ОСОБА_3 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та порушенні ПДР. У результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні ушкодження: - бампер передній, фари ліва та права, фари протитуманні, капот, крило переднє ліве та праве, панель передня, лонжерон правий, , захист двигуна, колісний диск та інші. Повний перелік ушкоджень, розрахунок вартості відновлювального ремонту, необхідних запчастин та матеріалів наведено у Звіті про оцінку майна № 010/13-А від 21.01.2013 року. Згідно з вказаним звітом вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 40 018,54 грн., в той же час остаточна вартість автомобіля до зіткнення складає 35 582.92 грн. Відповідно до діючої на час ДТП редакції ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 1 липня 2004 року, якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Страхова компанія, у якій було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, виплатила йому лише частку страхового відшкодування у розмірі 19 003.47 грн. Вважає, що страхова компанія, яка оцінила автомобіль (його залишки) після аварії у сумі 9 074,53 грн., повинна виплатити йому всю різницю між вартістю автомобіля до та після аварії - 7504,92 грн. При цьому позивач посилається на Звіт про оцінку майна № 010/13-А, лист-відповідь від страхової компанії. Також, позивач заявив вимоги до ОСОБА_3 Посилався на те, що відремонтував автомобіль за власні кошти та витратив на запчастини 16162 грн., а на сам ремонт - 23353 грн. Але фактичні витрати на ремонт - загалом 39515 грн., більше суми страхового відшкодування, яке йому повинна виплатити за законом страхова компанія. Тому, з урахуванням уточнень просив суд стягнути зі Страхової компанії «ГЛОБУС» VIG на користь позивача недоплачену різницю між вартістю автомобіля до та після пошкодження у сумі 7504 гривні 92 копійки; витрати, пов'язані з автотоварознавчим дослідженням у сумі 550 гривень; стягнути з відповідача ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром спричиненої шкоди і страховим відшкодуванням у сумі 9074 гривні 53 копійки, судовий збір у сумі 229,41 гривень.

Позивач у судовому засіданні з урахуванням уточнень позовні вимоги підтримав і дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1

Представник відповідача ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» у судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити позивачу у його вимогах. На думку відповідача, оцінка шкоди, зроблена ФОП ОСОБА_7 на замовлення позивача, не містить посилання на відповідні нормативи, оцінку зроблено після того, як автомобіль вже було оглянуто аварійним комісаром та складено відповідний акт, який підписано також позивачем. Крім цього, посилався на платіжне доручення, яким позивачу було перераховано належні йому суми, у тому числі оплата евакуатора.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відповідачем застраховано свою відповідальність в межах 50000 гривень, тому будь-яка сума недоплачена позивачу в результаті ДТП, покривається лімітом страхового відшкодування, а відповідно вона повинна бути покладена саме на Страхову компанію «Глобус» VIG. Просив суд у задоволенні вимог до ОСОБА_3 відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_3

Розглянувши справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Згідно до вимог ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Вимогами ст. 61 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Згідно положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події( страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі зазначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадяни, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах (договору оренди, довіреності, тощо).

Відповідно до приписів п.п. 17, 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором). З урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1.

16 січня 2013 року об 11-00 годині на перехресті вул. Герцена та б. Шахтобудівників у Калінінському районі м. Донецька, відповідач ОСОБА_3, який керував автомобілем DAEWOO NUBIRA, реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_6, допустив порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем позивача.

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 18 квітня 2013 року провадження по справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративною відповідальності. Але цією ж Постановою суд визнав ОСОБА_3 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та порушенні ПДР.

Таким чином, провина ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 16.01.13 року не підлягає доказуванню відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України.

В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні ушкодження: бампер передній, фари ліва та права, фари протитуманні, капот, крило переднє ліве та праве, панель передня, лонжерон правий, , захист двигуна, колісний диск та інші.

Цивільно-правову відповідальність власником автомобіля DAEWOO NUBIRA, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_6 застраховано відповідачем ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», що підтверджується страховим полісом ОСЦПВ АВ № 3498528 від 19.05.2012 року. Дія зазначеного полісу до 18.05.2013 року.

Страхова компанія встановила, що можлива вартість пошкодженого автомобіля у після аварійному стані становить 9 074,53 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 010/13-А від 21.01.2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 40 018,54 грн., в той же час остаточна вартість автомобіля до зіткнення складає 35 582.92 грн.

У зв'язку з тим, що відновлювальний ремонт було визнано страховою компанією економічно необгрунтованим, страхова компанія повинна була повністю виплатити підтверджену позивачем належним чином різницю вартості автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди, яка складає 26 508.39 грн., а саме: 35 582.92 грн. (вартість до ДТП) - 9 074,53 грн. (вартість після ДТП) = 26 508,39 грн.

22.01.2013 року у присутності позивача автомобіль було оглянуто аварійним комісаром страхової компанії, затверджено акт огляду предмету оцінки, який підписав й позивач. Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок матеріальної шкоди, на який посилається СК «Глобус», було зроблено 5 березня 2013 року. Проте, страхова компанія не надала будь-яких доказів, що позивачу було направлено висновки фахівця за результатами огляду та розрахунок матеріальної шкоди.

Відповідно до платіжного доручення № 4521 від 27.06.2013 року ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» виплатила страхове відшкодування у розмірі вартості автомобіля до та після пошкодження у сумі 19003.47 грн..

Відповідно до діючої на час ДТП редакції ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 1 липня 2004 року, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Заборгованість ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» складає 7 504.92 грн. (35 582.92 грн. (вартість до ДТП) - 9 074,53 грн. (вартість після пошкодження) - 19 003.47 грн. (виплачена сума).

Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 суд прийшов до таких висновків.

Витрати позивача на запчастини та відновлювальний ремонт підтверджуються рахунком на оплату № 008 від 31.01.2013 року, актом виконаних робіт від 07.-3.2013 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 07.03.2013 року, виданих СПД ОСОБА_5 за результатами ремонту автомобіля позивача.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана потерпілому сплати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи за позовні вимоги матеріального характеру, покладаються на відповідачів, тому сплачена позивачем сума судового збору в доход держави у сумі 229,41 гривень підлягає стягненню з відповідачів в рівних частинах на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209,212, 213, 214, 215, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (ідентифікаційний код 20448234) на користь ОСОБА_1 недоплачену різницю між вартістю автомобіля до та після пошкодження у сумі 7504 гривні 92 копійки; витрати, пов'язані з автотоварознавчим дослідженням у сумі 550 гривень, а всього - 8054 гривень 92 копійки.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (ідентифікаційний код 20448234) судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром спричиненої шкоди і страховим відшкодуванням у сумі 9074 гривні 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Токарєва Н.М.

05.03.2014