Постанова № 37478964, 04.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

04 лютого 2014 року Справа №826/34/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

судді:Пісоцької О.В.,розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявоюдержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»доУправління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської областіпровизнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів, ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - ДТГО «Південно-Західна залізниця», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Управління праці та соціального захисту населення, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, а саме, не реєстрації за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по ст. Града, Івниця, Степок Андрушівського району за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області;

- визнати протиправними дії відповідача в частині неповної сплати ДТГО «Південно-Західна залізниця» витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року;

- стягнути з відповідача на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця» 7655грн. 63коп. витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року ДТГО «Південно-Західна залізниця» на виконання умов договору №2 ПЗ/ДН-4-136411/НЮ від 08 січня 2013 року «Про розрахунки за перевезення пільгових категорій пасажирів залізничним транспортом за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян зі станцій Града, Івниця, Степок Андрушівського району на суму 9262грн. 63коп. Разом з тим, відповідачем проведено відшкодування таких збитків лише в частині - на суму 1607грн. 00коп., а тому заборгованість останньої станом на 01 грудня 2013 року становить 7655грн. 63коп. Зауважено на тому, що відповідачем порушується законне право ДТГО «Південно-Західна залізниця» як суб'єкта господарювання на компенсацію понесених збитків при виконанні державної програми соціального захисту населення, що може зумовити скорочення залізницею кількості приміських поїздів, закриття залізничних станцій та зупиночних платформ і спричинить незручності для великої кількості громадян.

У судовому засіданні представник ДТГО «Південно-Західна залізниця» просив задовольнити позов з підстав, викладених у ньому, додатково посилаючись на наявну судову практику з аналогічних судових спорів.

Управління праці та соціального захисту населення стосовно задоволення позову заперечує, посилаючись у письмових поясненнях на його безпідставність та необґрунтованість. Вказує на те, що Управління праці та соціального захисту населення чітко виконує Бюджетний кодекс України, вимоги Постанови Кабінету Міністрів України №256 та щомісячно підписує акти звірки, що підтверджує його згоду на суми до відшкодування. Зауважено на тому, що Управління праці та соціального захисту населення діє в межах чинного законодавства, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних та, відповідно, районних бюджетах на зазначені цілі.

Ухвалою суду від 15 січня 2014 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача та письмові заперечення відповідача, судом встановлено наступне.

08 січня 2013 року між ДТГО «Південно-Західна залізниця» в особі керівника відокремленого підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень Яременка В.В. та Управлінням праці та соціального захисту населення в особі начальника Балюк А.М. укладено договір №2 ПЗ/ДН-4-136411/НЮ «Про розрахунки за перевезення пільгових категорій пасажирів залізничним транспортом за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» (далі - договір №2).

Так, пунктом 1.1 договору №2 визначено, що останній регламентує взаємовідносини сторін щодо здійснення розрахунків за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом на приміських маршрутах згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» та п. 5 ст. 102 Бюджетного кодексу України.

Згідно з пунктом 2.2.1. - 2.2.2. вказаного договору платник (Управління праці та соціального захисту населення) забезпечує протягом 3-х днів перевірку поданого перевізником розрахунку суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян і складає акт звіряння рахунків в межах бюджетних призначень на 2013 рік; здійснює розрахунки з перевізником у п'ятиденний термін після отримання відповідного фінансування-в межах обсягу затверджених асигнувань на ці цілі У разі скорочення (збільшення) обсягу затверджених асигнувань вживає заходи щодо приведення договірних зобов'язань з перевізником та обсягів бюджетних зобов'язань у відповідність до уточнених обсягів бюджетних асигнувань.

Перевізник подає щомісяця, не пізніше 10 числа платнику розрахунок необхідної суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян в залізничному транспорті приміських маршрутах, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року, №1359 (пункт 2.1.3. договору №2).

Отже, ДТГО «Південно-Західна залізниця» здійснює пільгове перевезення окремих категорій громадян за державними програмами соціального захисту населення та на підставі договору №2.

З 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року залізницею надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян зі станцій Града, Івниця, Степок Андрушівського району на суму 9262грн. 63коп., що підтверджується актами звіряння розрахунків за надані послуги перевезення та обліковими формами. Разом з тим, відповідачем проведено відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян лише на суму 1607грн. 00коп.

Управління праці та соціального захисту населення за умовами договору від 08 січня 2013 року не виконало свої зобов'язання на загальну суму 7655грн. 63коп., що зумовило подання даного позову ДТГО «Південно-Західна залізниця».

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовуються Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», Законом України «Про залізничний транспорт» від 04 липня 1996 року №273/96-ВР (з урахуванням відповідних змін; далі - Закон України №273), Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256.

Є необхідним зауважити на тому, що надання пільг з безоплатного користування приміським транспортом окремих категорій громадян передбачені, зокрема, Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ, «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року №3721-ХІІ та Постановою Кабінету Міністрів України «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» від 17 травня 1993 року №354.

Фінансування зазначених державних соціальних програм згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян в приміському сполученні згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Отже, відповідач у правовідносинах, які виникли з часу укладання договору №2 з позивачем, діє з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання відповідної державної програми, спрямованої на підтримку окремих категорій громадян, які мають право на пільговий проїзд. Тобто, у договірних правовідносинах за вказаною угодою відповідач не має на меті набуття майнового блага. Крім того, договором №2 визначається порядок виконання відповідачем бюджетних зобов'язань перед іншою особою (позивачем), яка залучена даним договором до виконання відповідної державної програми.

Вказана правова позиція відповідає висновкам, викладеним у рішенні Верховного Суду України від 13 жовтня 2009 року №09/209.

Як судом встановлено, позивачем в особі відокремленого підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень, на виконання умов договору №2 та відповідно до вимог чинного законодавства з січня по грудень 2013 року забезпечувалось пільгове перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станцій Града, Івниця, Степок, що розташовані в Андрушівському районі Житомирської області.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 (далі - Порядок №256).

Пунктом 2 даного Порядку визначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Згідно з пунктом 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Абзацом 4 пункту 5 Порядку №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема, безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20.

Згідно з пунктом 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Як судом встановлено вище, відповідно до договору №2 «платник», зокрема, зобов'язується забезпечити протягом 3-х днів перевірку поданого перевізником розрахунку суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян і скласти акт звіряння рахунків в межах бюджетних призначень на 2013 рік; здійснювати розрахунки з перевізником у п'ятиденний термін після отримання відповідного фінансування в межах обсягу затверджених асигнувань на ці цілі.

Суд звертає увагу на те, що договір №2, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до законодавчих актів, має обов'язкову силу насамперед для самих його сторін. Пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями) сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Як вбачається з пояснень відповідача та з кошторису і плану асигнувань на 2013 рік, затверджених Головою Андрушівської РДА 30 січня 2013 року, Управлінню праці та соціального захисту населення на відшкодування по перевезенню пільгових категорій громадян залізничним транспортом, передбачено фінансування субвенції в сумі 53,3 тис. грн., з них за 11 місяців 2013 року - 1,6 тис. грн. направлені ДТГО «Південно-Західна залізниця» м. Коростень, а решта коштів на Козятинську ПЗЗ. Кошти були поділені у процентному відношенні пропорційно до фактичних нарахувань по кожному перевізнику.

Також встановлено й те, що за спірний період відповідач здійснив розрахунок з позивачем за пільгове перевезення окремих категорій громадян на суму 1607грн. 00коп.

Згідно з пунктом 4 Порядку №256 перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Суд також зауважує, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади, в даному випадку - в особі відповідача, що узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 13 жовтня 2009 року у справі №09/209.

Відповідно до норм Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року №790, основними завданнями Управління є забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про соціальний захист та соціальне обслуговування населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; розроблення та організація виконання комплексних програм поліпшення соціального обслуговування інвалідів, пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку та всебічне сприяння в отриманні ними соціального обслуговування та соціальних послуг за місцем проживання; виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення має контролювати об'єми, вартість соціальної послуги, процес надання такої послуги та вживати заходів для забезпечення своєчасного перерахування компенсаційних виплат перевізнику.

Відповідно до пункту 1 Порядку №256 цей Порядок визначає, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Таким чином, суд дійшов висновку, що головні розпорядники коштів зобов'язані у разі виникнення додаткових зобов'язань надсилати фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

На підставі отриманої інформації фінансовий орган вирішує питання про фінансування додаткових зобов'язань, зокрема, таким чином як: збільшення обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок позицій, по яким не відбулось повного чи часткового освоєння коштів; перереєстрація заборгованості за минулий період та включення її в кошторис наступного періоду.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутність коштів для належного виконання грошового зобов'язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності (форс-мажорною обставиною), незалежно від підстав її виникнення.

Крім того, чинним законодавством України не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов'язання за укладеними договорами, проте вказане не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язань за укладеними договорами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у правовідносинах, в яких виникає спір за обставинами аналогічним даному спору, запроваджено практику, за якою державний орган не може посилатись на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, у тому числі той, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 11 вересня 1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року.

Також, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини не прийняв аргументів Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо невиконання умов договору №2 в частині несплати у повному обсязі коштів перевізнику є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а, відтак, підлягають визнанню протиправними.

Зважаючи на вищевказане та на відсутність доказів щодо відшкодування відповідачем на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця» 7655грн. 63коп. вказаних витрат, вимоги про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення в частині неповної сплати витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року та відповідно про стягнення з відповідача зазначеної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлені обставини, є наявним висновок про обґрунтованість даного позову і про необхідність його задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, а саме: не здійснення реєстрації за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по ст. Града, Івниця, Степок Андрушівського району за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області в частині неповної сплати державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області на користь державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» 7655грн. 63коп. (сім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 63 копійки) витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року.

Присудити на користь державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (код за ЄДРПОУ 04713033) 240грн. 87коп. (двісті сорок гривень 87коп.) витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у справі №826/34/14, за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька