Постанова № 37478939, 26.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 лютого 2014 р. № 820/1261/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Маренич Т.О.

за участю:

представника позивача - Малімон Є.В.

представника відповідача - Бойко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд надати дозвіл Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 582614,56грн. за рахунок майна платника податків Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід", що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на обліку в Західній ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з 15.10.1993 року перебуває ПАТ «Харківський завод Гідропривід», який має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 582614,56грн., у зв'язку з несплатою самостійно визначених сум податкових зобов'язань по деклараціям: по земельному податку з юридичних осіб на суму 552295,15грн., по податку на прибуток на суму 14313,75грн., по податку на додану вартість на суму 16005,66грн. Не виконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, слугувало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід", позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.87-88) відповідач вказав, що 14.06.2013 року ПАТ "Харківський завод Гідропривід", передав державному реєстратору рішення акціонерів щодо припинення юридичної особи. Разом із тим, Протоколом загальних зборів №1 від 19.04.2013 року був встановлений термін для заяви вимог кредиторів: два місяця з дня публікації оголошення про ліквідацію. Однак, позивач з кредиторськими вимогами до відповідача не звернувся, і тому, на думку відповідача, на теперішній час для з'явлення позивачем вимог до підприємства вказаний строк пропущений. За таких підстав, відповідач стверджує, що позовні вимоги Західної ОДПІ є необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Статтею 67 Конституції України, на кожного покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Положеннями п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід", пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації та набув статус юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців - ідентифікаційний код - 00223214. (а.с.102-104).

Підприємство перебуває на обліку як платник податків та зборів в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Податковий борг ПАТ "Харківський завод Гідропривід" виник на підставі поданих до Західної ОДПІ декларацій:

- з податку на додану вартість: №9063642017 від 17.10.2012 року, №9072258683 від 16.11.2012 року, №9078420232 від 13.12.2012 року, №9084871078 від 17.01.2013 року, №9006772303 від 15.02.2013 року, №9013638123 від 18.03.2013 року, №9021226393 від 17.04.2013 року, №9028474802 від 17.05.2013 року, №9034402141 від 12.06.2013 року, №9041515357 від 12.07.2013 року, №9049974737 від 14.08.2013 року, №9057466826 від 16.09.2013 року, №9065355293 від 16.10.2013 року (а.с.6-16, 20-35) та уточнюючих розрахунків №9016272390 за 01.09.2011 року, №9016273017 за 01.02.2012 року (а.с.16-19);

- з податку на прибуток: №9067508540 від 31.10.2012 року та №9086564935 від 05.02.2013 року (а.с.41-44);

- з податку з доходів фізичних осіб: № 9000924303 від 15.03.2011 р. - 59638, 64 грн.; № 9000924255 від 15.03.2011 р. - 2485, 98 грн. та № 9001793283 від 11.04.2011 р. - 2765, 89 грн.,

- з плати за землю від 25.01.2012 року №9001431998 та від 14.02.2013 року №9006526777. (звор.бік а.с.54, а.с.55, звор бік а.с.56, а.с.57).

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно вищевказаних податкових декларацій та розрахунків у відповідача виник податковий борг.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі акту камеральної податкової звітності по земельному податку від 27.12.2012 року № 3333/15-208/00223214 (а.с.76-78) було винесено податкове повідомлення - рішення від 27.12.2012 р. № 00001021521 (а.с. 75), яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 31383,66грн. на підприємство накладено штрафну санкцію у розмірі 3137,37грн.

Як встановлено судом, у строки, визначені ПК України, вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем у адміністративному та судовому порядку оскаржені не були.

Таким чином, доказів здійснення платежів по сплаті узгоджених податкових зобов'язань у порядку, передбаченому законодавством України, сторонами до суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

Суд також вважає за необхідне відзначити, що під час розгляду справи представник відповідача не заперечував наявність податкового боргу у підприємства, а лише вказував на те, що позивачем пропущений двухмісячних строк для пред'явлення вимог щодо його погашення, встановлений Рішенням загальних зборів, оформленим Протоколом №1 від 19.04.2013 року.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що відповідно п.14.1.162 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Правила нарахування пені встановлені п.129.1 ст.129 ПК України, згідно якого пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п. 129.1.2 ст. 129 ПК України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та /або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення НБУ);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визнається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно п.129.4. ст. 129 ПК України пеня, визначена п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової картки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно п.131.1 ст.131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Як вбачається з даних облікової картки платника податків, залишок несплаченої пені по ПДВ за 2013 рік складає - 16005,66грн. (а.с.36-37).

Також, згідно облікової картки платника по податку на прибуток, борг підприємства складає 14313,75грн. (а.с.45). Борг з земельного податку складає -552295,15грн.

Отже, доказів здійснення платежів по грошовим зобов'язанням та пені у порядку, передбаченому законодавством України, сторонами до суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст. 11 КАС України не встановлено.

Підпунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, не заперечується відповідачем, що податковим органом підприємству було надіслано податкову вимогу за № 278 від 06.11.2012 року про сплату податкового боргу (а.с.74), яка отримана підприємством та не оскаржена останнім а ні в судовому, а ні в адміністративному порядку.

Таким чином, борг підприємства перед бюджетом складає 582614,56 грн.

Відповідно до п.87.2. ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1. ст.87 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Приписами пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень п.89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Судом встановлено, що податковим керуючим Моренко А.Ю. складено акти опису майна від 11.11.2013 року № 2/20-33-15-04-43 та від 15.11.2013 року №3/20-33-15-04-43, на підставі яких проведено реєстрацію податкової застави майна платника податків, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 42759071 від 05.12.2013 року.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем двохмісясного строку для звернення до підприємства з кредиторськими вимогами у зв'язку з тим, що 14.06.2013 року ПАТ «Харківський завод Гідропривід» передав державному реєстратору рішення акціонерів про припинення юридичної особи, виходячи з наступного:

Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Частиною 7 цієї ж статті Кодексу визначено, що суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно ч. 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутній запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Харківський завод Гідропривід», то підприємство є належним відповідачем по справі.

На підставі вищевикладеного, у зв'язку із несплатою відповідачем суми податкового боргу, наявністю активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також з огляду на те, що на банківських рахунках платника податків відсутні грошові кошти на погашення суми податкового боргу, що нівелює наступне вжиття податковим органом заходів стягнення коштів з рахунків платника податків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва" про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 582614,56грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Надати дозвіл Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 582614,56грн. (п'ятсот вісімдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять гривень п'ятдесят шість копійок) за рахунок майна платника податків Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" (код ЄДРПОУ - 00223214, місцезнаходження: вул.Мала Панасівська, буд.1, м.Харків, 61052), що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 03 березня 2014 року.

Суддя Панченко О.В.