Рішення № 37478493, 03.03.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2014 р.Справа № 924/1610/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-СБ", м. Хмельницький

про стягнення 503591,29 грн., з яких 490896,47 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 10314,54 грн. - пені, 2380,28 грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Яремов Б.М. - за довіреністю №14/20-140-13 від 21.10.2013р.

від відповідача: Пелюшок Л.О. - за довіреністю від 17.01.2014р.

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 03.03.3014р., оскільки у судовому засіданні 27.02.2014р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 309447,63 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 4739,21 грн. - пені, 1093,66 грн. - 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором прямого лізингу №22-13-33 пл-стз/356 від 10.07.2013р. щодо оплати лізингових платежів.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 490896,47 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 10314,54 грн. - пені, 2380,28 грн. - 3% річних. Збільшення розміру позовних вимог розглянуто та прийнято судом у судовому засіданні 27.02.2014р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на ті обставини, що предмет лізингу, що був переданий відповідачу, перед цим знаходився в користуванні на умовах фінансового лізингу у ТОВ „ДПЗКУ-МТС" Київська область, і позивачем не надано доказів того, що право власності на предмет лізингу не перейшло до ТОВ „ДПЗКУ-МТС", а залишилось за ним. З огляду на викладене, відповідач вважає, що ПАТ „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" не надано доказів того, що воно є власником предмета лізингу та, як наслідок, належним позивачем у даній справі.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на відмові у позові. Крім того, подав додаткові заперечення, згідно яких не погоджується із розміром лізингових платежів, вказуючи на те, що їх розмір визначався виходячи з ціни за один зернозбиральний комбайн, яка встановлена під час приймання-передачі предмета лізингу від попереднього лізингоотримувача - ТОВ „ДПЗКУ-МТС", та не був належним чином визначений при передачі предмету лізингу - ТОВ „Фортуна-СБ". Також, вважає, що позивачем не було перед укладенням договору прямого лізингу з відповідачем, проведена оцінка предмета лізингу з метою визначення його вартості як того вимагає чинне законодавство України, а відтак, на думку відповідача, на даний час розмір лізингових платежів, що встановлений у додатках 2 та 4 до договору не відповідає дійсності та не підлягає стягненню.

Також, відмічає, що позивачем не надано доказів перебування предмету лізингу на балансі позивача, а відповідно належних та допустимих доказів правомірного використання предмета лізингу у господарській діяльності Державного ПАТ „НАК „Украгролізинг". Не погоджується відповідач із тим, що позивач просить перерахувати державні кошти в частині відшкодування вартості техніки, не на рахунок відкритий в органах казначейства, а на особовий рахунок відкритий у ПАТ „Альфа-банк", м. Київ.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти (поставка) №11-06 СтЗ/152 від 10.05.2011р. позивач придбав у ТОВ „Спільне українсько-російське виробниче підприємство "ДОН-ЛАН" зернозбиральні комбайни ДОН-ЛАН „Акрос" з двигуном „ЯМЗ" у кількості 31 одиниця щодо яких немає обмежень надання їх в лізинг та включених Міжвідомчою експертною радою з питань визначення пріоритетів у виробництві нової техніки та обладнання для сільськогосподарських товаровиробників до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (п. 1.1 договору).

Зазначені зернозбиральні комбайни ДОН-ЛАН „Акрос" у кількості 31 одиниця позивач передав у користування товариству з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" на підставі договору фінансового лізингу від 15.06.2011р. №10-11-82 стз-фл/377. В подальшому комбайни були повернені позивачу, про що свідчать додатковий договір №601 від 05.11.2012р. та акт приймання-передачі від 05.11.2012р.

10.07.2013р. позивач (лізингодавець) уклав з відповідачем (лізингоодержувачем) договір прямого лізингу, згідно якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1.1).

У додатку №1 сторони погодили найменування, кількість, ціну і вартість предмету лізингу, а також об'єкти лізингу - зернозбиральні комбайни ДОН-ЛАН „Акрос" з двигуном „ЯМЗ" - за №11037, 11045, 11051.

Згідно п. 2.1. договору лізингодавець за договором передає лізингоодержувачу предмет лізингу, який було придбано за рахунок коштів державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1904, що знаходився в користуванні у ТОВ "ДПЗКУ-МТС" Київська область на умовах договору фінансового лізингу від 15.06.2011р. №10-11-82 стз-фл/377 і його було повернуто лізингодавцю.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами (далі-акт), що укладається у 4 (чотирьох) автентичних примірниках (п. 2.2 договору).

Згідно п. 3.4.3. лізингоодержувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

У розділі 4 договору прямого лізингу сторони погодили лізингові платежі, зокрема, згідно п.п. 4.1., 4.3. за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 5% (п'яти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу; комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 5% (п'яти) відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7% (сім) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

З моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору, яка сплачується разом із сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів наступним чином: 90% сплачуються разом зі сплатою першого черговою лізингового платежу, 10% сплачуються разом зі сплатою другого чергового лізингового платежу.

Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 3 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 3 місяці з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні 3 місяці.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатками №2 та №4 до договору „Графік сплати лізингових платежів".

У розділі 7 сторони передбачили відповідальність лізингоодержувача за порушення строків сплати лізингових платежів у вигляді сплати пені за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі (п.п. 7.1., 7.7.).

Згідно акту приймання-передачі від 15.07.2013р., підписаного та скріпленого печатками сторін, відповідач прийняв у лізинг зернозбиральні комбайни ДОН-ЛАН „Акрос" з двигуном „ЯМЗ" (3 од.).

Відповідачем допущена заборгованість за перший та другий лізингові платежі у загальній сумі 490896,47 грн. (згідно додатків №№2, 4 перший лізинговий платіж складає 309447,63 грн.. другий лізинговий платіж 181448,84 грн.), які згідно п. 4.3. договору, повинно бути сплачено відповідно 15.10.2013р. та 15.01.2014р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань на підставі п. 7.1. договору лізингу позивач нарахував пеню, загальний розмір якої становить 10314,54 грн. (на суму боргу за перший лізинговий платіж за період з 16.10.2013р. по 16.01.2014р.; на суму боргу за другий лізинговий платіж за 1 день - 16.01.2014р.)

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 2380,28 грн. 3% річних (за період з 16.10.2013р. по 16.01.2014р.).

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи між сторонами укладено договір лізингу, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.

Згідно ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 297 ГК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Термін сплати лізингу, відповідно до договору, встановлюється числом дати підписання акту, тобто 15.07.2013р., перший лізинговий платіж сплачується через 3 місяці з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні 3 місяці. Тобто, обов'язок оплати першого лізингового платежу виник у відповідача 15.10.2013р., другого - 15.01.2014р.

Відсутність доказів сплати першого та другого лізингових платежів згідно затвердженого графіку свідчить про наявність заборгованості відповідача, яка підлягає стягненню.

Доводи відповідача про відсутність доказів того, що право власності на предмет лізингу залишилось за позивачем, а не перейшло до ТОВ „ДПЗКУ-МТС" спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, факт повернення товариством з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" позивачу предмету лізингу підтверджується додатковим договором №601 від 05.11.2012р. та актом приймання-передачі від 05.11.2012р. Предмет лізингу не міг перебувати на балансі позивача, оскільки придбаний за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1904.

Заперечення відповідача щодо розміру лізингових платежів, відсутність проведення оцінки предмету лізингу, перерахування коштів в частині відшкодування вартості техніки, не на рахунок відкритий в органах казначейства, а на особовий рахунок, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Оскільки, договір лізингу із додатками до нього, підписані та скріплені відбитками печаток сторін, відповідач погодився зі змістом зазначеного договору та додатками до нього, отже підтвердив свою згоду з умовами такого договору.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним в установленому порядку договору лізингу від 10.07.2013р., а наявність чинного на момент розгляду справи договору, згідно якого відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, не звільняє останнього від виконання прийнятих на себе зобов'язань.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даною сумою, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути її з відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-СБ", м. Хмельницький про стягнення 503591,29 грн., з яких 490896,47 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 10314,54 грн. - пені, 2380,28 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-СБ" (м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 1, кв. 2; код 37674021) на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а; код 30401456) 490896,47 грн. (чотириста дев'яносто тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 47 коп.) - заборгованості за лізинговими платежами, 10314,54 грн. (десять тисяч триста чотирнадцять гривень 54 коп.) - пені, 2380,28 грн. (дві тисячі триста вісімдесят гривень 28 коп.) - 3% річних, 10071,83 грн. (десять тисяч сімдесят одну гривню 83 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 04 березня 2014 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.