Вирок № 37476544, 04.03.2014, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

ВИРОК

Іменем України

Справа № 101/4024/13-к

04 березня 2014 р. Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Цурцева В.М.

при секретарях - Смьоткіної А.С., Васейкіної О.М.

за участю:

прокурорів - Максюта А.В., Дідуна М.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушті кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, працюючого на посаді спеціаліста першої категорії Маломаяцької сільської ради, маючого вищу освіту, не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2

в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в тому, що він, будучи посадовою особою - спеціалістом першої категорії Маломаяцької сільської ради, наділеним організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими повноваженнями, в період 2004 - 2006 років, в результаті недобросовісного виконання своїх службових обов'язків, вчинив службову недбалість при: розгляді заяви від 07.10.2004 року голови правління обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Лагуна» ОСОБА_4 про надання земельної ділянки вказаній юридичній особі; доповіді на сесії Маломаяцької сільської ради про позитивне вирішення питання про продовження строку розроблення проекту відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Лагуна»; розгляді звернення обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Лагуна» про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Лагуна», що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставинах.

ОСОБА_1 на підставі розпорядження №44-л від 03.12.2003 року прийнятий на роботу спеціалістом 1 категорії Маломаяцької сільської ради і здійснював повноважен ня відповідно до наступних нормативних документів:

- відповідно до підпункту "д" пункту 4 розділу IX "Прикінцевих положень" Земель ного кодексу України та підпунктів 3 і 4 пункту 3 протоколу N 1 від 22 травня 2002 року засідання Міжвідомчої комісії з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України для виконання власних (самоврядних) та делегованих повноважень у сфері регу лювання земельних відносин сільськими та селищними радами у склад їх виконавчих ор ганів вводяться посади спеціалістів-землевпорядників відповідно до розроблених держав ним комітетом України по земельних ресурсах та погоджених з Міністерством фінансів України методичних рекомендацій щодо визначення критеріїв встановлення кількості по сад спеціалістів-землевпорядників у штатах сільських та селищних рад;

- відповідно до ст. ЗЗ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (са моврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо вста новлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресур сами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад та б) делеговані повноваження: 1) здійс нення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, вико ристанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, по годження проектів землеустрою;

- відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить а) розпорядження землями територіа льних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо ви лучення (викупу) та надання земельних ділянок; к) вирішення інших питань у галузі земе льних відносин відповідно до закону;

- відповідно до посадової інструкції спеціаліста 1 категорії Маломаяцької сільської ради від 01.11.2006 року, в якій закріплені вказані норми.

ОСОБА_1, будучи посадовою особою - спеціалістом першої категорії Маломаяць кої сільської ради, наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими повноваженнями, розглянув заяву від 07.10.2004 року голови правління обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Лагуна» ОСОБА_4 про надання земельної ділянки площею 5 га в с. Виноградне м. Алушти вказаній юридичній особі, 08.10.2004 року погодив її і включив для розгляду у порядок денний сесії Маломаяцької сільської ради.

Отримавши для розгляду заяву ОСОБА_4, в ході його розгляду внаслідок не сумлінного виконання своїх службових обов'язків передбачених ч. 1 статті 8 Закону Украї ни «Про службу в органах місцевого самоврядування», відповідно до якої основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є додержання Конституції і законів України, інших нормативно - правових актів, актів органів місцевого самоврядування; за безпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого само врядування, внаслідок несумлінного виконання своїх службових обов'язків; ст. 41 Земель ного кодексу України, відповідно до якої житлово-будівельним (житловим) та гаражно - будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються бе зоплатно у власність; ст. 12 Земельного кодексу України; ст. ЗЗ Закону України «Про місце ве самоврядування в Україні», не перевірив факт реєстрації (існування) обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Лагуна», який станом на 08.10.2004 року ще не існував, а був зареєстрований у Сімферопольській районній державній адміністрації тільки 19.10.2004 року, тобто через 12 дів після подання заяви.

При розгляді даного звернення ОСОБА_1 також у порушення норм ст. 133, 135 Житлового кодексу Української PCP, відповідно до яких громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і оде ржати в ньому квартиру; до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються гро мадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і перебувають на облі ку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу та внесені до єдиного держа вного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу не витребував список членів коопе ративу для обґрунтування заявленої площі земельної ділянки в 5 га, на яку бажав отримати власність обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив Лагуна», не пере вірив чи потребують поліпшення житлових умов, вступили до житлово-будівельного коо перативу і мають одержати в ньому квартиру члени кооперативу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і чи перебу вають на квартирному обліку, а також на обліку бажаючих вступити до житлово - будівельного кооперативу в Маломаяцькій сільській раді та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу.

Внаслідок недбалого виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, 08 жовтня 2004 року 27 сесією 25 скликання Маломаякської сільської ради було прийняте рі шення № 27-135 «Про дозвіл підготовки матеріалів погодження місця знаходження земель ної ділянки житлово-будівельному кооперативу «Лагуна».

Продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки ОСОБА_1, бу дучи посадовою особою - спеціалістом першої категорії Маломаяцької сільської ради, наділеним організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими повноваженнями, 29 липня 2007 року доповів на 37 сесії 4 скликання Маломаяцької сільради про позитивне ви рішення питання про продовження строку розроблення проекту відведення земельної діля нки площею 5 га обслуговуючому кооперативу житлово-будівельний кооператив «Лагу на», яке не підлягало задоволенню з вищеназваних причин, чим також порушив ч. 1 статті 8 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування", ст. 1ЗЗ, 135 Житлового кодексу Української PCP, ст. 12, 41 Земельного кодексу України, ст. ЗЗ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Внаслідок недбалого виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків 29 липня 2005 року 37 сесією 4 скликання Маломаяцької сільської ради було прийняте рішен ня «Про продовження строку дозволу підготовки матеріалів погодження місця знаходжен ня земельної ділянки житлово-будівельному кооперативу «Лагуна».

Продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки ОСОБА_1 бу дучи посадовою особою - спеціалістом 1 категорії Маломаякської сільської ради 26вересня 2006 року розглянув звернення обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Лагуна» про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житлово-будівельний кооператив «Лагуна», яке не підлягало задоволенню з вищеназваних причин, чим також порушив ч. 1 статті 8 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування", ст. ст. 133, 135 Житлового кодексу Украї нської PCP, ст. ст. 12, 41 Земельного кодексу України, ст. ЗЗ Закону України «Про місцеве са моврядування в Україні».

Недбале виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків призвело до прийняття 29 вересня 2006 року 5 сесію 5 скликання Маломаяцької сільської ради рішення № 5-13 від 29.09.2006 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОК ЖБК «Лагу на».

04 грудня 2006 року обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Ла гуна» був безкоштовно виданий Державний акт серії ЯД № 572847 на право власності на земельну ділянку площею 5 га, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (кадастрових номер 01 103 918 00:02:001:0026).

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, неналежне виконання своїх службових обов'язків, внаслідок несумлін ного до них ставлення ОСОБА_1, призвело до протиправної, безоплатної зміни власника земельної ділянки площею 5 га, за адресою: АДРЕСА_3, шляхом передачі з комунальної форми власності у приватну в інтересах юридичної особи - обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний коопе ратив Лагуна», що завдало тяжкі наслідки територіальній громаді в особі Маломаяцької сільської ради, які полягають у завданні збитків згідно експертного висновку № 52 у розмирі 14000000 гривень.

Вказане формулювання обвинувачення, викладене органом досудового розслідування, закінчено кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ст. 367 ч. 2 КК України, як посадова недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків, внаслідок несумлінного до них ставлення, яке спричинило тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним інтересам, що завдало тяжкі наслідки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та показав суду що в його діях складу кримінального правопорушення не має. Він був прийнятий на роботу до Маломаяцької селищної ради в грудні 2003 року. Його обов'язки регламентувалися посадовою інструкцією. На момент інкримінованих йому подій посадової інструкції не існувало. В частині виділення земельних ділянок в його повноваження входило розгляд за усними вказівками голови заяв про виділення земельних ділянок. Згідно з рекомендаціями земельної комісії готував деякі проекти рішень селищної ради щодо дозволу на підготовку та узгодження рішень про виділення земельних ділянок. В той період коли головою селищної ради був ОСОБА_7, а секретарем була ОСОБА_8 то засідання земельної комісії не проводились, ці засідання стали проводитися після того, як головою став ОСОБА_9. Підготовку до сесії завжди проводив секретар селищної ради. По факту виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» показав, що він навіть не готував планового матеріалу, вони йому в роботу не надавались та їх взагалі в селищної раді не було та немає на даний час. Ніяких заяв від кооперативу особисто він не розглядав, ці заяви на нього не розписувались. Крім нього заяви по земельним питанням могли розглядати секретар селищної ради, спеціаліст по комунальної власності, голова, земельна комісія. Також показав суду, що він ніколи не був доповідачем на сесіях Маломаяцької селищної ради, в тому числі по питанню ОК «ЖБК «Лагуна». Доповідати на сесіях він розпочав лише у січні 2013 року. В нього не було повноважень перевіряти законність виділення земельних ділянок. Заява від ОК «ЖБК «Лагуна» від 26.09.2006 року згідно з резолюцією було розписане на нього, однак на чергову земельну комісію ці документи приніс особисто голова селищної ради, оскільки він не бачив ще ці документи, то запропонував відкласти розгляд, з чим погодилися члени комісії, однак в подальшому він документів так і не бачив, на сесії він не був присутній, своє ставлення до цього не виказував, доповідачами були інші люди. Всі документи забрав до себе голова, він їх не бачив. Додав, що до земельної комісії входять лише депутати селищної ради, він депутатом ніколи не був, рішення земельної комісії носить лише рекомендований характер.

Суд вважає недоведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України з наступних мотивів.

Так, згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно зі ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчій, прокурор, слідчій суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення як докази вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, на розгляд суду представлено показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, а також матеріали кримінального провадження.

Суд, дослідивши, проаналізувавши та оцінивши вказані докази, приходить до висновку, що зазначені докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав суду, що він працював депутатом Маломаяцької селищної ради. Наскільки він пам'ятає, заява про надання земельної ділянки надходить голові ради, той відписує її землевпоряднику або голові земельної комісії. На час його роботи землевпорядником був ОСОБА_1, а головою - ОСОБА_9. Проекти щодо надання земельних ділянок могли готувати різні особи - землевпорядник секретар ради та інші. Хто саме готував проекти по ОК «ЖБК «Лагуна» і хто був доповідачем на сесіях він не пам'ятає, як правило, доповідав голова селищної ради.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 показала суду, що на даний час вона працює головою Маломаяцької селищної ради. В 2003-2006 році вона займала посаду секретаря селищної ради. Всі заяви щодо земельних питань реєструвалися, поступали голові ради, той вже розписував далі, в тому числі на земельну комісію. В основному по земельним питанням на сесіях доповідав голова, спеціаліст - землевпорядник міг виступати на сесії, коли виникали якийсь питання по тексту проекту або документації. Процедуру виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» вона вже не пам'ятає, хто вирішував ці питання вона сказати не може. Вказує, що в земельному законодавстві до 2009 року взагалі не було прописано які документи повинні були додаватися за заяви про виділ земельної ділянки. В обов'язки землевпорядника на входило ведення квартирного обліку. Посадову інструкцію ОСОБА_1 вона не розробляла. Вказує, що були випадки, коли проекти щодо земельних питань розробляли інші особи, крім землевпорядника, це вирішував голова селищної ради.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав суду, що він займав посаду голови земельної комісії Маломаяцької селищної ради с 2006 року. Всі заяви щодо земельних питань реєструються, потім надходять до земельної комісії на розгляд, яка в подальшому рекомендує депутатам прийняти відповідне рішення на сесії. Матеріали вивчають члени комісії сумісно з ОСОБА_1. Щодо виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» він нічого не пам'ятає. Які саме документи кооперативи повинні додавати до заяв пояснити не зміг, оскільки постійно змінюється законодавство. Взагалі на сесіях земельні питання доповідав голова селищної ради, хто готував проекти рішень він точно не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав суду, що з 2006 року він був депутатом Маломаяцької селищної ради. Процедуру розгляду заяв щодо земельних питань він не знає. Процедуру виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» він не пам'ятає, хто був доповідачем з цих питань він не знає.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_13 показала суду, що вона з 2006 року була депутатом Маломаяцької селищної ради. Заяви щодо земельних питань розписував голова ради, на кого саме вона не знає. Процедуру виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» вона вже не пам'ятає, якщо рішення було прийняте, значить воно розглядалося і приймалося. Хто вів квартирний облік вона не знає.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_14 показала суду, що вона з 07 квітня 2006 року була секретарем Маломаяцької селищної ради. Щодо процедури розгляду земельних питань пояснила, що заява надходила до голови, який розписував заяви виконавцю, напевно спеціалісту чи на земельну комісію. Завжди земельні питання вирішував голова, він сам вносив їх в порядок денний на сесії. Процедуру виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» вона не пам'ятає, пояснити з цього приводу нічого не може, хто готував проекти вона не знає. Чому заява про підготовку проекту відводу земельної ділянки «Лагуні» згідно з журналом вхідної кореспонденції була розписана їй вона пояснити не змогла.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_15 показав суду, що він був депутатом та членом земельної комісії Маломаяцької селищної ради. Точний порядок та процедуру розгляду заяв щодо земельних питань він не пам'ятає. ОСОБА_1 був землевпорядником, які в нього були обов'язки пояснити не може. Хто займався перевіркою доданих документів він не знає. Про ОК «ЖБК «Лагуна» нічого не знає. Обов'язки землевпорядника він не знає.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 показав суду, що він був депутатом Маломаяцької селищної ради. Вся документація з земельних питань надходила голові, який розписував її тому, кому вважав за необхідне. Позитивне або негативне рішення щодо надання земельної ділянки у власність надавала земельна комісія. Процедуру виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» він вже не пам'ятає.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_17 показав суду, що він с 2006 року був депутатом Маломаяцької селищної ради. Порядок розгляду земельних питань він не пам'ятає, нібито розглядає земельна комісія, а рішення приймають депутати. Щодо ОК «ЖБК «Лагуна» нічого пояснити не може.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_19 показав суду, що він був депутатом Маломаяцької селищної ради з 2006 року. Заяви щодо земельних питань голова розписував на земельну комісію та землевпорядника. Рішення земельної комісії має виключно рекомендований характер. Хто розглядав документи по земельним питанням ОК «Лагуна» він не пам'ятає. Чому саме він був доповідачем на сесії по земельному питанні ОК «ЖБК «Лагуна» пояснити не зміг. На засіданні земельної комісії ОСОБА_1 пропонував відкласти розгляд питання щодо даного кооперативу.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 показав суду, що він був членом земельної комісіє Маломаяцької селищної ради. Процедуру виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» він не пам'ятає.

Допитаний в якості свідка в суді ОСОБА_18 показав суду, що по питанню виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» пояснити нічого не може, оскільки не пам'ятає, бо це було давно. Можливо на сесії земельна комісія та юристи надавали позитивну рекомендацію з цього приводу. Первинні документи міг розглядати ОСОБА_1 або юрист, чи секретар ради. Ініціює розгляд земельних питань на сесії голова, доповідає або голова, або секретар ради.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_21 в суді показав, що він є депутатом Маломаяцької селищної ради. Пам'ятає, що питання по кооперативу «Лагуна» розглядалося, але хто готував проект вже не пам'ятає. Чи готував документи по цьому питанню ОСОБА_1 також сказати не може, нібито останній говорив, що не достає якийсь документів. На сесії доповідає голова ради, в порядок денний сесії питання можуть включати голова та депутати.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_22 показала суду, що вона була депутатом Маломаяцької селищної ради в різні періоди. Їй відомо, що ОК «ЖБК «Лагуна» надавалася земельна ділянка на загальних засадах і відповідно до регламенту. Земельні питання розглядає земельна комісія, потім питання виноситься на сесію, де депутати приймають колегіальне рішення. Хто готує проекти рішень вона не знає. Хто був доповідачем вона не пам'ятає, були різні особи. Вона вважає, що проекти рішень з земельних питань повинен був готувати голова земельної комісії. Яка саме була посада у ОСОБА_1 їй відповісти важко.

Допитана в якості свідка ОСОБА_24 показала суду, що вона працювала начальником управління земельних ресурсів м. Алушти. В них на розгляді були документи щодо виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна», хто їх узгоджував вона не пам'ятає. З точки зору її відомства документи ніяких нарікань не мали. Роль землевпорядника в підготовці документів повинна визначатися його посадовою інструкцією. ОСОБА_1 працював в управлінні земельних ресурсів, діяв на підставі посадової інструкції, коли він працював в Маломаяцькій селищній раді в нього там повинна була бути своя посадова інструкція.

Допитана в якості свідка ОСОБА_25 показала суду, що вона працювала заступником начальника управління земельних ресурсів м. Алушти. Деякий час там працював ОСОБА_1, якого вона може характеризувати як високо професійного працівника. Чи мав він якесь відношення до виділення земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» вона достеменно та впевнено сказати не може.

Аналізуючи покази свідків в їх сукупності суд не може розцінювати їх як докази вини обвинуваченого, а навпаки, вважає, що викладені в них відомості свідчать про наявність об'єктивних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 95 ч. 4 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку, передбаченому статей 225 КПК України (положення якої стосуються виключно допиту свідка та потерпілого під час досудового розслідування у судовому засіданні). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Крім того, стороною обвинувачення в якості доказу були надані матеріали кримінального провадження.

Так, з доданого протоколу 27-ої сесії 24-го скликання Маломаяцької селищної ради від 08 жовтня 2004 року (т. 1, а.с. 29-34) вбачається, що на сесії розглядалося питання № 125 про надання дозволу на підготовку матеріалів узгодження міста розташування земельної ділянки ЖБК «Лагуна». Згідно цього документу вбачається, що доповідачем з цього питання був голова селищної ради ОСОБА_7

З доданого протоколу 37-ої сесії 4-го скликання Маломаяцької селищної ради від 29 липня 2005 року (т. 1, а.с. 35-42) вбачається, що на сесії розглядалося питання № 39 про продовження дозволу на складання проекту відводу ЖБК «Лагуна». Згідно цього документу доповідачем був ОСОБА_1, однак по даному питанню виступили ОСОБА_26 та ОСОБА_27, які запропонували продовжити дію рішень селищної ради у зв'язку з тривалістю проходження узгоджень.

З доданого протоколу 4-ої сесії 5-го скликання Маломаяцької селищної ради від 23 серпня 2006 року (т. 1, а.с. 43-48) вбачається, що на сесії розглядалося питання щодо внесення змін в рішення Маломаяцької селищної ради стосовно ЖБК «Лагуна». Згідно цього документу вбачається, що доповідачем з цього питання був голова селищної ради ОСОБА_9

з доданого протоколу 5-ої сесії 5-го скликання Маломаяцької селищної ради від 29 вересня 2006 року (т. 1, а.с. 49-54) вбачається, що на сесії розглядалося питання № 13 про передачу земельної ділянки у власність ОК «ЖБК «Лагуна». Згідно цього документу вбачається, що доповідачем з цього питання був голова селищної ради ОСОБА_9, на підтримку цього рішення виступили члени земельної комісії ОСОБА_11 та ОСОБА_19

Також стороною обвинувачення в якості доказу надані заяви від ОК «ЖБК «Лагуна» на ім'я голови Маломаяцької селищної ради (т. 1, а.с. 63, 77, 82). Аналізуючи ці письмові докази суд приходить до наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Вказані заяви, по своєї суті, є не завірені належним чином ксерокопії, хоча суд всіляко намагався сприяти стороні обвинувачення в отриманні оригіналів, тому вони не можуть бути визнані допустимими доказами в кримінальному провадженні.

Суду додане Рішення № 901/2942/13 від 20.11.2013 року господарського суду АРК по справі за позовом заступника прокурора м. Алушти до Маломаяцької селищної ради та ОК «ЖБК «Лагуна» про визнання недійсним рішення № 5-13 від 29.09.2006 року та державного акту на землю серії ЯД № 572847 від 04.12.2006 року, яке залишено без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року (т. 3, а.с. 1-6), якими беззастережно встановлено що всі рішення щодо виділу земельної ділянки ОК «ЖБК «Лагуна» є чинними на даний час і приймалися колегіальним органом - Маломаяцькою селищною радою в межах її повноважень.

Крім того, відповідно до ст. 367 КК України, службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Таким чином, диспозицією ст. 367 ч. 1 КК України передбачено вчинення злочину спеціальним суб'єктом - службовою особою.

Відповідно до примітки до ст. 364 КК України, службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 5 зазначено, що слід мати на увазі, що до представників влади належать, зокрема, працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях, незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири, тощо).

Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Особа є службовою також, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо) функції, виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.

Таким чином, у формулюванні обвинувачення, за яким обвинуваченого ОСОБА_1 було віддано до суду, взагалі не міститься вказівки на те, за якими ознаками орган досудового розслідування визнав його службовою особою, а саме: чи належить він до представників влади, чи виконує він організаційно-розпорядчі та/або адміністративно-господарські обов'язки, чи виконував він такі обов'язки тимчасово або за спеціальним повноваженням та яким саме.

Більш того, при судовому розгляді встановлено, що на момент інкримінованих обвинуваченому подій, його посадова інструкція взагалі була відсутня, докази, зібрані досудовим розслідуванням не містять відомості про те, що ОСОБА_1 був саме службовою особою за ознаками здійснення функцій представника влади за спеціальним повноваженням.

Також слід зазначити, що дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 КК України, як посадова недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків, внаслідок несумлінного до них ставлення, яке спричинило тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним інтересам, що завдало тяжкі наслідки, що взагалі суперечить офіційній редакції Кримінального Закону, згідно з якою диспозиція ч. 2 ст. 367 КК України виглядає, як службова недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків, внаслідок несумлінного до них ставлення, яке спричинило тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом громадським інтересам, що завдало тяжкі наслідки.

Суд зазначає, що тлумачення кримінального закону полягає у з'ясуванні і всебічному розкритті його змісту з метою його точного застосування. Тлумачення не може бути довільним, таким, що виходить за межі волі законодавця, вираженої в тексті закону.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому суспільно - небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Згідно зі ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Виправдувальний вирок згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Оскільки згідно положень діючого кримінального процесуального закону, суд зобов'язаний обґрунтувати свої висновки лише безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, зібраними та наданими учасниками кримінального провадження, в тому числі за сприянням суду, враховуючи обставини, встановлені судом, суд приходить до вмотивованого висновку, що в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не здобуто жодних переконливих доказів, які б підтверджували пред'явлене йому обвинувачення, і оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів щодо доведеності участі обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 підлягає виправданню у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373 - 376 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправдати його за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Міру запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1 - скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з депозитного рахунку Управління Державної Судової Адміністрації України в АР Крим, рахунок № 37319012000604, МФО 824026, код ЕДРПОУ- 26273942, грошові кошти в сумі 22900 гривень, внесених в якості застави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд АР Крим протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Суддя: