Постанова № 3747654, 22.05.2009, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-176\09

П О С Т А Н О В А

22 травня 2009 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

при секретарі Ушкварок М.В.

з участю прокурора Прудської Ю.В.

адвоката ОСОБА_1   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську скаргу адвоката ОСОБА_1  в інтересах ОСОБА_2  на постанови слідчого Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області і слідчого СВ ПМ Новомосковської ОДПІ в Дніпропетровській області про порушення кримінальних справ,  

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2009 року адвокат ОСОБА_1  звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2  із скаргою на постанову слідчого Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області від 24 липня 2008 р. про порушення кримінальної справи № НОМЕР_2 /1 відносно посадових осіб Приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за ознаками ч.3 ст. 212 КК України і постанову слідчого СВ ПМ Новомосковської ОДПІ в Дніпропетровській області від 17 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи № НОМЕР_2 /2 відносно директора приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2  за ознаками ч.3 ст. 212 КК України.   

В обґрунтування скарги адвокат посилається на те, що кримінальні справи було порушено без достатніх підстав

З постанови про порушення кримінальної справи від 24 липня 2008 р. вбачається, що в період з 01.10.06 по 31.12.06 року службові особи ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » використавши в бухгалтерському та податковому звітах первинні бухгалтерські документи, складені від імені приватного підприємця ОСОБА_3  та приватного аграрно-арендного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які у вказаному періоді не проводили фінансово-господарських операцій з ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 та п.п.7.7.1 п.7.1.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не сплатили до бюджету податку на додану вартість 408982,00грн та податку на прибуток 511226,00 грн., а всього на суму 920208 грн., що в 5258 раз перевищує встановлений неоподтковуємий податком мінімум доходів громадян.

В постанові зроблено висновок, що службові особи ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не сплатили до бюджету податку на додану вартість 408982,00грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.

С лідчим СВ ПМ Новомосковської ОДПІ в Дніпропетровській області була винесена постанова від 17 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи № НОМЕР_2 /2 відносно директора приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2  за ознаками ч.3 ст. 212 КК України.

Зазначена постанова про порушення кримінальної справи аналогічна постанові, винесеною прокурором.

Заявник зазначає, що на момент порушення кримінальних справ у слідчого прокуратури і слідчого податкової інспекції були відсутні достатні дані, які вказують на наявність в діях службових осіб ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також, у директора зазначеного підприємства ОСОБА_2  ознак злочину, про що свідчать наступні підстави.

На день порушення кримінальної справи слідчий не мав і не міг мати даних, які б вказували на наявність ознак злочину, а саме на навмисне порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п.п.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до ухилення від сплати податку на додану вартість на загальну суму 920208 грн. шляхом завищення податкового кредиту та валового розходу. Слідчими не встановлено і самого факту ненадходження до державного бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.  

 Злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, а оскільки ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому ОСОБА_2  працює директором, ці суми не узгоджувало, то відсутній факт ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах”, а отже відсутні дані, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.

В зв'язку з вищезазначеним, в своїй скарзі, адвокат ОСОБА_1  просить суд скасувати постанову слідчого Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області від 24.07.2008р. про порушення кримінальної справи № НОМЕР_2 /1 відносно посадових осіб Приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за ознаками ч.3 ст. 212 КК України і постанову слідчого СВ ПМ Новомосковської ОДПІ в Дніпропетровській області від 17 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи № НОМЕР_2 /2 відносно директора приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2  за ознаками ч.3 ст. 212 КК України.   

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1  скаргу підтримав в повному обсязі, посилається на підстави звернення до суду, викладені в скарзі, просив суд скасувати постанови про порушення кримінальної справи, відмовити в порушенні кримінальної справи.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що скарга не підлягає задоволенню, т.я. у слідчих були всі підстави і поводи для порушення кримінальної справи, постанова про порушення кримінальної справи винесена з дотриманням норм КПК України, обґрунтовано.

Заслухавши адвоката, прокурора, дослідивши матеріали, які послужили підставою для порушення кримінальних справ, суд приходить до переконання, що скарга обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

В судовому засіданні встановлено, що 24.07.2008 року слідчим Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області від було винесено постанову про порушення кримінальної справи № НОМЕР_2 /1 відносно посадових осіб Приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за ознаками ч.3 ст. 212 КК України. (а.с.2 м.1)

В постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що в період з 01.10.06 по 31.12.06 року службові особи ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » використавши в бухгалтерському та податковому звітах первинні бухгалтерські документи, складені від імені приватного підприємця ОСОБА_3  та приватного аграрно-арендного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які у вказаному періоді не проводили фінансово-господарських операцій з ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 та п.п.7.7.1 п.7.1.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не сплатили до бюджету податку на додану вартість 408982,00грн та податку на прибуток 511226,00 грн., а всього на суму 920208 грн., що в 5258 раз перевищує встановлений неоподтковуємий податком мінімум доходів громадян. (а.с.2 м.1)

Оскільки єдиною посадовою особою ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є директор ОСОБА_2 , суд приходить до переконання, що він, як особа, інтересів якої стосується зазначена кримінальна справа, в силу вимог ч. 2 ст. 236-7 КПК України, має право на оскарження постанови слідчого про порушення кримінальної справи.

Судом також встановлено, що с лідчим СВ ПМ Новомосковської ОДПІ в Дніпропетровській області була винесена постанова від 17 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи № НОМЕР_2 /2 відносно директора приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2  за ознаками ч.3 ст. 212 КК України. (а.с.1 м.2)

Постанова про порушення кримінальної справи аналогічна постанові, винесеною прокурором. (а.с.1 м.2)

Судом встановлено, що приводом для порушення кримінальних справ є довідка головного державного податкового ревізор-інспектора відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Новомосковської ОДПІ від 22.07.2008 року, яка проведена відповідно до постанови слідчого Новомосковської міжрайонної прокуратури, відповідно до якої встановлено, що можливо зробити висновок про те, що у разі визнання судом взаємовідносин ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ПП ОСОБА_3 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ПАОП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року нікчемними, до державного бюджету має бути донараховано недоплату по податку на додану вартість на загальну суму 626677 грн. та податку на прибуток на суму 783346 грн. (а.с.3 м.1, м.2)

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Суд приходить до переконання, що у органів, які виносили постанови про порушення кримінальних справ не було підстав для її порушення.

Так, частиною 3 статті 212 КК України, встановлена кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Отже на момент порушення кримінальної справи слідчі повинні мати достатні дані, які вказують на настання строку, в який мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж та факт ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів” від 8 жовтня 2004 року № 15 злочин, передбачений ст. 212 КК, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті.

П. 21 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного суду визначено, що у злочинах, які пов'язані з ухиленням від податків, зборів, судам слід приймати до уваги, що фактичними даними, які підтверджують наявність або відсутність в діях підсудного складу злочину, можуть бути встановлені висновками експерта або за допомогою актів документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства та ревізії фінансово-господарської діяльності.

Суд вважає, що на момент порушення кримінальних справ не було фактичних даних про наявність складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, оскільки на момент порушення кримінальної справи не було належних доказів - актів документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, ревізії фінансово-господарської діяльності або висновків експерта.

Крім висновку довідки, на яку посилаються слідчі в оскаржуваних постановах, суд приймає до уваги наступні положення чинного законодавства.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зі змінами і доповненнями, встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пунктом 2 Порядку визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як зазначено в довідці всі вказані в ньому постачальники сільгосппродукції були зареєстровані і мають відповідний податковий номер платника податків, а отже мали право виписувати податкові накладні.

При цьому в довідці перераховані всі податкові накладні за операціями придбання сільгосппродукції у вищезазначених постачальників, а тому відсутні дані, які вказують на порушення ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».  

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць, тому неможливо відповідно до вищевказаних вимог Закону України «Про податок на додану вартість» лише на підставі документів щодо правовідносин з ПП ОСОБА_3  та ПААП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розрахувати суму податку на додану вартість, яку необхідно було сплатити до бюджету, оскільки податок на додану вартість розраховується за результатами всієї господарської діяльності підприємства в податковому періоді з урахуванням можливого від'ємного значення об'єкту оподаткування минулих податкових періодів.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Суду не надано доказів того, що угоди ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » , ПП « ОСОБА_3 » та ПААП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », податкові накладні, інші первинні документи до них визнано судом недійсними.

Враховуючи наявність довідок про рух грошових коштів між ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ПАОП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 06.11.2008 року за операціями придбання сільгосппродукції, а також приймаючи до уваги зміст акту перевірки від 02.06.2008 № 138/231/30921796, суд приходить до висновку про відсутність достатніх даних, які б давали підстави слідчому робити висновок про порушення з боку ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, судом встановлено, що слідчий Новомосковської міжрайонної прокуратури 24.07.2008 року при винесенні постанови про порушення кримінальної справи № НОМЕР_2 \1 за ч.3 ст. 212 КК України, як підставу для порушення кримінальної справи посилається на матеріали кримінальної справи № НОМЕР_2 , порушеної ним 18.07.2008 року за ознаками ч.2 ст. 366 КК України у відношенні посадових осіб ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », але, 30.10.2008 року постановою слідчого прокуратури кримінальна справа № НОМЕР_2  була закрита на підставі п.2 ст. 6 КПК України.

Таким чином, підставою для порушення кримінальних справ № НОМЕР_2 \1 і № НОМЕР_2 \2 стали матеріали кримінальної справи, по якій є не скасована постанова про закриття кримінальної справи за відсутністю складу злочину.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що постанови про порушення кримінальних справ винесені з порушення вимог ст. 94, 98 КПК України за відсутності достатніх даних, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, а отже підлягають скасуванню, і в порушенні кримінальної справи, на підставі довідки головного державного податкового ревізор-інспектора відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Новомосковської ОДПІ від 22.07.2008 року, відносно посадових осіб Приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », належить відмовити

Керуючись ст.ст. 94, 98, 234, 236-7, 236-8 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_1  - задовольнити.

Скасувати постанову слідчого Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області від 24.07.2008 про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків посадовими особами ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в особливо великих розмірах, за ознаками ч.3 ст.213 КК України.

Скасувати постанову слідчого СВ ПМ Новомосковської ОДПІ в Дніпропетровській області була від 17 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи № НОМЕР_2 /2 відносно директора приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2  за ознаками ч.3 ст. 212 КК України - скасувати.

В порушенні кримінальної справи, на підставі довідки головного державного податкового ревізор-інспектора відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Новомосковської ОДПІ від 22.07.2008 року, за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, відносно посадових осіб Приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і відносно директора приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2   за ознаками ч.3 ст.213 КК України - відмовити.

Копію постанови направити скаржнику, , прокурору, слідчому.

На постанову може бути подана апеляція в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня проголошення постанови.

СУДДЯ Д.І. ГОРОДЕЦЬКИЙ