Постанова № 37476404, 27.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"27" лютого 2014 р. № 820/1091/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зерноград" про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зерноград", в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 15.08.2013 №0000382201, від 15.08.2013 № 0000372201 та стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що працівниками Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області при проведенні перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" встановлені порушення норм Податкового законодавства України.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена позапланова документальна невиїзна перевірка УА СП ТОВ «Каіс» з питань щодо взаємовідносин з ТОВ АФ «Зерноград» за період з 01.04.12 по 30.06.12.

За наслідками перевірки було складено акт від 22.07.13 № 25/2210/20023279 яким встановлено порушення позивачем ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138, ст.. 185, ст. 198 Податкового кодексу України УАСП ТОВ «Каіс» завищено витрати у 2 кварталі 2012 року на суму 84 843 грн. та податковий кредит у квітні - червні 2012 року на суму 149 333 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 84 843 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 149333 грн.

За результатами акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податковими повідомленнями-рішеннями від 15.08.13 № 0000372201 УА СП ТОВ «Каіс» зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 84 843 грн. № 0000382201 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 223 999,5 грн. (основний платіж - 149 333 грн., штрафні санкції - 74 666,5 грн.).

Суд зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення є той факт, що перевіркою встановлено, що УАСП ТОВ «Каіс» на підставі видаткових та податкових накладних, наданих ТОВ АФ «Зерноград» на виконання договорів від 23.12.11, № 2312АЗ, від 06.04.12 № 06043Е, від 10.04.12 № 10043Е з постачання соняшника, включило до складу витрат у 2 кварталі 2012 року суму 84 843 грн. та до складу податкового кредиту у квітні - червні 2012 року - суму 149 333 грн. Згідно з актом Східно-Дніпровської ОДПІ Дніпропетровської області від 24.05.13 № 299/22/369209022 перевірки ТОВ «Агрофірма Зерноград» за квітень - вересень 2012 року встановлено, що ТОВ «Агрофірма Зерноград» відсутнє за юридичною адресою; відсутні виробничі обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, відповідно до даних форми 1-ДФ станом на 30.09.12 загальна чисельність працюючих складала 5 осіб; товариство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам; здійснення безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару у зв'язку з чим на підприємстві відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між УА СП ТОВ „КАІС" (Покупець) та ТОВ „Агрофірма «Зерноград» (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу від 23.12.2011 №2312АЗ, від 06.04.2012р. № 0604ЗЕ, від 10.04.2012 №1004ЗГ (з урахуванням додаткових угод №1 від 24.09.2012, №2 від 20.11.2012).

Пунктом 1.1 зазначених договорів встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар на умовах договору. Згідно з п. 1.2. договорів купівлі-продажу від 23.12.2011 №2312АЗ, від 06.04.2012 №0604ЗЕ, від 10.04.2012 №1004ЗГ під Товаром розуміється соняшник.

09.04.2012 на підставі договору від 06.04.2012 №0604ЗЕ Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ Зерноград» було поставлено позивачеві (УАСП ТОВ «Каіс») соняшник у кількості 23,677 т. згідно з видатковою накладною №РН-0000001 від 09.04.2012, на загальну суму 101811,10грн., в т.ч. ПДВ 16968,52грн. Товар прийнято директором УАСП ТОВ «Каіс» Купріяновим О.П. на підставі довіреності від 06.04.2012 №2/06/04-12 , що підтверджується даними витягу з журналу реєстрації довіреностей.

Згідно з п. 2.2. договору купівлі-продажу від 06.04.2012 №0604ЗЕ загальна кількість Товару складає 25 т. +/- 10%. Згідно з п. 3.1 договору купівлі-продажу від 06.04.2012 №0604ЗЕ Базис постачання Товару - СРТ - ПАТ «Пологівський ОЕЗ», Запорізька обл., м. Пологи, вул. Ломоносова, 36 (Інкотермс 2000).

Відповідно до п. 3.2. строк постачання Товару - до 20 квітня 2012р. Згідно з п. 3.3. Договору Товар за цим Договором вважається поставленим з моменту підписання Сторонами видаткових накладних.

Згідно з п. 4.1. Договору ціна товару складає 4300,00грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ - 716,67грн.

Згідно з п. 5.1. Договору умови оплати товару: 80% по факту постачання, 20% після отримання оригіналів документів, які підтверджують походження товару.

Відповідно до п. 5.2 Договору датою оплати вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Покупця.

Згідно з п. 7.2. Договору даний Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до моменту його повного виконання Сторонами.

Згідно з п. 4.2. Договору загальна сума Договору складає 107500,00грн.+/-10%, в т.ч. ПДВ - 17916,67грн.+/-10%.

ТОВ АФ «Зерноград» передало УАСП ТОВ "КАІС" соняшник на території ПАТ «Пологівський ОЕЗ» за адресою: Запорізька обл., м. Пологи, вул. Ломоносова, 36, (на виконання Договору №2152/1 від 29.11.2011 р., укладеного між УАСП ТОВ "КАІС" (Замовником) та ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» (Виконавцем), за яким Замовник зобов'язується поставити Виконавцю давальницьку сировину у строки та на визначених у Договорі умовах), після чого товар було прийнято ПАТ «Пологівський ОЕЗ» на переробку згідно з квитанцією №25294.

В подальшому поставлений соняшник було перероблено в олію, про що свідчать акт виконаних робіт від 10.04.2012 р. та акт розрахунку вартості переробки Давальницької Сировини від 10.04.2012р.

УА СП ТОВ „КАІС" у період, що перевірявся, відповідно до умов договорів було перераховано грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю „АФ Зерноград" шляхом безготівкового розрахунку на загальну суму 916000грн., в т.ч. ПДВ 152666,66грн., згідно з наступними платіжними дорученнями, що підтверджується банківськими виписками, копії яких додаються:

- від 10.04.2012 №709 на суму 107500,00грн., в т.ч. ПДВ 17916,67грн.;

- від 17.04.2012 №749 на суму 200000,00грн., в т.ч. ПДВ 33333,33грн.;

- від 25.04.2012 №837 на суму 100000,00грн., в т.ч. ПДВ 16666,67грн.;

- від 26.04.2012 №849 на суму 100000,00грн., в т.ч. ПДВ 16666,67грн.;

- від 28.04.2012 №871 на суму 100000,00грн., в т.ч. ПДВ 16666,67грн.;

- від 11.05.2012 №949 на суму 100000,00грн., в т.ч. ПДВ 16666,67грн.;

- від 22.05.2012 №1035 на суму 100000,00грн., в т.ч. ПДВ 16666,67грн.;

- від 08.06.2012 №1148 на суму 50000,00грн., в т.ч. ПДВ 8333,33грн.;

- від 13.06.2012 №1184 на суму 58500,00грн., в т.ч. ПДВ 9750,00грн.

18.04.2012 ТОВ «АФ Зерноград» було повернуто передоплату на суму 20000,00грн., в т.ч. ПДВ 3333,33грн. (копія банківської виписки додається), у зв'язку з чим проведено коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (копія розрахунку №4 від 18.04.2012 додається).

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірної угоди не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ АФ «Зерноград» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача так і ТОВ АФ «Зерноград» на підписання договору тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірки ТОВ АФ «Зерноград», то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагенту позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ АФ «Зерноград» правочину.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угод між позивачем та ТОВ АФ «Зерноград», так і на час судового розгляду останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також ТОВ АФ «Зерноград» є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ АФ «Зерноград», які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 15.08.2013 року №0000382201, № 0000372201 винесено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зерноград" про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 15.08.2013 року №0000382201, № 0000372201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" (поточний рахунок № 26001031851001 в ХРУ ПАТ "КБ Південкомбанк" м. Харків, МФО 335946, код ЄДРПОУ 20023279) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2014 року

Суддя Спірідонов М.О.