Постанова № 37476279, 18.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 737/1154/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Войтех О.І.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області 18 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Куликівському районі Чернігівської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Куликівському районі Чернігівської області (далі - Відповідач, УПФ України у Куликівському районі) про визнання неправомірним та скасування рішення Відповідача про відмову у призначенні Позивачу пенсії за віком від 30.04.2013 року № 961/05; зобов'язання УПФ України у Куликівському районі призначити ОСОБА_2 державну пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» з 24.01.2013 року та здійснити виплату недоплачених коштів.

Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області 18.11.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не подано документів, якими підтверджується факт роботи ОСОБА_2 не менше 30 календарних днів у зоні віджучення у 1988 році.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач подав заяву до УПФ України у Куликівському районі про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Листом від 30.04.2013 року № 961/05 Відповідач повідомив ОСОБА_2 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років, оскільки згідно довідки галузевого Державного архіву Міністерства оборони України у період з 10.08.1988 року по 27.10.1988 року Позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на території зон радіоактивно забруднених територій лише 22 дні у серпні 1988 року.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 14, 55 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок), суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відмови Відповідача у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років, оскільки Позивачем не надано документів, якими підтверджується те, що він пропрацював 30 днів у зоні відчуження у 1988 році, а витяг з протоколу № 55 засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 07.12.2012 року, УПФ України у Куликівському районі не може бути взято до уваги так, як подання відповідного документу не передбачено п. 7 Порядку.

З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно приписів ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: які працювали у зоні відчуження у 1988 році - не менше 30 календарних днів - на 5 років.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Як було встановлено судом першої інстанції, Позивачем до заяви додано наступні документи, якими підтверджується факт участі ОСОБА_2 у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у період з 10.08.1988 року по 27.10.1988 року: архівна довідка галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 07.11.2011 року № 58811 (далі - Архівна довідка), довідка Ніжинсько-Куликівського об'єднаного військового комісаріату Міністерства оборони України від 19.03.2012 року № 4/73, архівна довідка Жуківської сільської ради Куликівського району Чернігівської області від 28.03.2012 року № 109 про відомості про заробітну плату Позивача за серпень-жовтень 1988 року, довідка Жуківської сільської ради Куликівського району Чернігівської області від 07.10.1992 року № 536, витяг з протоколу № 55 засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 07.12.2012 року (далі - витяг з протоколу Комісії), копія військового квитка серії НОМЕР_1.

Згідно Архівної довідки ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 10.08.1988 року (наказ № 169) по 27.10.1988 року (наказ № 221). В довідці також зазначено дні виїзду Позивача в зони (на об'єкти, населені пункти): зона №0: 10, 11, 12 серпня, зона №2: з 13 по 31 серпня. Крім того, в довідці вказано, що списки осіб за інші місяці відсутні, оскільки на зберігання в архів не надходили.

Зі змісту витягу з протоколу Комісії вбачається, що ОСОБА_2 виконував роботи у зоні відчуження у 1988 році більше 30 календарних днів. До справи також було долучено копію документу «Результати аналізу участі 86 прального загону ( в тому числі 51559) у ліквідації аварії на ЧАЕС за спеціальностями», який було опрацьовано ГШ ЗСУ у 1999 році.

Аналізуючи приписи п. 7 Порядку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що до заяви про призначення пенсії за віком можуть бути додані зокрема й довідка архівної установи та інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Так, згідно архівної довідки від 28.03.2012 року № 109 Позивачу була нарахована заробітна плата за серпень - 144,10, вересень - 196,50, жовтень - 176,85. Зі змісту довідки від 07.10.1992 року № 536 вбачається, що ОСОБА_2 отримав у подвійному розмірі заробітну плату за період з 10.08.1988 року по 27.10.1988 року.

У листі Міністерства праці та соціальної політики «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 рр. осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-2 зазначено, що з 1 березня 1988 року розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 06.01.88 № 12-р встановлена оплата праці громадян, зайнятих на експлуатації ЧАЕС і в зоні відчуження по тарифним ставкам /посадовим окладам/ в подвійному розмірі. Зони небезпеки з цього моменту не застосовувалися.

Отже, з 1 березня 1988 року особам, зайнятим на експлуатації ЧАЕС і в зоні відчуження, зокрема і Позивачу, оплата праці здійснювалася у подвійному розмірі, що підтверджується довідкою від 07.10.1992 року № 536.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, згідно Архівної довідки, в архівній установі відсутні будь-які документи про роботу всіх осіб військової частини 51559 у вересні-жовтні 1988 року, а тому Позивач не мав можливості подати документи, якими би підтверджувався факт його роботи у зоні відчуження у вересні-жовтні 1988 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що об'єктивна неможливість дослідження будь-яких інших документів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову за обставин, коли право на пільгове зниження пенсійного віку підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року у справі № К/800/44031/13.

Разом з тим, слід зазначити, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Відповідача призначити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» з 24.01.2013 року, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, якими підтверджується факт звернення Позивача до УПФ України у Куликівському районі із заявою про призначення додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте ухвалив судове рішення з помилковим застосуванням норм матеріального права.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області 18 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Куликівському районі Чернігівської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Куликівському районі Чернігівської області у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Куликівському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24.01.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.