Ухвала суду № 37474413, 26.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 р.Справа № 542/1527/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22.11.2013р. за поданням старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 542/1527/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",

ВСТАНОВИЛА:

22 листопада 2013 року ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області задоволено подання старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції про зміну способу і порядку виконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07.06.2011 року.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22532536) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.11.2010 року по 01.04.2011 року з урахуванням фактично проведених виплат, відповідно до розпорядження №114183 від 12.06.2013 року в сумі 701,98 грн.

У апеляційній скарзі Відділ державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення. На підтвердження заявлених вимог посилається на норми ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Не погодившись з даною ухвалою, УПФУ в Новосанжарському районі Полтавської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу якою відмовити в задоволенні подання. В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що в поданні державного виконавця не зазначена наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, у зв'язку з існуванням яких він може звертатися до суду в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Заявлені державним виконавцем вимоги фактично змінюють резолютивну частину судового рішення.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи. Відповідно до положень ч.4 ст. 196 КАС України справа розглянута без участі представників сторін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з наявності підстав, встановлених ст. 263 КАС України, для зміни способу та порядку виконання виконавчого листа №2а-1817/11 від 22.04.2013 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З матеріалів справи вбачається, що Новосанжарський районний суд Полтавської області постановою від 07 червня 2011 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, у тому числі й стосовно зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з урахуванням фактично проведених виплат (а.с.15-16).

За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області дає підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин державний виконавець просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).

Відтак суд першої інстанції, задовольняючи подання про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для зміни способу чи порядку виконання судового рішення такою обставиною може бути неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Виходячи з вище зазначеного, колегія суддів вважає неправомірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення подання про зміну способу та порядку виконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07.06.2011 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.6 ч.1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст.202, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області - задовольнити.

Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22.11.2013 року по справі №542/1527/13-а - скасувати.

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції Задорожнього С.Ю. про зміну способу і порядку виконання виконавчого листа №2а-1817/11, виданого Новосанжарського районного суду Полтавської області 22.04.2013 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

Помічник судді Цюпак О.П.

Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.