Постанова № 37474140, 25.02.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року Справа № П/811/187/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" в особі Смолінської шахти

до відповідача - Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" в особі Смолінської шахти (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2013 року №0002371700, яким збільшено суму грошового зобов'язання по фінансовим санкціям за платежем податок з доходів найманих працівників на суму 510,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що податковим органом неправомірно встановлено порушення позивачем приписів Податкового кодексу України. Зокрема, на виконання норм Податкового кодексу України позивачем до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області було подано розрахунок сум доходу нарахованого (виплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2012 року. При підготовці вказаного розрахунку була допущена технічна помилка, а саме: у бухгалтерській програмі 1С7 із бази обліку всіх контрагентів було автоматично вибрано фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, зокрема, підприємство ТОВ "Мегаполіс", яке сплачує єдиний податок, але не є фізичною особою-підприємцем. Виявивши допущену помилку, позивач відкоригував податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2012 року. Вказана неточність не призвела до заниження чи завищення податку, який підлягає сплаті до бюджету. Уточнюючий податковий розрахунок сум доходу нарахованого (виплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2012 року (подано 09 серпня 2012) не змінив жодного показника основного звіту. За таких обставин позивач вважає, що контролюючим органом безпідставно було винесено оскаржуване повідомлення-рішення.

25 лютого 2014 року представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.102).

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що перевіркою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" в особі Смолінської шахти, було встановлено, що уточнюючий розрахунок форми 1-ДФ за І квартал 2012 року подано позивачем з порушенням вимог пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України. За результатами перевірки складено акт, на підставі, якого було винесено податкове повідомлення-рішення (а.с.55-57).

Представником відповідача до суду було подано клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.53).

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.

Розглянувши у письмовому провадженні подані представником позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Смолінська шахта є відособленим структурним підрозділом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", не є юридичною особою, взято на податковий облік до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції 29 листопада1991 року.

У період з 23 серпня 2013 року по 04 жовтня 2013 року, та з 05 по 15 листопада 2013 року, посадовими особами Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Смолінської шахти ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, у зв'язку із плановою документальною перевіркою головного підприємства.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 21 листопада 2013 року №129/2210/1710/14314222, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого позивачем було подано уточнюючий податковий розрахунок форми 1-ДФ за перший квартал 2012 року 09 серпня 2012 року №9047463088, з порушенням встановлених строків для подання такого роду документів, та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків (а.с.17-24).

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0002371700 від 02 грудня 2013 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на загальну суму 510,00 грн. (а.с.27).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про порушення позивачем строку подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку форми 1-ДФ за І квартал 2012 року .

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

За змістом підпункту 49.18.2 статті 48 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до підпунктів "а" та "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Так само, пунктом 51.1 статті 51 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510,00 гривень (пункт 119.2 статті 119 Податкового кодексу України).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Положеннями статті 109 Податкового кодексу України податкові правопорушення визначено як протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України у їх системному зв'язку суд доходить висновку, що обов'язковими умовами настання фінансової відповідальності платника податків є:

-неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі податкових розрахунків суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за відповідний період;

-недостовірні відомості або помилки про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Суд вважає, що такі підстави фінансової відповідальності платників податків мають вичерпний характер і розширеному тлумаченню не підлягають.

Відтак, до платників податків застосовується фінансова відповідальність у порядку пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України тільки у разі подання недостовірних відомостей або допущення помилок про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку при заповненні податкових розрахунків. Відносно інших помилок, допущених платником податків, фінансова відповідальність не передбачена.

Водночас, пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України містить застереження, за яким у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Обмеження щодо можливості подачі уточнюючих розрахунків визначені пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З огляду на викладене, суд вважає, що положення пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України у випадку подання платником податків уточнюючого розрахунку, повинні застосовуватись з урахуванням положень статті 50 Податкового кодексу України. За таких умов юридично помилковою є позиція відповідача про ототожнення строків подання платником податків основної податкової звітності та уточнюючих розрахунків.

Судом встановлено, що 04 квітня 2012 року позивачем до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за І квартал 2012 року (а.с.10-12).

Прийняття даного розрахунку підтверджується квитанцією №2 від 04 квітня 2012 року (а.с.9)

Разом з тим 09 серпня 2012 року ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", в особі Смолінської шахти було подано уточнюючий податковий розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого ) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, отримання якого підтверджується квитанцією №2 від 09 серпня 2012 року (а.с.13-16).

При цьому виправлення, внесені позивачем, стосувалися вилучення з рядка № 2 розрахунку інформації про підприємство ТОВ „Мегаполіс" та не позначилися на показниках, зазначених у графах 3а,3, 4а,4 розрахунку. Даний факт визнається і відповідачем (а.с. 21).

Викладене свідчить, що позивачем своєчасно було подано до податкового органу відповідну звітність, а також самостійно, до початку позапланової виїзної комплексної документальної перевірки, усунуто виявлені помилки, які не стосуються сумарних показників сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку, у зв'язку з чим бюджет не зазнав втрат, а відтак - суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність висновку податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями у розмірі 510,00 грн., а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення №0002371700 від 02 грудня 2013 року.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 182,70 грн. (а.с.7,8,37), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0002371700 від 02 грудня 2013 року, яким Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", в особі Смолінської шахти збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на суму 510,00 грн.

Присудити Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", в особі Смолінської шахти судовий збір у розмірі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук