Ухвала суду № 37473277, 27.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 р. Справа № 876/7270/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокальський агрошляхбудсервіс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокальський агрошляхбудсервіс" про стягнення заборгованості,-

встановив:

14.02.2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області (надалі УПФУ в Сокальському районі Львівської області) звернулося до суду із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокальський агрошляхбудсервіс» (надалі ТзОВ «Сокальський агрошляхбудсервіс»), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 4 220,82 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій до набрання чинності цим Законом. Тобто, відшкодування Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.

Згідно з Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад - грудень 2012 року, січень 2013 року до сплати відповідачем підлягали внески в сумі 4 220,82 грн. Відповідач не вживає заходів щодо погашення наявної заборгованості, тому просить стягнути таку суму в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокальський агрошляхбудсервіс» на користь управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 4 220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн.82 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підприємство повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

У відповідності до Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за листопад-грудень 2012 р. січень 2013 року становить 4 220,82 грн., зокрема: за листопад 2012 року - 1 406,94 грн. та грудень 2012 року - в сумі 1 406,94 грн., січень 2013 року - в сумі 1 406,94 грн.

З огляду на те, що відповідачем не виконано вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме - не відшкодовано понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4 220,82 грн. тому суд прийшов до висновку, що позовні УПФУ в Сокальському районі Львівської області є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зокрема апелянт посилається на те, що суд прийняв до уваги та зазначив в описовій та мотивувальній частинах протокол №152515 від 10.11.2011 року, згідно якого, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви та документів , нарахована пенсія на пільгових умовах, при цьому суд, повністю залишив без правової оцінки Протокол №1 загальних зборів Учасників ТзОВ «Сокальський агрошляхбудсервіс» від 19.03.2010р. та наказ 4/к від 19.03.2010 р. про призначення директором ТзОВ «Сокальський агрошляхбудсервіс» ОСОБА_2, підпис якого відсутній на довідці, на підставі якої нарахована пільгова пенсія. Довідка, що знаходиться у матеріалах справи підписана особою, що не була у 2010 році посадовою особою і навіть не була працівником підприємства, а отже підставою для нарахування пільгової пенсії така сфальсифікована довідка бути не може. Для підтвердження ознак фальсифікації первинних документів, на підставі яких нараховано пільгову пенсію, підприємство звернулось до правоохоронних органів.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 1,2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані па території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

В силу п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підприємство повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Слід зазначити, що відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, шо дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійного фонду України», розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійного фонду України», підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колегією суддів встановлено, що склад витрат та факт їх понесення управлінням Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області за листопад-грудень 2012 року, січень 2013 року, виплачених колишньому працівнику ТзОВ «Сокальський агрошляхбудсервіс» ОСОБА_1 становить 4 220.82 грн.

Відповідно до наявних у матеріалах справи Розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за листопад-грудень 2012 р. січень 2013 року підлягає до відшкодування сума в розмірі 4 220,82 грн., зокрема: за листопад 2012 року - 1 406,94 грн. та грудень 2012 року - в сумі 1 406,94 грн., січень 2013 року - в сумі 1 406,94 грн.

Як наслідок, враховуючи те, що відповідачем не виконано вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме - не відшкодовано понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4 220,82 грн. тому суд першої прийшов до обгрунтованого висновку, що позовні УПФУ в Сокальському районі Львівської області підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокальський агрошляхбудсервіс" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. по справі № 813/1186/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик