Постанова № 37473027, 13.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ13 лютого 2014 р. Справа № 804/301/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. за участю: секретаря с/зМаксименко Е.М. представників позивача представника відповідача Баден О.В., Шаталюк С.В. Ваховської Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Мессер Україна» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Мессер Україна» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами скасувати податкове повідомлення-рішення №0003472203 від 20.09.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дочірнього підприємства «Мессер Україна» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Алком» за травень 2012 року, ТОВ «ТД Альянс 3» за вересень 2010 року, ТОВ «Гранд-Буд Престиж» за листопад 2010 року, ТОВ «Агро Строй Комплекс» за листопад 2009 року, відповідачем було винесені оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Позивач із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями не згоден та вважає їх такими, що були прийняті із порушенням законодавства на підставі необгрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки, тому зазначене вище податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, виклавши письмово свої заперечення та пояснив, що податкове повідомлення-рішення було винесено правомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки зроблені обгрунтовано на підставі встановлених під час перевірки фактичних даних.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 11.06.2013 по 17.06.2013 відповідно до наказу № 643 від 06.06.2013, виданого Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка дочірнього підприємства «Мессер Україна» щодо підтвердження господарських правовідносин із ТОВ «Алком» - травень 2012 року, ТОВ «ТД Альянс 3» - вересень 2010 року, ТОВ «Гранд-Буд Престиж» - листопад 2010 року, ТОВ «Агро Строй Комплекс» - листопад 2009 року.

За результатами перевірки 25.06.2013 року був складений акт № 2451/224/352 про результати документальної позапланової перевірки позивача.

Під час перевірки було встановлено, що ДП «Мессер - Україна» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Алком» на підставі договору підряду №22/02-2011 від 22.02.2011 року, за яким ТОВ «Алком» здійснювало виконання будівельних робіт, поставку обладнання та матеріалів, виконання робіт по монтажу та вводу в експлуатацію «Кислородного блоку електросталеплавильного комплексу по безперевній заготовці» на загальну суму 2116485,20 грн. (у тому числі ПДВ 352 747,50 грн.)

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень 2012 року.

Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська отримано в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська акт №712/226/30581140 від 22.02.13 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Алком», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2012 року.

Відповідно до вказаного акту у ТОВ «Алком» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідної кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби необхідної кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства. Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

У зв'язку з вищевикладеним у ДП «Мессер - Україна» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з придбання послуг у вищезазначених підприємств.

Операції здійсненні ДП «Мессер - Україна» з ТОВ «Алком», не направлені на реальне настання правових наслідків, що призвело до завищення податкового кредиту за перевіряємий період.

Перевіркою встановлено порушення ДП «Мессер - Україна»:

- ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, ст. 200, 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у вересні 2010 року від ТОВ «ТД АЛЬЯНС 3» на загальну суму ПДВ 26500,00 грн., у травні 2012 року від ТОВ «АЛКОМ» на загальну суму 352 747,50 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 379 247,50 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003472203 від 20.09.2013 року, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 352 748 грн.

Вирішуючи спір, суд вважає, що висновки відповідача та прийняте податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що між ДП «Мессер - Україна» та ТОВ «Алком» укладено договір генерального підряду №22/02-2011 від 22.02.2011 року, за яким ТОВ «Алком» здійснювало виконання будівельних робіт, поставку обладнання та матеріалів, виконання робіт по монтажу та вводу в експлуатацію «Кислородного блок електросталеплавильного комплексу по безперервній заготовці» на загальну суму 2116485,20 грн. (у тому числі ПДВ 352 747,50 грн.)

Умовами зазначеного договору передбачається прийняття та введення в експлуатацію об'єкта генерального підряду в цілому. Договір не передбачає приймання передачі саме товарів, їх транспортування та зберігання.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що виконання робіт здійснюється з використанням власних та залучених матеріалів та обладнання.

Розрахунки за отриманий товар проведені у безготівковій формі грошовими коштами, що підтверджуються банківськими платіжними дорученнями.

Укладений договір був виконаний сторонами, ДП «Мессер Україна» отримано послуги від ТОВ «Алком» у вигляді будівництва «Кисневого блоку електроплавильного комплекси з виробництва безперервнолитої заготовки», що підтверджується формами КБ-2В та довідками КБ-3», що також зазначено в акті перевірки від 25.06.2013 року.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичність виконання вказаного договору та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договорами надання послуг; податковими накладними; платіжними дорученнями; актами здачі-приймання робіт; довідками про вартість виконаних будівельних робіт, типова форма №КБ-3; рахунками-фактур.

ДП «Мессер Україна» було використано придбані послуги отриманих від ТОВ «Алком» у власній господарській діяльності.

Введення в експлуатацію «Кисневого блоку електроплавильного комплексу з виробництва безперервнолитої заготовки», підтверджується відповідним Сертифікатом Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

Таким чином, за результатами господарських операцій з ТОВ «Алком» у позивача виникли, в тому числі, зобов'язання по формуванню об'єкту оподаткування з ПДВ.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку, відобразив витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток і правомірно на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, перерахованого на рахунок постачальника.

Посилання відповідача на те, що у контрагента позивача, ТОВ «Алком» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, не мають правових наслідків для позивача, оскільки вказані обставини, що встановлені відповідачем в акті перевірки, виникли після здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Алком», а також розрахунків за них.

В судовому засіданні позивачем доведено обґрунтованість віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість та віднесених сум до складу витрат, які не визнала податкова інспекція, оскільки покупець не несе відповідальність як за несплату податків постачальниками, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Таким чином, відповідачем необгрунтовано було зроблено висновок, про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, ст. 200, 201.4, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим протиправно нараховано позивачу податку на додану вартість.

Стосовно посилань відповідача на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим правочин є недійсним, то відповідно до покладених на податкову інспекцію функцій та повноважень, передбачених ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, інспекціям не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності або визнання їх такими, що не відповідають закону, зокрема ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Мессер Україна» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0003472203 від 20.09.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Мессер Україна» судовий збір в розмірі 487,21 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Текст постанови у повному обсязі складено 18 лютого 2014 року.

Суддя О.В. Врона