Рішення № 37471571, 24.02.2014, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 115/6299/13-ц

Провадження № 2/115/86/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" лютого 2014 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Смолія А.М., за участю секретаря Якуніна А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим про визнання батьківства,

Встановив:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення свого батьківства щодо малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесення відомостей до актового запису про нього як батька дитини. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина ОСОБА_3, з якою він перебував у шлюбі із 04 жовтня 2007 року. Перед смертю дружина призналася у тому, що її молодша дитина ОСОБА_2 є його біологічною дочкою. На момент народження дитини він перебував у зареєстрованому шлюбі із іншою жінкою, про своє батьківство не знав та заяви про визнання себе батьком в органи РАЦС не подавав, у актовий запис про народження дитини відомості про батька записані за вказівкою матері. Після смерті дружини діти продовжують проживати із ним, над старшою дитиною ОСОБА_2 він оформлює опіку, у відношенні молодшої бажає встановити батьківство. На зазначених підставах просив задовольнити його позовні вимоги.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі та пояснив, що із самого початку знав про народження у нього та ОСОБА_3, з якою перебув у фактичних шлюбних відносинах із травня 2001 року, дочки ОСОБА_2 Він особливо не переймався яке прізвище буде носити його дочка, дружина самостійно зареєструвала народження дитини.

Відповідач до суду не прибув, натомість його представник ОСОБА_5 подала заяву з проханням справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванівка Сакського району АР Крим, її батьками записані ОСОБА_4 і ОСОБА_3

Відповідно до копії актового запису про народження № 06 від 27 березня 2003 року відомості про батька внесені за заявою матері дитини.

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 04 жовтня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3.

Як слідує із свідоцтва про смерть серіїНОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_1 розірвав шлюб із ОСОБА_7 04 серпня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених ст. 53 чинного на момент виникнення спірних правовідносин КпШС 1969 р., суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС 1969 р., беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в сукупності, зокрема спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Згідно з ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України у разі народження дитини у осіб, які не перебувають у шлюбі, при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання і ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ст. 27 ЦПК УРСР доказами визнання відповідачем батьківства можуть бути листи, анкети, заяви відповідача та інші фактичні дані, які з достовірністю підтверджують факт визнання відповідачем батьківства.

Однак позивач жодного такого доказу не подав.

Суд вважає, що лише одні пояснення позивача не свідчать про те, що він спільно проживав і вів спільне господарство із матір'ю дитини до її народження, або спільно виховував чи утримував дитину.

Відповідно зі ст.ст. 57, 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, крім свого особистого пояснення, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх вимог суду не надав.

Суд роз'яснив позивачу його право на звернення до суду із заявою про призначення та проведення у даній справі судово-генетичної експертизи для з'ясування наявності кровного споріднення між ним та ОСОБА_2, висновок якої б в подальшому міг бути оцінений з іншими доказами в їх сукупності. Проте позивач такого клопотання не заявив та пояснив, що для вирішення справи достатньої його особистих пояснень.

Як зазначалося вище, для вирішення питання про визнання батьківства не достатньо лише одних пояснень сторін, оскільки таке рішення тягне за собою низку правових наслідків як для особи, яка визнає своє батьківство, так і для самої дитини.

Зважаючи, що позивачем не було представлено жодного доказу на підтвердження його батьківства відсутні правові підстави для задоволення його позовних вимог.

Щодо позовних вимог про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_2, то вони є похідними від вимог про визнання батьківства, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, відповідно зі ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

Вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Смолій А. М.