Постанова № 37471366, 04.03.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"04" березня 2014 р. Справа №924/1380/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Василишин А.Р. , суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс", м.Нетішин Хмельницької обл.

на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.12.2013р.

у справі №924/1380/13 (суддя Олійник Ю.П.)

за позовом Приватного підприємства "Метал", с.Великі Гаї Тернопільського р-ну Тернопільської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс", м.Нетішин Хмельницької обл.

про стягнення 115853,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.12.2013р. у справі №924/1380/13 частково задоволено позов Приватного підприємства "Метал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" про стягнення 115853,77 грн. заборгованості.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" на користь Приватного підприємства "Метал" 112853,77грн. заборгованості та 2317,08грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення 3000,00грн. заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення змінити, зменшивши суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача з 112853,77 грн. до 102853,77 грн.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд прийшов до помилкового висновку, що заборгованість ТОВ «БВК Форвард Плюс» перед ПП «Метал» становить 112853,77 грн., оскільки відповідач у серпні 2012 року дійсно отримав від позивача металопродукцію на загальну суму 178853,77 грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до позовної заяви. Станом на дату прийняття рішення по справі, відповідачем погашено 76000,00 грн. від суми отриманої металопродукції, що підтверджується, зі слів скаржника, перерахованими в апеляційній скарзі виписками по рахунку та платіжними дорученнями. Відтак, скаржник вважає, що сума заборгованості становить 102853,77 грн., що судом враховано не було.

ПП «Метал» не скористалося правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представники сторін в засідання суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 07 серпня по 20 серпня 2012 року за видатковими накладними №М-00042601 від 07.08.2012р. на суму 53315,55грн., №М-00042602 від 07.08.2012р. на суму 85334,45грн., №М-00046014 від 20.08.2012р. на суму 14855,00грн., №М-00046015 від 20.08.2012р. на суму 16184,51грн., №М-00046016 від 20.08.2012р. на суму 9164,26грн., довіреності №71-ФП від 07.08.2012р., №75-ФП від 20.08.2012р., позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 178853,77грн. (а.с. 11-17)

Також, судом встановлено, відповідач сплатив позивачу 63000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами (а.с. 18-23, 30-38). Отже, станом на 22.10.2013р. борг становив 115853,77 грн.

За наведених обставин, 22.10.2013р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь 134853,77 грн. боргу, керуючись ст.ст. 205, 509, 526, 530, 610, 626, 639, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175, 180, 193 Господарського кодексу України (а.с.4-6).

Заявою від 18.11.2013р. (а.с. 45-47) позивач зменшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь 115853,77 грн.

Крім того, матеріали справи містять платіжне доручення №767 від 27.11.2013р. (а.с. 55), яке свідчить про перерахування відповідачем на користь позивача 3000,00 грн.

Позивачем не спростовано факту отримання вказаних коштів як оплату за отриманий відповідачем в період з 07.08. по 20.08.2013р. товар.

Як зазначалося, рішенням суду першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто 112853,77 грн. боргу, а провадження у справі в сумі 3000,00 грн припинено за відсутності предмета спору, згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до матеріалів справи дії сторін, зокрема, передача ПП "Метал" товару відповідачу за видатковими накладними, прийняття товару останнім, свідчать про виникнення між ними правовідносин купівлі-продажу.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Тому накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем за отриманий товар.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом враховується факт здійснення відповідачем часткової оплати вартості отриманого ним товару, що, в свою чергу, підтверджує визнання останнім наявності у нього прямого обов`язку щодо оплати повної вартості отриманого товару з моменту його прийняття від позивача.

Колегією суддів встановлено, що відповідач, у встановлені чинним законодавством строки, свої зобов'язання по оплаті вартості товару у повному обсязі не виконав, сплативши до заявлення позову 66000,00 грн., після заявлення позову - 3000,00 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції врахована заява позивача про зменшення позовних вимог, яка задоволена місцевим господарським судом, згідно якої останній просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 115853,77грн. (а.с. 46, 47).

Проте, як зазначалося, частина основного боргу в сумі 3000,00грн. була сплачена відповідачем під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №767 від 27.11.2013р. на суму 3000,00 грн. (а.с. 55).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 112853,77грн.

В силу ст.33 ГПК України відповідачем не доведено сплату заборгованості в зазначеній сумі.

З огляду на те, що частина основного боргу в сумі 3000,00грн. сплачена відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, провадження у справі в сумі 3000,00грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, а заборгованість в сумі 112853,77грн. підлягає стягненню з відповідача на користь приватного підприємства "Метал.

Доводи скаржника про неправомірність рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 112853,77грн. заборгованості, з посиланням на платіжне доручення від 02.12.2013р., згідно якого, як зазначає відповідач, він перерахував на рахунок позивача 10000,00грн. в погашення заборгованості за отриманий товар, а отже, на його думку, заборгованість перед позивачем становить 102853,77грн., не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаних вище обставин. Тобто, платіжне доручення від 02.12.2013р., на яке посилається відповідач, останній не надав.

Згідно ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи №924/1380/13 фактичні її обставини встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, отже підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення відсутні, а тому останнє слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.12.2013р. у справі №924/1380/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс", м.Нетішин Хмельницької області - без задоволення.

2. Справу №924/1380/13 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Петухов М.Г.