Постанова № 37468802, 27.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року 11:00

Справа № 808/476/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Пекній Т.В.,

позивач, відповідач: не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна»

до: Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 27.12.2013 №0094081617

ВСТАНОВИВ:

21.01.2014 Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірма «Україна» (далі – позивач, СВК «АФ «Україна») звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 27.12.2013 №0094081617.

Ухвалою суду від 22.01.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №808/476/14, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 06.02.2014.

Ухвалою суду від 06.02.2014 провадження у справі зупинено до 19.02.2014 за клопотанням позивача. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.02.2014.

Позивач у судове засідання не з’явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. У передніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував у повному обсязі. На обґрунтування позовних вимог зазначав, що висновок податківців про те, що позивачем не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 14 707 грн. 74 коп. не відповідає дійсності. Відповідачу надавалися документи щодо сплати податку з доходів фізичних осіб під час виплат доходу фізичним особам-підприємцям при здійсненні ними послуг та постачання товару в період з 01.01.2011 по 30.06.2013, але відповідач не взяв їх до уваги та включив вищезазначені нарахування до акту перевірки та до спірного податкового повідомлення - рішення. Просив позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0094081617 від 27.12.2013.

Відповідач у судове засідання не з’явився. У попередніх судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, зазначених у наданих письмових запереченнях. Зазначав, що при перевірці податкової звітності позивача з питань утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб під час виплат доходу фізичним особам - підприємцям за здійснені ними послуги та постачання товарів встановлено, що СВК «Агрофірма Україна» виплачувало доход фізичним особам-підприємцям при відсутності у них підтверджуючих документів, які б свідчили, що вони зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, що призвело до порушення відповідно п.1.3., п.1.6. ст.1., пп.4.2.1. п. 4.2. ст.4. , п.7.1. ст.7, пп.8.1.1., пп.8.1.2. п.8.1. ст.8. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.163.1.2 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, пп.165.1.36 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 14 707 грн. 74 коп. Просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку із неявкою сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, в період часу з 21.10.2013 по 15.11.2013 фахівцями Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку СВК «Агрофірма «Україна» (код ЄДРПОУ 03749922) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2013 валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, за результатами якої складено акт №99/08-17-22/03749922/03750836 від 06.12.2013.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення:

- п.1.3., п.1.6. ст.1., пп.4.2.1. п. 4.2. ст.4. , п.7.1. ст.7, пп.8.1.1., пп.8.1.2. п.8.1. ст.8. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV (далі – Закон України від 22.05.2003 №889-ІV), пп.163.1.2 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, пп.165.1.36 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 14 707 грн. 74 коп.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення – рішення №0094081617 від 27.12.2013, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 17 514 грн. 24 коп., тому числі 14 707 грн. 74 коп. за основним платежем, 2 806 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем були подані до відповідача заперечення на акт перевірки.

Листом від 24.12.2013 №2190/22 висновки акту перевірки №99/08-17-22/03749922/03750836 від 06.12.2013 визнані правомірними.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням – рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в акті перевірки, при перевірці податкової звітності позивача з питань утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб під час виплат доходу фізичним особам - підприємцям за здійсненні ними послуги та постачання товарів, встановлено що СВК «Агрофірма Україна» виплачувало доход фізичним особам - підприємцям, при відсутності у них підтверджуючих документів, які б свідчили, що вони зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, документів про сплату єдиного податку, авансових платежів податку з доходів фізичних осіб, але не утримало, не перерахувало податок з доходів фізичних осіб у сумі 14 707 грн. 74 коп. за період з 01.01.2011 по 30.06.2013, а саме: у II півріччі 2010 році – 3 347 грн. 74 коп., у 2011 році - 9 236 грн. 29 коп., у 2012 році – 1 838 грн. 71 коп., у І півріччі 2013 року - 285 грн.

Відповідно до заперечень відповідача, податковий орган не заперечує проти наявності у позивача таких первинних документів як авансові звіти. Відповідачем збільшено суму грошового зобов'язання позивачу по податку з доходів фізичних осіб на підставі документів господарської діяльності, що були надані на перевірку, а саме: авансових звітів зазначених в таблиці у пп.3 п.3.4.5 акту перевірки.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.02.2014 представник позивача зазначив, що в акті перевірки зазначені не всі документи, які надавалися до перевірки, що підтверджують повну сплату податку з доходів фізичних осіб і просив надати строк для надання належних доказів щодо утримання та перерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб.

Проте, позивач у судове засідання 27.02.2014 не з’явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що будь-які додаткові документи надати до справи не має можливості у зв’язку з їх відсутністю.

Відповідно до п.14.1.180 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента встановлено доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України до бази оподаткування позивача відноситься загальний оподатковуваний дохід, що складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Відповідно до пп. 168.1.1, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

На підставі пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно із п.1.3 ст.1 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV передбачено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: д) доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом...

Пунктом 1.6 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.4.2.1 п. 4.2 ст.4 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: 4.2.1. доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.

Згідно з п.п. 8.1.1, п.8.1, ст.8 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Підпунктом 8.1.2, п.8.1. ст.8 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV встановлено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не надав доказів утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 14 707 грн. 74 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 27.12.2013 №0094081617, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий