Ухвала суду № 37468252, 18.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/11178/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Рязанов А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 25 січня 2012 року

у справі № 2а/0470/11178/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСА-СТІЛ ГРУП»

вул. Промислова, 1/1, м. Павлоград Дніпропетровської, 51413;

до відповідача Західно-Донбаської об'єднаної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

Державної податкової служби,

вул. Верстатобудівників, 14-А, м. Павлоград, 51413;

про скасування актів, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСА-СТІЛ ГРУП» подано позов до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502342.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Турлакова Н.В.) своєю постановою від 25 січня 2012 року позов задовольнив повністю.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Західно-Донбаська об'єднана Державна податкова інспекція у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що постачальники Позивача:

ПНВП «Елеком» та його посадові особи за місцем реєстрації відсутні; формування ПНВП «Елеком» валових витрат та податкового кредиту здійснено за рахунок нікчемних правочинів з ТОВ НВП «Віон-Фінанс»;

ТОВ «НВП «Діонея» по ланцюгу постачання від ТОВ «ТД «Старком ЛТД» і далі ТОВ «Е-Восток Україна», має ознаки «податкової ями», за місцезнаходженням відсутнє;

ТОВ «Фортуна-Сервіс ЛТД» по ланцюгу постачання від ТОВ «ТД «Старком ЛТД» і далі ТОВ «Е-Восток Україна», має ознаки «податкової ями», за місцезнаходженням відсутнє, відсутня будь-яка інформація про складські приміщення, наявний автомобільний чи інший транспорт.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: в період з 19.05.2011р. по 25.05.2011р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена невиїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСА-Стіл Груп», код за ЄДРПОУ 35113476, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складений Акт № 333-23/2-35113476 від 01.06.2011р.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення:

статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України;

підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

Так, за результатами невиїзної перевірки ТОВ НВП «Віон-Фінанс» по ланцюгу постачання «ТСА-Стіл Груп» - ПНВП «Елеком» - ТОВ НВП «Віон-Фінанс», останнє за місцем реєстрації відсутнє.

ТОВ «НВП «Діонея» по ланцюгу постачання від ТОВ «ТД «Старком ЛТД» і далі ТОВ «Е-Восток Україна», що має ознаки «податкової ями».

ТОВ «Фортуна-Сервіс ЛТД» по ланцюгу постачання від ТОВ «ТД «Старком ЛТД» і далі ТОВ «Е-Восток Україна», має ознаки «податкової ями», за місцезнаходженням відсутнє, відсутня будь-яка інформація про складські приміщення, наявний автомобільний чи інший транспорт.

Отже, операції з поставки по виявленим ланцюгам не містять у своїй суті розумних економічних інтересів або ділової мети.

За позицією фахівців держподаткінспекції, складені такими контрагентами документи не несуть доказовості та не виконують функцій первинного бухгалтерського документу.

З огляду на встановлені обставини реальності господарських операцій, та спростовані правові підстави і документальне підтвердження за нікчемним правочином, фахівці контролюючого органу дійшли висновку про фактичне отримання товару від невстановлених осіб, а, отже, і про заниження валового доходу на суму безоплатно наданих тими послуг.

На підставі Акту перевірки, 20 червня 2011 року керівником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502342.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР), Товариству з обмеженою відповідальністю збільшено грошове зобов'язання за платежем 3011021000 - податок на прибуток, на загальну суму 32.232,00 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 8.058, 00 грн.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

Фахівці контролюючого органу не спростовують фактичного здійснення господарських операцій з придбання товару чи вірного документального оформлення господарських операцій.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, здійснення Товариством господарських операцій по виявленим ланцюгам із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети. Отже, здійснені тим правочини з придбання є нікчемними. А видаткові, та, відповідно, податкові накладні, відповідно, не виконують функцій первинного документа.

Так, з огляду на приписи статті 228 Цивільного кодексу України, є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відтак, будь-які дії всупереч нормам, що склалися у суспільстві, використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, приховування юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів, суперечить засадам суспільства.

В той же час, висновок щодо відповідності того чи іншого правочину вимогам закону, а особливо моральним засадам суспільства, вимагає серйозного юридичного аналізу.

При цьому, умисел на приховування, наприклад, від оподаткування прибутків та доходів суб'єкта угоди, може бути у певної посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності, що також має на меті доведення певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надає можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним без звернення до суду та ігнорувати його, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Застосовне до спірного випадку, жодних встановлених судовим рішенням обставин, які не підлягають доказуванню, у справі немає.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

В спірному випадку така обізнаність також не є очевидною.

В ході перевірки встановлено, що господарські операції Товариства мали реальний характер. Отже, витрати Товариства підтверджені документально.

Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій по виявленим ланцюгам із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

Угоди укладалися Товариством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами Товариства.

Відповідно, завищення валових витрат внаслідок порушення підпунктів 5.2.1, 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) належними засобами доказування не доведено.

З огляду на викладене, помилковим слід визнати і висновок про фактичне отримання ТМЦ від невстановлених осіб, а, отже, і про заниження валового доходу на суму безоплатно отриманого.

Слід вказати, що суму податкового зобов'язання визначено за наслідками камеральної перевірки.

Камеральну перевірку також слід відносити до типу документальної перевірки, її принципова відмінність від інших видів документальних перевірок полягає в тому, що предметом дослідження є фактичні дані. Первинні облікові документи під час камеральної перевірки не досліджувались.

За встановлених обставин визначення суми податкового зобов'язання за результатами невиїзної (камеральної) перевірки не можна визнати достовірним.

Крім того, згідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, Акт перевірки № 333-23/2-35113476 від 01.06.2011р. наведеним вище вимогам не відповідає. Тобто, у Акті перевірки немає жодного посилання на первинні або інші документи, зафіксовані за обліком, які нібито не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі № 2а/0470/11178/11 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу складено у повному обсязі 28 жовтня 2013 року.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна