Ухвала суду № 37468111, 11.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р. справа № 2а-5417/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції

у місті Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 16 лютого 2011 року

у справі № 2а-5417/09/0470

за позовом Комунального житлового підприємства № 33,

вул. О. Брозовського, 56, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської, 50027;

до відповідача Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції

у місті Кривому Розі Дніпропетровської області,

пр. Дзержинського, 42, м. Кривий Ріг Дніпропетровської, 50007;

про скасування актів, -

встановив: Комунальним житловим підприємством № 33 подано позов до Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2008р. №№ 0003131503/0 та 0003141503/0, від 05.12.2008р. №№ 0003131503/1 та 0003141503/1, від 19.02.2009р. №№ 0003131503/2 та 0003141503/2, від 24.03.2009р. №№ 0003131503/3 та 0003141503/3.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Павловський Д.П.) своєю постановою від 16 лютого 2011 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що податковий інспектор самостійно змінив призначення платежів, зазначених в платіжних дорученнях КЖП № 33, що призвело до штучного порушення обов'язку своєчасно сплачувати податки, виникнення вдаваного боргу і незаконного нарахування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Центральна міжрайонна Державна податкова інспекція у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, Відповідач, вказує на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що у відповідності з пунктом 7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Несвоєчасна сплата Позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань встановлена та зафіксована в Акті перевірки, підтверджена доданими до позову документами. За встановлене Центральною МДПІ порушення до платника податків застосовані фінансові санкції відповідно до вимог підпункту 17.1.7 Закону (2181-14).

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати і прийняти нову. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи: в листопаді 2008 року уповноваженим фахівцем держподаткінспекції проведена документальна невиїзна перевірка КЖП № 33, код за ЄДРПОУ 20259832, з питання дотримання граничних термінів сплати земельного податку.

За результатами перевірки складений Акт № 3641/281/1509/20259832 від 07.11.2008р.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення абзацу 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» від 19.09.1996 року N 378/96-ВР - підприємством порушено строки сплати земельного податку за період з жовтня 2007 року по липень 2008 року.

На підставі Акта перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, керівником Центральної міжрайонної ДПІ прийняті податкові повідомлення рішення

від 14.11.2008р. №№ 0003131503/0 та 0003141503/0,

від 05.12.2008р. №№ 0003131503/1 та 0003141503/1,

від 19.02.2009р. №№ 0003131503/2 та 0003141503/2,

від 24.03.2009р. №№ 0003131503/3 та 0003141503/3.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до абзацу 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» від 19.09.1996 року N 378/96-ВР, та на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону (2181-14) Комунальне житлове підприємство № 33 за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зобов'язано сплатити штраф у розмірах 3.554,95 грн. та 1.459,30 грн., відповідно.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Контролюючим органом, як встановлено судом першої інстанції шляхом співставлення платіжних документів та розрахунку штрафних санкцій, для погашення податкового боргу, який виник в результаті несплати угоджених податкових зобов'язань, використані здійснені підприємством платежі за платіжними дорученнями, в яких було визначене інше призначення платежу. Податковий борг погашався попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Відповідно, на суми погашеного податкового боргу контролюючим органом застосовані санкції, у відсотках в залежності від затримки граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання.

Такі дії фахівців контролюючого органу видаються колегії суддів помилковими в силу наступного.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За змістом статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» N 2346-III від 05.04.2001р. платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

У відповідності з пунктом 30.1 статті 30 цього Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, Позивач, перерахувавши суми земельного податку з юридичних осіб, виконав свої зобов'язання зі сплати вказаного податку за періодами, визначеними ним у платіжному дорученні.

Відповідно до статті 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Активи платника податків, підпункт 3.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Згідно із Законом N 2181-III сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами, обмеження власника розпорядження власністю у випадках, передбачених пунктом 8.6 цього Закону.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлений порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. І серед таких заходів немає зміни призначення платежу, визначеного платником податків.

Позиція органу стягнення щодо можливості самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання, є помилковою.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. N 276, органи державної податкової служби для ведення оперативного обліку платежів, що надходять до бюджету, одержують відповідні документи від органів Державного казначейства України та інших установ згідно з чинними порядками передачі інформації. Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників.

У разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не наділений правом змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно, відсутній і об'єкт для застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 Закону (2181-14).

Податкове роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затверджене наказом ДПА України від 13.11.2002р., має рекомендаційний характер та має бути застосовано з урахуванням вимог нормативно-правових актів вищої юридичної сили.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-5417/09/0470 залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції, якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна