Постанова № 37467870, 18.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року об 11 год. 44 хв.Справа № 808/8773/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.

за участю представників:

позивача - Глумова Є.В., Хабренка О.А.,

відповідача - Єфименка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу

за позовом Дніпрорудненського індустріального технікуму

до Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпрорудненського індустріального технікуму (далі - позивач) до виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №282 від 17.09.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, оскільки позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі довідок виданих Дніпрорудненською міською лікарнею, правомірно прийнято рішення про направлення співробітників Дніпрорудненського індустріального технікуму на санаторне-курортне лікування, за профілями лікування, вказаними у довідках Дніпрорудненської міської лікарні. Зазначають, що чинне законодавство не містить заборони щодо направлення на санаторно-курортне лікування за супутніми захворюваннями. Просять задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що діагноз у довідках №070/0 по путівках, виданих співробітникам позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не відповідає профілю лікування санаторно-лікувальних закладів. Зазначає, що позивач не мав законних підстав для надання вказаних путівок ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що призвело до неправомірного використання страхових коштів, у зв'язку з чим Фондом прийнято рішення №282 від 17.09.2013 р. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11.09.2013 р. відповідачем проведено перевірку дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів у Дніпрорудненському індустріальному технікумі, за результатами якої складено акт №175 від 11.09.2013 р.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці правильності видачі санаторно-курортних путівок встановлено порушення ч.2 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п.4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.09.2009 р. №12.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення №282 від 17.09.2013 р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 11560,50 грн., в т.ч. неправомірно витрачені страхові кошти в розмірі 7707,00 грн. (санаторно-курортне лікування) та штраф у розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів в розмірі 3853,50 грн. Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з позовом до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно п.6 ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків) (статті 47, 48 цього Закону).

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Згідно ч.2 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Постановою правління Фонду соціального захисту з тимчасової втрати працездатності №12 від 25.02.2009 р. затверджено Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Порядок), який визначає умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) (далі - застраховані особи і члени їх сімей) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Пунктом 1.4 Порядку передбачено, що на путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка «Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Відповідно до п.4.1 Порядку рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма №070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 №302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)»).

Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 №302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» вказане у п.8 зазначеної довідки, найменування місця лікування носить лише рекомендаційний характер про що свідчить назва самого пункту: «Рекомендаційне місце лікування…», тоді як основним критерієм за яким видається санаторно-курортна путівка є зазначене у п.5 довідки «Захворювання, з приводу якого хворий(а) направляється в санаторій».

При розгляді справи судом встановлено, що комісією із соціального страхування Дніпрорудненського індустріального технікуму прийнято рішення про виділення путівки застрахованим особам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі довідок форми №070/о, виданих Дніпрорудненською міською лікарнею Дніпрорудненської міської ради.

З пункту 5.1 довідки №1271 для одержання путівки на санаторно-курортне лікування, виданої ОСОБА_5, судом встановлено, що захворювання, з приводу якого ОСОБА_5 направлено на санаторно-курортне лікування код за МКХ-10 (Міжнародна статистична класифікація хвороб) вказаний М - 13.9, тобто хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини. У п.5.3 вказаної довідки вказано супутні захворювання код за МКХ-10 К - 81,1, тобто хвороби органів травлення. Пунктом 7 вказаної довідки рекомендовано санаторно-курортне лікування в санаторії «опорно-двигательный».

Путівкою №003485 ОСОБА_5 направлено на санаторно-курортне лікування до ДП «Курорти Приазов'я» за профілем лікування «обміну речовин та ендокринної системи».

Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 направлена на санаторно-курортне лікування за відсутності відповідних медичних показань.

Також, з пункту 5.1 довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування виданої ОСОБА_4, судом встановлено, що захворювання, з приводу якого ОСОБА_4 направлено на санаторно-курортне лікування код за МКХ-10 вказаний І10, тобто хвороби кровообігу. У п.5.1 вказаної довідки вказано супутні захворювання ДДПП вертебрологенна люмбалгія (дегенеративно-дистрофическое поражение позвоночника).

Путівкою №003901 ОСОБА_4 направлено на санаторно-курортне лікування до ДП «Клінічний санаторій «Карпати» за профілем лікування «нервової системи та хребта».

Відповідно до ч.4 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

На запит суду комунальною установою «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради надано лист-відповідь №994 від 05.02.2014 р. (а.с. 78). З вказаної відповіді судом встановлено, що при оформленні санаторно-курортних карт (ф 070/0) відповідно до путівок, які надані працівникам на передодні їх виїзду на лікування профсоюзним комітетом індустріального технікуму, основний та супутній діагнози лікарями сформовані без урахування профільності санаторно-курортного закладу. Також зазначено, що згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб (МКХ-10) гіпертонічна хвороба ІІ ст. та ДДУХ з вертеброгенною люмбалгією до класу хвороб нервової системи та остеоартроз і хронічний холецистит до класу хвороб ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин не відносяться.

Отже, при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_4 направлено на санаторно-курортне лікування до ДП «Клінічний санаторій «Карпати» за профілем лікування «нервової системи та хребта», проте з наданої до матеріалів справи довідки 070/0 встановлено наявність у ОСОБА_4 основного захворювання «хвороби кровообігу» та супутнього «ДДПП вертебрологенна люмбалгія», які не відносяться до захворювань «нервової системи та хребта» та не відповідають профілю лікування, за яким ОСОБА_4 направлено на санаторно-курортне лікування до ДП «Клінічний санаторій «Карпати».

Щодо посилань представника відповідача на те, що лист комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради не можна брати до уваги, оскільки лікарям ставилось питання з приводу захворювання ДДПП вертебрологенна люмбалгія, а відповідь надано стосовно захворювання ДДУХ з вертеброгенною люмбалгією, суд зазначає, ДДПП вертебрологенна люмбалгія (дегенеративно-дистрофическое поражение позвоночника) та ДДУХ з вертеброгенною люмбалгією (дегенеративно-дистрофічне ураження хребта) є одним і тим самим захворюванням, а їх різниця полягає виключно в тому, якою мовою воно зазначено (російською чи українською).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем необґрунтовано надано путівки на профільне оздоровлення співробітників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без наявності у останніх медичних показань для проходження такого оздоровлення, що призвело до безпідставного використання страхових коштів.

Крім того, представником відповідача до матеріалів справи надано договори про закупівлю за державні кошти, укладені між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та ПП «Курорти Приазов'я», та ДП «Клінічний санаторій «Карпати», відповідно до умов яких Виконавець - санаторно-курортні заклади зобов'язуються надати протягом строку дії цього Договору послуги із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам та членам їх сімей на підставі санаторно-курортних путівок у кількості, за видами та ціною, що визначені у Додатку 1 до цього Договору та за профілем лікування, зазначеним у Додатку 2 до цього Договору, а Замовник - Фонд соціального страхування - прийнятий оплатити такі послуги. Відповідно до додатку 2 до договору укладеного між Фондом соціального страхування та ПП «Курорти Приазов'я» укладено договори на санаторно-курортне лікування за профілем обміну речовин та ендокринної системи, а відповідно до Додатку 2 до договору укладеного між Фондом соціального страхування та ДП «Клінічний санаторій «Карпати» укладено договори на санаторно-курортне лікування за профілями системи кровообігу, нервової системи та хребта, органів опори руху, лікування після гострого інфаркту міокарду, лікування після гострих церебральних порушень,лікування порушень перебігу вагітності.

Отже, суд не приймає посилання представника відповідача на лист ДП «Клінічний санаторій «Карпати» та те, що вказані санаторно-лікувальні заклади здійснюють оздоровлення за багатьма профілями, оскільки Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює закупівлю путівок відповідного профілю та сплачує послуги по лікуванню саме того захворювання, профіль лікування якого вказаний в путівці.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення позивачем порядку використання страхових коштів та правомірність прийняття відповідачем рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рушення відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

А відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Дніпрорудненського індустріального технікуму.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 1548,45 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпрорудненського індустріального технікуму до Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції про скасування рішення відмовити повністю.

Стягнути з Дніпрорудненського індустріального технікуму на р/р 31215206784006, отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, решту суми судового збору в розмірі 1548,45 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень 45 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва