Постанова № 37467774, 28.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2014 р. Справа № 805/1891/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючий суддя: Буряк І.В.

розглянувши у письмовому провадженні

позовну заяву Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за

рахунок майна

ВСТАНОВИВ

Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі – позивач, Красноармійська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (надалі – відповідач, ДП «Красноармійськвугілля») про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 674 413,86 грн. за рахунок майна платника податків.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з земельного податку, що згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України є підставою для погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за відповідним дозволом суду.

У судове засідання від 28.02.2014 представники позивача не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду клопотання (вх.№7005/14 від 27.02.2014), відповідно до якого просить розглянути справу в письмовому провадженні.

ДП «Красноармійськвугілля» надало до канцелярії суду заяву (вх.№6827/14 від 26.02.2014). в якій зазначає, що визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання від 28.02.2014 не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Таким чином, керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» зареєстровано Виконкомом Димитровської міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 32087941, місцезнаходження: 85323, Донецька область, м.Димитров, вул.Ватутіна, 1), про що видане відповідне свідоцтво 25.03.2003.

З метою погашення податкового боргу відповідачу були направлені перша податкова вимога від 05.04.2003 №1/36 та друга податкова вимога від 07.05.2003 №2/52

Зазначені податкові вимоги не оскаржувались в адміністративному порядку та не була відкликані у зв’язку з несплатою.

Позивача зазначає, що станом на 07.02.2014 за ДП «Красноармійськвугілля» рахується податковий борг у розмірі 674 413,86 грн., у тому числі6

1. з податку на додану вартість (штрафні санкції) в сумі 198 941,16 грн. (підстави виникнення: податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 №0000501502, від 25.07.2013 №0000041500, від 27.08.2013 №0000161502);

2. по сплаті земельного податку з юридичних осіб в сумі 475 472,70 грн., у тому числі6

- основний платіж 431 390,32 грн. (підстави виникнення – декларації від 10.02.2012 №9004526607, від 15.02.2013 №9006747419);

- штрафні санкції 44 082,38 грн. (підстави виникнення – податкові повідомлення-рішення від 04.02.2013 №0000061500, від 02.04.2013 №0000191500, від 04.07.2013 №0000461500, від 18.09.2013 №0000761500).

Вказана заборгованість підтверджується судовим рішенням.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі №805/16424/13-а позов Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь державного бюджету заборгованість з земельного податку та з податку на додану вартість у розмірі 674 413,68 грн.

Красноармійською ОДПІ складено акти опису майна №7 від 30.03.2011, №5 від 29.01.2014, №1/25 від 07.02.2014, №2 від 20.11.2013, №3/19-0-211-1 від 27.02.2013, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу було прийняте 09.06.2003 за номером 37.

Вказана заборгованість не була стягнута з рахунків у банках у зв’язку з відсутністю грошових коштів у відповідача, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії інкасованих доручень (розпоряджень) від 12.09.2013, від 01.10.2013 №6, від 01.10.2013 №5, від 07.10.2013 №8, від 31.10.2013 №11, від 25.09.2013 №4, від 07.11.2013 №14, від05.11.2013 №13, від31.10.2013 №12, від 25.09.2013 №3.

З метою погашення заборгованості перед бюджетом Красноармійською ОДПІ направлялись до установи банку Філія донецьке ОУ АТ Ощадбанк №10004/0218 інкасовані доручення (розпорядження) №1 від 05.02.2014 на суму 475 472,70 грн., №2 від 05.02.2014 на суму 198 941.16 грн., №5 від 06.02.2014 на суму 198 941,16 грн., №6 від 06.02.2014 на суму 475 472,70 грн., які повернуті Філією донецьке ОУ АТ Ощадбанк №10004/0218 без виконання, у зв’язку з відсутністю коштів, згідно з п.12.7 інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Копії перелічених документів наявні в матеріалах справи.

До судового засідання відповідачем була надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч.1,3 ст.136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст.112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених ст.95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених Податковим кодексом України.

У відповідності до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України.

Згідно п.88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як було зазначено, наявність у відповідача податкового боргу у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується зворотним боком облікової картки платника - відповідача.

Пунктом 89.2 ст.89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом 89.3 ст.89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Крім того, згідно п.89.8 ст.89 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Сальдо розрахунків платника податків з бюджетом за податком, збором (обов'язковим платежем) розраховується у картках особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби відповідно до вимог Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123.

Згідно зворотного боку облікової картки платника – відповідача (платіж 14010100 податок на додану вартість) станом на момент розгляду справи, відповідач має заборгованість у заявленому розмірі.

Таким чином, суд вбачає наявність підстав для надання дозволу на погашення заборгованості у розмірі 674 413,68 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про визнання позовних вимог прийняти

2. Позов Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 674 413 (шістсот сімдесят чотири тисячі чотириста тринадцять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок за рахунок майна Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (ЄДРПОУ 32087941, місцезнаходження: 85323, Донецька область, м.Димитров, вул.Ватутіна, 1), що перебуває у податковій заставі.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Постанова прийнята та підписана 28 лютого 2014 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.