Постанова № 37466074, 24.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа№ 910/16702/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Ковба О.В., за довіреністю;

відповідача:Головненко Н.В., за довіреністю;

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерджекс Аутсорсінг"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013

у справі № 910/16702/13 (суддя: Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерджекс Аутсорсінг"

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання в сумі 420401,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/16702/13 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Емерджекс Аутсорсінг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/16702/13 повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 № 910/16702/13 у справі № 910/16702/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/16702/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 10.02.2014 об 11:00.

Також, зазначеною ухвалою зобов'язано скаржника до дня слухання надати суду оригінал квитанції № 11176242 від 13.12.2013, що підтверджує сплату судового збору за розгляд судом апеляційної скарги та оригінали опису вкладення у поштове відправлення на ім'я Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», фіскальний чек № 1190 від 13.12.2013.

07.02.2014 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу.

07.02.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення по справі.

10.02.2014 на виконання вимог ухвали суду представником скаржника через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано оригінал квитанції № 11176242 від 13.12.2013, що підтверджує сплату судового збору за розгляд судом апеляційної скарги та оригінали опису вкладення у поштове відправлення на ім'я Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», фіскальний чек № 1190 від 13.12.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 розгляд апеляційної скарги у справі №910/16702/13 відкладено на 17.02.2014 об 11:30 та витребувано у сторін відповідні документи.

17.02.2014 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду була подана заява про відкладення розгляду справи з метою надання відповідачу часу надати витребувані судом документи.

17.02.2014 розглянувши подану представником відповідача заяву про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про її обґрунтованість, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.

17.02.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 розгляд апеляційної скарги у справі №910/16702/13 відкладено на 24.02.2014 об 11:10 та продовжено строк вирішення спору.

24.02.2014 представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

24.02.2014 представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/16702/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

14.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Емерджекс Аутсорсінг" (позивач/Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" (відповідач/Страховик) було укладено договір добровільного страхування професійної відповідальності бухгалтерів № 15/1514301/1002/11 (надалі - договір).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Правове регулювання страхових відносин здійснюється главою 67 ЦК України, Законом України "Про страхування" та правилами окремих видів страхування.

За умовами договору, Страховик зобов'язувався у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбаченими Договором, а Страхувальник зобов'язується вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови договору.

Об'єктом страхування за договором є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди майновим інтересам третіх осіб внаслідок здійснення Страхувальником своєї професійної діяльності в період, визначений в п. 10.1. цього договору (п. 4. договору).

В свою чергу п. 10.1. договору встановлює, що договір діє (включно) з 00 год. 00 хв. 15 грудня 2011р. по 24 год. 00 хв. 14 грудня 2012р.

29.12.2012 Страхувальник звернувся до Страховика із повідомленням вих. № 193 про настання страхового випадку в зв'язку з тим, що 28.12.2012 ним отримано від потерпілої третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Майкрософт Україна" Претензію № 4512 від 27.12.2012 р. про відшкодування суми штрафу у розмірі 358833,83 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2012 р. № 0000193920, виданим Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві ДПС на підставі акту камеральної перевірки № 247/39-20/32383277 від 26.03.2012 р.

Відповідно до вказаного податкового повідомлення-рішення встановлено порушення ТОВ "Майкрософт Україна" граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 3588338,31 грн. на 1 календарний день, та застосовано до Майкрософт Україна штрафної фінансової санкції у розмірі 10 відсотків від розміру непогашеної суми податкового боргу.

ТОВ "Майкрософт Україна" здійснило сплату вищевказаної штрафної санкції у розмірі 358 833,83 грн. шляхом зарахування надміру сплачених сум такого платежу відповідно до ст. 87 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було самостійно здійснено відшкодування збитків ТОВ "Майкрософт Україна" у розмірі 358 833,83 грн.

07.03.2013 Страховиком було направлено Страхувальнику лист за вих. № 17-10/3818, яким Страховик повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Зазначене вище і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги скаржник стверджує, що застосування до Майкрософт Україна штрафної фінансової санкції у розмірі 10 відсотків від розміру непогашеної суми податкового боргу сталося внаслідок ненавмисної професійної помилки бухгалтера Страхувальника в результаті здійснення останнім професійної діяльності на виконання умов Договору № МЗТ/01-07-20Ю/ЕО від 01.07.2010 р., укладеного між Страхувальником та ТОВ "Майкрософт Україна", що згідно із п. 5.2. договору є страховим випадком і у разі настання якого Страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбаченими Договором.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

За п. 5.2. Договору, страховим випадком є факт виникнення у Страхувальника зобов'язання відшкодувати відповідно до чинного законодавства України шкоду, заподіяну майновим інтересам третіх осіб внаслідок ненавмисних помилок, недоглядів або недбалості при веденні ним бухгалтерського обліку та підготовці фінансової та податкової звітності.

Скаржник вважає, що в даному випадку «шкода, заподіяна майновим інтересам третіх осіб», яка повинна бути відшкодована відповідачем, є стягнення з третьої особи з вини страхувальника уповноваженими державними органами за результатами планових або позапланових перевірок, здійснених в період дії договору або протягом 2 (двох) наступних років після закінчення строку дії договору згідно п. 10.1. договору, третьої особи за період з 14 грудня 2011 року по 13 грудня 2012 року, протягом якого Страхувальник буде надавати свої професійні послуги на підставі цивільно-правових договорів, укладених в письмовій формі з такими особами й майновим інтересам яких в результаті надання Страхувальником бухгалтерських послуг, може бути заподіяна шкода, штрафних та/або фінансових санкцій (п. 5.2.1.1. договору).

Таким чином, шкода заподіяна майновим інтересам третіх осіб відшкодовується в результаті стягнення з третьої особи з вини страхувальника уповноваженими державними органами за результатами планових або позапланових перевірок штрафних та/або фінансових санкцій.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на ТОВ "Майкрософт Україна" штрафу у розмірі 358833,83 грн. було накладено за податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2012р. № 0000193920, виданим Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві ДПС на підставі акту камеральної перевірки № 247/39-20/32383277 від 26.03.2012 р.

Відповідно до ст. 75.1. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В свою чергу положення п. 75.1.1. та 75.1.2. статті 75.1. Податкового кодексу України дають визначення та розмежовують значення між камеральною та документальною (плановою або позаплановою перевіркою).

За результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, складають відповідні висновки, які направляють до структурних підрозділів податкового контролю юридичних осіб для організації проведення планової або позапланової документальної перевірки чи оперативного супроводження.

Отже, з положення п. 75.1.1. та 75.1.2. статті 75.1. Податкового кодексу України випливає, що камеральні перевірки не можуть бути планові або позапланові, таким перевірками можуть бути лише документальні.

Оскільки, штраф на ТОВ "Майкрософт Україна" було накладено в результаті камеральної перевірки, а не документальної планової або позапланової, підтвердженням чого є акт камеральної перевірки № 247/39-20/32383277 від 26.03.2012 р., то застосування скаржником положень п. 5.2.1.1. договору до даного випадку є безпідставним та необґрунтованим.

Суд відмічає, що лише 29.12.2012 Страхувальник звернувся до Страховика із повідомленням вих. № 193 про настання страхового випадку, в той час як строк дії договору передбачений в п. 10.1 закінчився.

Однак, скаржник стверджує, що листом від 21.01.2012 вих. № 85/2012 (в межах строку визначених п. 13.1.3 договору) повідомив відповідача про подію, що може стати підставою для настання страхового випадку.

Проте, зазначений лист колегія суддів не приймає як належний доказ виконання скаржником п. 13.1.3 договору, так-як п. 18.1 договору передбачено, що усі повідомлення за договором будуть вважатись зроблені належним чином, тільки тоді якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом (кур'єром, телеграфом) або вручені особисто за зазначеними адресами сторін, а в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували надсилання або вручення даного листа відповідно до вимог п. 18.1 договору.

В п. 5.4.2. договору передбачено, що вимоги (претензії або судові позови) щодо відшкодування шкоди, заподіяної інтересам третіх осіб, пред'явленні Страхувальникові протягом строку дії договору або протягом наступних 2-ох років з дати закінчення строку дії договору з урахуванням умов договору визнаються страховим випадком.

З аналізу положень п. 5.2.1.1. та п. 5.4.2. договору вбачається, що їх застосування можливе лише в сукупності та за наявності відповідних підстав, які містять причино-наслідковий зв'язок, а тому відсутні підстави визнавати події зазначені скаржником страховим випадком в розумінні положень даних пунктів договору.

Крім цього, для наявності підстав вважати, що наступив страховий випдок, згідно з п.5.2. договору є факт виникнення у Страхувальника зобов'язання відшкодувати відповідно до чинного законодавства України шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись п. 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України ТОВ "Майкрософт Україна" зверталось до Державної податкової служби України з скаргою вих. № 2888 від 13.04.2012, щодо оскарження висновків викладених акті камеральної перевірки № 247/39-20/32383277 від 26.03.2012 р. та неправомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012р. № 0000193920, яким застосований штраф за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року.

Хоча, Державною податковою службою України залишено скаргу без розгляду в зв'язку з тим, що скаржником вона подана з порушенням порядку і строків, а ТОВ "Майкрософт Україна" вважало оскарження спірного повідомлення-рішення у судовому порядку недоцільним, так-як матиме ризик негативного впливу на репутацію та добре ім'я компанії при цьому на час подання скарги до податкового органу знало, що зазначена норма перехідних положень Податкового кодексу України передбачає звільнення від фінансової відповідальності платників податку на прибуток підприємств, однак безспірно сплатило суму штрафу.

В зв'язку з тим, що ТОВ "Майкрософт Україна" сплатило штраф, то 28.12.2012 (ним поза межами строку дії договору) скаржник отримав від Товариства претензію № 4512 від 27.12.2012 р. про відшкодування суми штрафу у розмірі 358833,83 грн., після чого і звернувся до відповідача.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що в матеріалах справи наявний лист відповідача від 07.03.2013 № 17-10/3818 (а.с. 83 том 1) яким було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, але в той же час, повідомлено скаржника про те, що відповідно до п. 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу до платників податку на прибуток підприємств за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року фінансові санкції не застосовуються.

Проте, вважаючи дії відповідача не законними щодо відмови у виплаті страхового відшкодування та не зважаючи на право оскаржити їх у судовому порядку, скаржник в порушення п. 12.4.10 та 13.3. договору визнав повністю вимоги висунутої третьою особою та прийняв на себе пряме зобов'язання з врегулювання вимог, виплатив відшкодування третій особі в повному обсязі без письмової згоди на то Страховика.

Хоча, мав підстави з урахуванням висновків зазначених в узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України «Затверджено наказом ДПС України 06.07.2012 №592», де зазначено, що платники податку на прибуток згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України звільняються від фінансових санкцій, вразі порушення правил справляння виключно цього податку за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року, відхилити претензію ТОВ "Майкрософт Україна".

Як вбачається з наявної у матеріалах справи відповіді на претензію від 30.06.2013 вих. 110/2013 (а.с.27 том 1) бажання скаржника виплатити ТОВ "Майкрософт Україна" відшкодування, зумовлено наявністю між сторонами багаторічної плідної праці і небажанням припиняти договірні відносини.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували, надання Страховиком письмової згоди на відшкодування заподіяної шкоди або рішення суду, що набуло чинності, про стягнення зі Страхувальника суми заподіяної шкоди.

До того ж, зазначені вище дії скаржника щодо не виконання зобов'язань обумовлених договором, розцінюється судом як навмисні дії спрямовані на настання страхового випадку, що відповідно до п. 16 договору є причиною відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування.

З огляду на зазначене факт виникнення у Страхувальника зобов'язання відшкодувати відповідно до чинного законодавства України шкоду, за умовами п. 5.2. договору скаржником належними доказами не підтверджений.

Оскільки, положення п. 5.2.1.1. договору до даного випадку не застосовуються, а скаржник звернувся до відповідача поза межами строку дії договору, то і відсутні підстави для існування цивільних прав та обов'язків між сторонами.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/16702/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерджекс Аутсорсінг" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/16702/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/16702/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко