Постанова № 37466043, 25.02.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р.Справа № 915/1136/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.,

за участю представників сторін:

від прокуратури Миколаївської області - Коломійчук І.О. - посвідчення,

від ФДМУ - не з'явився,

від Компанії «Лардіана Компані Лімітед» - не з'явився,

від Очаківської об'єднаної ДПІ - не з'явився,

від прокуратури Деснянського району - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2013 року

у справі № 915/1136/13

за позовом Компанії «Лардіана Компані Лімітед»

до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Прокуратури Деснянського району міста Києва

про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом звільнення його з під арешту,

В судовому засіданні 18 лютого 2014 року оголошувалась

перерва до 25 лютого 2014 року.

встановив:

Компанія Лардіана Компані Лімітед» (далі-позивач) звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач) про усунення перешкод в здійсненні Компанією «Лардіана Компані Лімітед» права користування та розпорядження належними їй на праві власності нежитловими будівлями бази відпочинку «Магнолія», які розташовані за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Морська, 153/1 (попередня назва «Жемчужина», попередня адреса: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, вул. Морська, 155, 155-а) шляхом звільнення їх з під арешту та звільнення з під арешту земельної ділянки, яку займає база відпочинку «Магнолія».

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2013 року (суддя Мавродієва М.В.) позов задоволено у повному обсязі.

Рішення суду мотивоване належністю майна позивачеві на підставі договору купівлі-продажу від 19.01.2011р. та свідоцтва про право власності від 01.04.2011р., на підставі яких позивач має право на усунення будь-яких перешкод щодо користування та розпорядження належним йому майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 17.10.2013р. про задоволення позову компанії «Лардіана Компані Лімітед» до Очаківської ДОПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Як стверджує прокурор в апеляційній скарзі, судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не з'ясовано належність спірного майна.

Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991р. та статті 1 Угоди від 11.08.1994р. між Урядом України та Урядом республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності, повноваження власника щодо спірного майна на теперішній час виконується Фондом державного майна України, який при розгляді справи судом першої інстанції не було залучено до участі у справі.

Також, прокурор в апеляційній скарзі зазначає про те, що Очаківська ОДПІ не є особою, яка вправі звертатись до державного реєстратора із заявою про зняття обтяження, оскільки обтяження на спірне майно накладено не цим органом, а будь-які рішення щодо визнання спірного майна безхазяйним чи конфіскацією в дохід держави станом на час розгляду судом справи відсутні. Тобто, Очаківська ОДПІ є неналежним відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

В письмових поясненнях Фонд державного майна України вказав на те, що судом першої інстанції прийняте рішення, яке безпосередньо впливає на його права та обов'язки, а це, в свою чергу, є порушенням судом норм процесуального права.

Фонд державного майна України посилається і на те, що на сьогоднішній день не оформлено відповідного протоколу по базі відпочинку «Жемчужина», а, отже, вказана база є власністю держави в особі ФДМУ. Проте, незважаючи на те, що у інших сторонніх осіб відсутнє право розпоряджатися спірним майном, останнє було неодноразово відчужене, що є неприпустимим і незаконним.

Крім того, Фонд державного майна України, як і заступник прокурора Миколаївської області, вважає, що Очаківська ОДПІ не є особою, яка вправі звертатись до державного реєстратора із заявою про зняття обтяження, оскільки обтяження на спірне майно накладено не цим органом.

В матеріалах справи відсутні відомості, які б свідчили, що арешт на спірне майно накладено з метою конфіскації чи стягнення його саме на користь держави.

Відтак, Очаківська ОДПІ є неналежним відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Прокуратуру Деснянського району міста Києва.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор та представник Фонду державного майна України підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаючи рішення суду незаконним.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу, але його представник в засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти її задоволення, вважаючи рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги безпідставними.

Представник Очаківської ОДПІ в засідання суду не з'явився, але направив письмове клопотання, в якому просив апеляційну скаргу задовольнити та розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності представника ДПІ.

Від прокуратури Деснянського району м.Києва надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позивачем не доведено своє право власності на спірне майно та факт порушення цього права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та прокурора, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Компанія «Лардіана Компані Лімітед», місцезнаходження: 69 Арк, Макаріу ІІІ Ейв «Тлаіс Тоуер» офіс 301, 1070 Нікосія, Кіпр, свідоцтво про реєстрацію компанії №270453 від 13.07.2010р., видане Департаментом реєстрації компаній та офіційного ліквідатора Нікосія, Міністерства комерції, промисловості та туризму, республіка Кіпр, від 13.07.2010р., є іноземним суб'єктом (юридичною особою) - нерезидентом України.

29 січня 2011 року позивач за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 реєстровий №115 і зареєстрованим в державному реєстрі правочинів 29.01.2011р. за №431710, придбав у ТОВ «Перлина Чорномор'я» майновий комплекс - базу відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина») у складі: спального корпусу літ. А-4, площею 1825,7 кв.м, спального корпусу літ. А 1-4, площею 1674,06 кв.м, їдальні літ. Б-1, площею 757,36 кв.м, відеозалу літ. Д, душової літ. Е, вбиральні літ. Ж, вод. колонки №1, скважини №2, огорожі №3, замощення №1, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Морська, 153/1.

У відповідності до вимог чинного законодавства, позивачем отримано за місцем знаходження бази відпочинку «Магнолія» в Коблевській сільській раді Березанського району Миколаївської області свідоцтво про право власності на нерухоме майно встановленого зразка за №982585 від 01.04.2011р. а також, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №29516497 від 01.04.2011р., виданого Березанським БТІ Березанського району Миколаївської області, здійснено державну реєстрацію речових прав на зазначений майновий комплекс.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що при проведенні досудового слідства у кримінальній справі №1-208/12, старшим слідчим прокуратури Деснянського району м. Києва було винесено постанову від 04.01.2012р., якою для забезпечення позову та відшкодування завданих державі злочином збитків і в порядку ст.ст.29, 114, 125,126, 130 КПК України було накладено арешт на нежитлові будівлі бази відпочинку «Магнолія», розташованих за адресою Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Морська, 153/1, 155, 155-а.

Даною постановою також накладено арешт на земельну ділянку за тією ж адресою, на якій знаходиться база відпочинку «Магнолія».

На підставі постанови слідчого, 16.01.2012р. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено записи №2 та №3 про арешт нерухомого майна - комплексу база відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина»), що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Морська, 153/1 та арешт земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку «Магнолія».

02.04.2012р. Деснянським районним судом м. Києва постановлено обвинувальний вирок у кримінальній справі №1-208/12, залишений без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.11.2012р., яким гр. ОСОБА_4 визнано винним в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах строком на 3 роки, зі штрафом в сумі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2012р. у кримінальній справі №1-208/12 відмовлено компанії «Лардіана Компані Лімітед» в задоволенні її заяви про зняття арешту з майна, з посиланням на те, що відповідно до ст.ст. 29, 125, 126 КПК України (1960р.), якими керувався слідчий при винесенні постанови про накладення арешту на базу відпочинку та земельну ділянку, останній повинен був вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову та можливої конфіскації майна, шляхом накладання арешту на вклади, цінності та інше майно лише обвинуваченого чи підозрюваного, або осіб, які за законом несуть відповідальність за його дії. Але, в ході досудового слідства слідчим був порушений порядок накладання арешту на майно, оскільки було накладено арешт на майно, яке не було майном підозрюваного чи обвинуваченого. В той же час при постановленні вироку, згідно вимог ст.324 КПК України ( 1960р.) суд вирішує, зокрема, питання, що робити з майном, описаним для забезпечення позову і можливої конфіскації майна. Оскільки база відпочинку та земельна ділянка, на яку слідчим було накладено арешт в досудовому слідстві, не була майном, яке описано для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, - суд не міг вирішити питання про зняття арешту такого майна.

З метою поновлення своїх прав власника нерухомого майна, позивач звернувся до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області з листом №18 від 24.05.2013 про усунення перешкод у праві володіння нерухомим майном-базою відпочинку «Магнолія» шляхом звільнення його та земельної ділянки на якій воно розташоване з-під арешту.

Очаківська ДПІ №1219/10/19 від 07.06.2013р. повідомила позивача, що відповідно до облікових даних ДПІ не зареєстровано будь-якої застави як за компанією «Лардіана Компані Лімітед», так і за базою відпочинку «Магнолія».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що арешт на належну позивачу базу відпочинку був накладений з метою стягнення цього майна на користь держави, а тому відповідачем у справі повинна виступати державна податкова інспекція за місцем розташування цього майна.

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976р. «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» (із змінами, та доповненнями), за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.

Як встановлено постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012року у справі №1-208, база відпочинку та земельна ділянка, на яку слідчим було накладено арешт в досудовому слідстві по кримінальній справі, не було майном підозрюваного чи обвинуваченого, воно не було описано та передано на зберігання, та не є майном, яке описане для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

За таких обставин на Очаківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області не може бути покладений обов'язок по зняттю арешту зі спірного майна.

Судом першої інстанції ці обставини з'ясовані не повністю, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, а тому рішення господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2013 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Компанії «Лардіана Компані Лімітед» на користь Державного бюджету України 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 03.03.2014р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.